Справа № 699/315/16-ц
Провадження № 2/691/12/19
09 серпня 2019 року Городищенський районний суд Черкаської області
в складі:
судді Черненка В.О.
за участю секретаря судових засідань Сидоренко О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городище цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі у справі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського нотаріального округу Грищенко Світлани Григорівни, про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі у справі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського нотаріального округу Грищенко С.Г., про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 , 1934 року народження. На протязі останніх 8-ми місяців батько проживав у її сестри ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 , хоча мав власний житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_2 . Через деякий час після смерті батька, вона випадково, від своєї сестри ОСОБА_2 , дізналася, що батько, начебто продав свій будинок, хоча не збирався цього робити. Сестра з чоловіком 24.02.2015 року умовили батька переїхати жити до них, мотивуючи це тим, що йому там буде краще жити і вони будуть за ним доглядати. Її сестра завжди наполягала на тому, щоб батько пішов жити до них, а також щоб продати його будинок, так як вони з чоловіком займалися підприємницькою діяльністю і у них постійно не вистачало грошей. Сестра зі своїм чоловіком вважали, що саме вона відмовляє батька від продажу будинку, через що у них виникли неприязні відносини. Вона запідозрила у діях сестри якусь аферу, тому, що по-перше батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а договір купівлі-продажу батькового будинку був посвідчений 23.10.2015 року, тобто за п'ять днів до смерті. Крім того, вона з'ясувала, що батько, на момент посвідчення вищевказаного договору, був уже тяжкохворий, безпорадний. Вона отримала копії медичної картки батька за період з 27.10.2010 року по 08.10.2015 року, згідно якої батько, близько з 2010 року мав, крім інших захворювань, і захворювання головного мозку, дисциркуляторна атеросклеротична енцефалопатія ІІ-ІІІ ступеня. Дане захворювання проявляється, крім інших симптомів, розладами емоційного та психічного характеру, проблемами з пам'яттю та має прогресуючий характер. У березні 2015 року, лікарі виявили у батька низку різних хронічних захворювань, зокрема і хронічну дисциркуляторну атеросклеротичну енцефалопатію ІІ-ІІІ ступеня з мнестичними розладами. Такий стан батька вона помічала і раніше. Відповідач ОСОБА_2 та її чоловік робили все, щоб отримати у лікарів інформацію, що батько може сам підписувати документи. Вважає, що на момент посвідчення договору купівлі-продажу будинку 23.10.2015 року приватним нотаріусом Грищенко С.Г., що належав її батькові, останній перебував у безпорадному стані і був неспроможний розуміти значення своїх дій та (або) керувати ними. А тому, договір купівлі-продажу будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , не є дійсним. Враховуючи викладене, просила визнати договір купівлі-продажу житлового будинку за № 1928 від 23.10.2015 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Грищенко С.Г., - недійсним, таким що був укладений, коли особа, на момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги підтримала, посилаючись на підстави, наведені в поданій позовній заяві. Проте, в судових дебатах, як на підставу позовних вимог, посилалась ще й на порушення нотаріусом норм чинного законодавства при засвідченні спірного договору.
Відповідачі та їх представник в судове засідання не з'явились, проте від представника відповідачів - ОСОБА_5 надійшла заява, у якій він просив справу слухати у його та відповідачів відсутність. Будучи допитаними в процесі судового розгляду, відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.
Третя особа - нотаріус Грищенко С.Г. в судове засідання не з'явилася, проте надіслала до суду заяву, у якій просила справу розглядати без її участі. Будучи допитаною в ході судового розгляду, проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначивши, що при посвідченні спірного договору діяла в межах діючого законодавства.
Суд, вислухавши позивача, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які учасники посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , повторно виданого 10.02.2016 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Корсунь-Шевченківського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 242.
Позивач по справі ОСОБА_1 та відповідач по справі ОСОБА_2 є доньками померлого ОСОБА_4 .
Сторонами не заперечується, що ОСОБА_4 останні вісім місяців до дня смерті проживав у будинку дочки ОСОБА_2 , що по АДРЕСА_1 та мав власний житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_2 .
Згідно договору купівлі-продажу, копія якого знаходиться у матеріалах справи, від 23.10.2015 року, ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) уклали договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_4 (продавець) передав у власність ОСОБА_3 (покупця) житловий будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_2 , а ОСОБА_3 (покупець) прийняв вказане майно та сплатив за нього обговорену грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 215 ЦК України, - підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Як вбачається із вказаної норми закону, умовами чинності (дійсності) правочину є такі вимоги: зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що зумовлені ним; мають бути дотримані спеціальні вимоги до укладення певних видів правочинів. Порушення хоча б однієї із перелічених умов тягне за собою недійсність правочину.
Відповідно до вимог ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За положеннями ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Відповідно до ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.
Ставлячи під сумнів дійсність договору купівлі-продажу, укладеного 23.10.2015 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним з тих підстав, що він був укладений, коли особа, зокрема її батько ОСОБА_4 , на момент його вчинення не усвідомлював значення своїх дій та (або) не міг керувати ними.
Відповідно до ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 34 ЦК України, повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Відповідно до ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 2 ст. 41 ЦК України, недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину.
Як вбачається з глави 2 розділу IV ЦПК України «Розгляд судом справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи» та, зокрема, ст. 298 ЦПК України, суд, за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи, призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
Згідно ухвали Городищенського районного суду від 26.06.2018 року, за клопотанням позивача, було призначено посмертну судово-психіатричну експертизу, на вирішення якої були поставлені, зокрема, наступні питання: - чи здатний був ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , через наявність захворювань судин головного мозку, які впливають на психіку людини - ЦА П ст. з мнестичними розладами (церебральний атеросклероз), ХДАГЕП П-Ш ст. (хронічна дисциркуляторна атеросклеротична та гіпертонічна енцефалопатія), ішемічна хвороба серця - кардіосклероз атеросклеротичний постійна форма ФП, ХНМК (хронічна недостатність мозкового кровообігу), САГ П ст. (симптоматична атеросклеротична гіпертонія), синдром Паркінсона, аграфія (втрата навику писати) та важкому соматичному стані усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними на момент підписання договору купівлі-продажу будинку 23.10.2015 року; - чи страждав ОСОБА_4 якими-небудь психічними захворюваннями, іншими розладами психіки, які перешкоджали б йому усвідомлювати свої дії, їх значення та (або) керувати ними на момент підписання договору купівлі-продажу будинку 23.10.2015 року; - чи міг ОСОБА_4 в обставинах навколишньої психологічної обстановки, з урахуванням власного психологічного стану, усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними при підписанні договору купівлі-продажу будинку 23.10.2015 року.
Для проведення експертизи, окрім матеріальної справи, були надані: медичні карти стаціонарного хворого ОСОБА_4 (4 шт.) та медична карта амбулаторного хворого ОСОБА_4 , надані позивачем.
Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 296 від 06.08.2018 року за результатами проведеної посмертної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , станом на момент підписання договору купівлі-продажу будинку 23.10.2015 року, страждав на хронічну дисцикуляторну атеросклеротичну та гіпертонічну енцефалопатію з хронічною недостатністю мозкового кровообігу з вестибуло-атактичним, цефалічним синдромами та дизмнестичними розладами, тобто порушеннями пам'яті, проте наданий судом обсяг даних не дозволяє експертній комісії аргументовано та об'єктивно оцінити ступінь, глибину, компенсованість порушень пам'яті та, відповідно, їх імовірний вплив на здатність підекспертного усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на юридично-значений період часу.
Тобто, експерти, на підставі наданих позивачем доказів, тобто доказів, які направлялися судом до експертної установи, не змогли встановити той факт, що ОСОБА_4 , маючи ряд хронічних захворювань, зазначених у медичних документах, станом на момент підписання договору купівлі-продажу будинку 23.10.2015 року, не міг усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними.
За клопотанням позивача, судово-психіатричний експерт ОСОБА_6 , який проводив вказану посмертну судово-психіатричну експертизу, був допитаний у судовому засіданні. Під час допиту останнього, позивач зазначила, що експерти, при проведенні експертизи, не взяли до уваги покази свідків, які свідчили в судовому засіданні про безпорадність стану ОСОБА_4 за деякий час до смерті останнього. Позивач, за власною ініціативою, зачитала експерту дані покази свідків, які вона вважала доказами нездатності ОСОБА_4 усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Згідно пояснень експерта в судовому засіданні, пояснення свідків, які зачитала позивач, вказують лише на фізичний стан ОСОБА_4 , проте не можуть бути доказами його психологічного стану на момент укладення спірного договору. Окрім того, експерт зазначив, що будь-яка фізична особа, включаючи лікаря, не є спеціалістом з визначення такого психічного стану людини, як здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними. Така прерогатива є лише у відповідних кваліфікованих спеціалістів - експертів.
Після даних пояснень експерта, позивач зняла питання щодо проведення додаткової посмертної судово-психіатричної експертизи. Клопотань щодо витребування будь-яких інших доказів до суду не подавала.
Таким чином, будь-яких доказів, які б підтвердили те, що ОСОБА_4 , при укладенні 23.10.2015 року договору купівлі-продажу будинку, не усвідомлював своїх дій та (або) не міг керувати ними, судом не здобуто.
Окрім того, як зазначалося вище, позивач ОСОБА_1 в судових дебатах, окрім підстави, зазначеної нею у позовній заяві (визнання недійсним договору купівлі-продажу у зв'язку з таким психічним станом ОСОБА_4 , як здатність усвідомлювати свої дії та (або) керувати ними), як на підставу своїх вимог посилалась на порушення нотаріусом норм чинного законодавства при засвідченні спірного договору. Зокрема, позивач зазначає, що нотаріусом Грищенко С.Г., при посвідченні спірного договору, було порушено норми Закону України «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений 22.02.2012 року Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 та Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою КМУ № 868 від 17.10.2013 року.
Згідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. До закінчення підготовчого засідання, позивач має право змінити предмет або підстави позову, шляхом подання письмової заяви.
Позивач ОСОБА_1 , до закінчення підготовчого судового засідання, з заявою про зміну підстави позову, до суду не зверталася. Тому суд, не бере до уваги таку заявлену на стадії судових дебатів підставу визнання договору недійсним, як порушення нотаріусом норм чинного законодавства при засвідченні спірного договору.
Таким чином, суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі доказів, поданих учасниками у справі та здобутих судом, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку за № 1928 від 23.10.2015 року, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Корсунь-Шевченківського районного нотаріального округу Грищенко С.Г., - недійсним, таким що був укладений, коли особа, на момент його вчинення не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, є необґрунтованими, а тому до задоволення не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись: ст.ст. 2, 4, 5, 9, 10, 12, 13, 17, 18, ч. 1 ст. ч. 3 ст. 49, ст.ст. 76 - 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України; ст. ст. 30, 34, 39, ч. 2 ст. 41, ст.ст. 203, 204, 215, 225, 298, ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 ЦК України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі у справі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватного нотаріуса Корсунь-Шевченківського нотаріального округу Грищенко Світлани Григорівни, про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку недійсним, відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 16.08.2019 року.
Суддя В. О. Черненко