Справа № 635/4116/18
Провадження № 2/635/358/2019
06 серпня 2019 року
смт. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - Токарєвої Н.М.,
секретар судового засідання - Калягіна М.П.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач: Акціонерне товариство «Харківобленерго»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії, -
18 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовомдо Акціонерного товариства «Харківобленерго», який в ході розгляду справи уточнював, про зобов'язання видати йому розрахункову книжку для здійснення сплати послуг з електропостачання.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.06.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 24572 про користування електричною енергією строком на три роки з пролонгацією на один рік, за умови, що жодна із сторін за місяць до закінчення строку договору не висловить наміру внести зміни або доповнення до нього. 24.06.2018 вказаний договір припинив свою дію та позивач звернувся до відповідача із заявою про укладення нового договору висловивши бажання сплачувати за спожиту електроенергію за розрахунковою книжкою, яку повинен видати йому відповідач. Однак, відповідачем було надіслано на адресу позивачу проект нового договору, а у видачі розрахункової книжки відмовлено, що позивач вважає порушенням його прав споживача.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 25 червня 2018 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, призначено проведення судового засідання на 20 липня 2018 року о 14 год. 30 хв.
Представник відповідача - Козир К.М., проти задоволення позовних вимог заперечувала в повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність, надала суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідно до п. 22 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року оплата за спожиту електричну енергію може здійснюватися за розрахунковими книжками, за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником, за карткою попередньої оплати, що визначається у договорі. Проектом договору було встановлено право енергопостачальника на власний розсуд вибирає спосіб розрахунку споживача за спожиту електроенергію. Споживачу направляються рахунки на оплату спожитих послуг замість надання розрахункової книжки. Жодних неправомірних дій по відношенню до позивача АК «Харківобленерго» не вчиняла. Однак, позивач і до цього часу не підписав проект наданого йому договору на оплату спожитої електроенергії. Крім того, позивач не надав будь-яких доказів порушення його прав споживача внаслідок ненадання йому розрахункової книжки АК «Харківобленерго». Також представник відповідача зазначила, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 20.06.2018, постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 № 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» (ПКЕЕН) визнана такою, що втратила чинність. А тому позовні вимоги про зобов'язання виконати вимоги ПКЕЕН, які втратили свою чинність 26.06.2018 не мають законного обґрунтування.
Інших клопотань та заяв від учасників до суду не надходило.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судом встановлено, що 24.06.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 24572 про користування електричною енергією строком на три роки з пролонгацією на один рік, за умови, що жодна із сторін за місяць до закінчення строку договору не висловить наміру внести зміни або доповнення до нього.
24 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про приведення у відповідність згідно чинного законодавства договору та видати йому розрахункову книжку для здійснення оплати за електропостачання.
Листом від 08.06.2018 позивачу надано відповідь № 46Е/46-1567 з усіх порушених у заяві питань.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР, «Правилами користування електричною енергією для населення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року, які були чинними на час укладення договору в позивачем. Вказані правовідносини є договірними.
Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Відповідно до п. 22 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26 липня 1999 року, оплата за спожиту електричну енергію може здійснюватися за розрахунковими книжками, за платіжними документами, які виписуються енергопостачальником, за карткою попередньої оплати, що визначається у договорі.
Проектом договору було встановлено право енергопостачальника на власний розсуд вибирає спосіб розрахунку споживача за спожиту електроенергію. Споживачу направляються рахунки на оплату спожитих послуг замість надання розрахункової книжки.
Статтею 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що розрахункова книжка - належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах доходів і зборів, що містить номерні розрахункові квитанції, які видаються покупцям у визначених цим Законом випадках, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.
Цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Оскільки відповідач АК «Харківобленерго» не здійснює надання послуг комерційного характеру населенню, розрахункових операцій зі споживачами також не здійснює, а тому не має видавати розрахункові книжки.
Отже, дії АК «Харківобленерго» є правомірними та вчинені в межах діючого законодавства.
Жодних незаконних дій відносно позивача ОСОБА_1 відповідачем вчинено не було.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 502 від 20.06.2018, постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 № 1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення» (ПКЕЕН) визнана такою, що втратила чинність. А тому позовні вимоги про зобов'язання виконати вимоги ПКЕЕН, які втратили свою чинність 26.06.2018 не мають законного обґрунтування.
11 червня 2018 року набули чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (ПРРЕЕ). Ці Правила регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами (п. 1.1.1 ПРРЕЕ).
У відповідності до п. 5 ч. 1 статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність у сфері електроенергетики є ліцензованою та ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії». Крім того, з 11.06.2018 набули чинності «Правила роздрібного ринку електричної енергії» (ПРРЕЕ), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 14.03.2018 № 312 (Постанова № 312), а Постанова НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 «Про затвердження правил користування електричною енергією» втратила чинність (п. 12 Постанови № 312). Органом ліцензування діяльності у сфері електроенергетики є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).Постановою НКРЕКП за № 1446 від 16.11.2018 анульовано ліцензію на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, видану відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 04 вересня 1996 року № 70 та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, видану Акціонерній компанії «Харківобленерго» відповідно до постанови Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 17.09.1996 за № 92 та прийнято рішення про видачу Акціонерному товариству «Харківобленерго» (код ЄДРПОУ 00131954) ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) Акціонерного товариства «Харківобленерго», та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством). Товариство з 01 січня 2019 року повністю припинило діяльність з постачання електричної енергії та продовжило лише виконання функцій з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Харківської області. У відповідності до Постанови № 312 укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог ПРЕЕ здійснюється до 01 грудня 2018 року шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричної енергії, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання. У відповідності до п. п. 2.1.4 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. У відповідності до положень ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України не допускаються пропозиції другої сторони своїх умов для договору. До укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Взагалі сама по собі вимога щодо зобов'язання видати розрахункову книжку, не відповідає способам захисту права, що визначені в ст. 16 ЦК України, не передбачений він і іншими нормами права, а тому відповідно і не може бути задоволена судом.
Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення АК «Харківобленерго» неправомірних та незаконних дій відносно нього.
Таким чином, в разі порушення прав ОСОБА_1 , останній не позбавлений можливості звернутися до суду у визначеному законом порядку.
На підставі дослідженої у судовому засіданні сукупності доказів, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України та залишає за рахунок держави.
Керуючись ст. ст. 12, 78, 80, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про зобов'язання вчинити певні дії, пов'язані у видачі ОСОБА_1 розрахункової книжки для здійснення сплати послуг з електропостачання - відмовити.
Судовий збір залишити за рахунок держави.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: inbox@hr.hr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення відповідно до Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України 2147-VIII 03.10.2017, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Акціонерне товариство «Харківобленерго», ЄДРПОУ 00131954, місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, б. 149.
Повний текст рішення складений 16 серпня 2019 року.
Суддя Н.М. Токарєва