Рішення від 13.08.2019 по справі 635/600/17

13.08.19

Справа № 635/600/17

Провадження № 2/635/443/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2019 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Назаренко О.В.,

секретар судового засідання Літінська Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини домоволодіння та земельної ділянки, визнання права власності на 39/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та на 1/3 частину земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

до Харківського районного суду Харківської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому позивач просить Виділити в натурі ОСОБА_1 відповідно до висновку № 1109/1110 від 23.11.2016 експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса: 39/100 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв.м., що складається з:

по основній частині з: передпокою «1-3» площею 11,0 кв.м.; частини кімнати «2-4» площею 5,3 кв.м.;

в прибудові літ «А'-І»: коридору «1-1» площею 5,7 кв.м.; комори «1-1» площею 2,0 кв.м.; кухні «1-5» площею 5,7 кв.м.

по господарським будівлям і спорудам: навіс літ «а2»; гараж літ. «Г». частину огорожі № 4.

Виділити в натурі 1/3 частки земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_1 , площею 224,0 кв.м., в точках АБВГДЕЖЗКЛМНА.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на: 39/100 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме:квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв.м., що складається з:

по основній частині з: передпокою «1-3» площею 11,0 кв.м.; частини кімнати «2-4» площею 5,3 кв.м.;

в прибудові літ «А'-І»: коридору «1-1» площею 5,7 кв.м.; комори «1-1» площею 2,0 кв.м.; кухні «1-5» площею 5,7 кв.м.

по господарським будівлям і спорудам: навіс літ «а2»; гараж літ. «Г». частину огорожі № 4.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/3 частки земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_1 , площею 224,0 кв.м., в точках АБВГДЕЖЗКЛМНА.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є спадкоємицею свого сина, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2015 року, виданого Четвертою Харківської державною нотаріальною конторою, їй належить 1/3 частина земельної ділянки площею0,0672 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка передана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1 ; 1/3 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться з вищезазначеною адресою та складається з наступних об'єктів нерухомості: житловий будинок літ А, житловою площею 35,3 кв.м., загальною площею 72,2 кв.м., літньої кухні літ. Б., сарая літ В., вбиральні літ. Д, погрібу літ П, гаражу літ. Г, свердловини літ. К, огорожі №3,4. Інші 2/3 частини земельної ділянки та житлового будинку належать відповідачу. Між сторонами виникають спір щодо порядку користування будинком та земельною ділянкою. Для уникнення подальших конфліктів зі співвласником будинку, позивач і вимушена була звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 16 травня 2017 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частини домоволодіння та земельної ділянки, визнання права власності на 39/100 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель та на 1/3 частину земельної ділянки залишено без руху.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 04 липня 2017 року відкрито провадження у справі.

27 березня 2019 року до суду надійшла заява позивача та відповідача, відповідно до якої просять затвердити укладену між ними мирову угоду, а провадження у справі закрити. За умовами поданої мирової угоди: позивач відмовляється від позовних вимог про виділення в натурі відповідно до Висновку № 1109/1110 від 23.11.2016 експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса: 39/100 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та 1/3 частки земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_2 , площею 224,0 кв.м., в точках. АБВГДЕЖЗКЛМНА.

ОСОБА_1 передає, а ОСОБА_2 приймає у власність наступне майно:

1/3 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, шо знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складається з наступних об'єктів нерухомості: житловий будинок літ. А, житловою площею - 35,3 кв.м.. загальною площею - 72,2 кв.м., літня кухня літ. Б, сарай літ. В, вбиральня літ. Д, погріб літ. П, гараж літ. Г, свердловина літ. К, огорожа, № 3,4. Право власності позивача на вказані об'єкти нерухомості зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме мато, що підтверджується Витягом № 42518520 від 19.08.2015 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 3-1321, виданого 19.08.2015 Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою

1/3 частки земельної ділянки площею 0,0672 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер - НОМЕР_1 .

Право власності позивача на вказаний об'єкт нерухомості зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом № 42520154 від 19.08.2015 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 3-1323, виданого 19.08.2015 Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою.

Визнати за ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_3 ) право власності на зазначене у п.З даної Мирової угоди майно з моменту затвердження цієї Мирової угоди Харківським районним судом Харківської області.

ОСОБА_2 передає, а ОСОБА_1 приймає у власність наступне майно:

2/6 частки однокімнатної квартири, розташованої за адресою:

АДРЕСА_4 . Право власності відповідача на вказаний об'єкт нерухомості зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме маню, що підтверджується Інформацією № 54704589 від 09.03.2016 на підставі Свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 1-275, виданого 09.03.2016 Четвертою Харківською державною нотаріальною конторою.

Визнати за ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , НІН НОМЕР_4 ) право власності на зазначене у п.5 даної Мирової угоди майно з моменту затвердження цієї Мирової угоди Харківським районним судом Харківської області.

Ухвала Харківського районного суду Харківської області про затвердження цієї Мирової угоди є підставою для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке перераховане у пунктах 3, 5 цієї Мирової угоди.

Сторони по справі зобов'язуються не чинити перешкоди один одному у здійсненні реєстрації за ними права власності на визначене у пунктах 3, 5 цієї Мирової угоди нерухоме майно. Сторони розуміючи значення своїх дій та їх правові наслідки, засвідчують, що після затвердження мирової угоди із закриттям провадження у справі вони відмовляються від усіх вимог та претензій один до одного. Сторони засвідчують, що після виконання мирової угоди вони не будуть мати між собою будь - яких неврегульованих майнових та немайнових питань та претензій щодо нерухомого майна, яке є предметом мирової угоди. Сторони, що уклали цю Мирову угоду, домовились повідомити про це суд, подавши спільну письмову заяву про затвердження мирової угоди із закриттям провадження у справі, додавши до заяви дану Мирову угоду. У випадку порушення умов цієї Мирової угоди однією із сторін, інша сторона має право вживати усіх передбачених чинним законодавством заходів щодо захисту своїх прав та вимагати відшкодування збитків. Позивач та відповідач заявляють, що а ні в процесі укладення цієї Мирової угоди, а ні в процесі виконання її умов не порушуються та не будуть порушені права та законні інтереси будь-яких третіх осіб, оскільки вона стосується лише прав та обов'язків сторін.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст.207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:

1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або

2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Зазначена мирова угода мирова угода пришла засобами поштового зв'язку, підписана сторонами, однак в судове засідання сторони не з'явилися, що позбавляє суд можливості переконатися, що мирова угода підписана саме відповідачем.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для затвердження мирової угоди відсутні.

В судове засідання позивач не зявилася, про день час та місце слухання справи повідомлені належним чином, представник позивача ОСОБА_4 надала суду заяву про слухання справи у відсутність її та позивача, підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не зявилися, про день час та місце слухання справи повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи повторну неявку належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача в судове засідання, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до ст. 280 ЦПК України суд, за згодою позивача, вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

13 серпня 2019 року на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані судом без його проголошення за неявкою усіх учасників справи.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, суд виходив з положень ст.ст. 76-81 Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК.

Так в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 є спадкоємицею ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.08.2015 року, виданого Четвертою Харківської державною нотаріальною конторою, їй належить 1/3 частина земельної ділянки площею0,0672 га, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка передана для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер: НОМЕР_1 ; 1/3 частина житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться з вищезазначеною адресою та складається з наступних об'єктів нерухомості: житловий будинок літ А, житловою площею 35,3 кв.м., загальною площею 72,2 кв.м., літньої кухні літ. Б., сарая літ В., вбиральні літ. Д, погрібу літ П, гаражу літ. Г, свердловини літ. К, огорожі №3,4. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом №42518520 від 19.08.2010 року, та Витягом №4252154 віл 19.19.08.2005 року.

Інші 2/3 частини земельної ділянки та житлового будинку належать відповідачу.

В силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Виходячи із даних положень, правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні зазначених правомочностей мають рівні права.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно до ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частина 1 ст. 364 ЦК України передбачає право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до ч.3 ст. 358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

У разі недосягнення згоди про спосіб і умови виділу у натурі частки із спільного майна учаснику спільної часткової власності належить право звернення до суду з відповідним позовом

Виходячи зі змісту цих норм, поділ (виділ частки) є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом, що виключає можливість залишення у спільному користуванні співвласників будь-яких приміщень будинку.

У пунктах 6, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» роз'яснено, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

В рамках даної цивільної справи, позивачем надано висновок №1109/1110 від 23.11.2016 року експертного будівельно-технічного дослідження Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім засл. Проф. М.С.Бокаріуса, відповідно до якого запропоновано два варіанта розподілу житлового будинку і надвірних будівель та два варіанта порядку володіння земельною ділянкою згідно ідеальних часток співвласників.

Позивач просить провести виділ відповідно до 1 варіанту, згідно якого виходячи із планування та розмірів приміщень житлового будинку, його конструктивних елементів, згідно часток співвласників (1/3 та 2/3) позивачу має бути виділено по основній частині з: передпокою «1-3» площею 11,0 кв.м.; частини кімнати «2-4» площею 5,3 кв.м.;

в прибудові літ «А'-І»: коридору «1-1» площею 5,7 кв.м.; комори «1-1» площею 2,0 кв.м.; кухні «1-5» площею 5,7 кв.м.

по господарським будівлям і спорудам: навіс літ «а2»; гараж літ. «Г». частину огорожі № 4.

У відповідності до ідеальних часток на 1/3 частину домоволодіння приходиться 43 856 грн. від загальної і. Вартість домоволодіння, що виділяється позивачу - 50669 грн., що на 6 813 грн. більше, чим повинно бути. При такому виділі частка позивача складає 39/100 частини, а відповідача - 61/100 частини.

Для здійснення запропонованого варіанту необхідно виконати наступні переобладнання по житловому

Замурувати дверні отвори між приміщеннями «1-5» і «1-2» та «1-2» і «1-3».

Влаштувати перегородки в коридорі «1-1» таким чином, щоб утворилася частина приміщення площею 2,0кв.м., коридор площею 3,2 кв.м. та частина приміщення площею 0,5 кв.м.

Для забезпечення вимог п.2.24 ДБН В.2.2-15-2005 розібрати перегородку між кухнею «1-5» та отриманим приміщенням площею 2,0 кв.м., отримавши кухню площею 7,7 кв.м.

Розібрати перегородку між коморою «1-4» та отриманою частиною приміщення «1-1» площею 0,5 кв.м., отримавши приміщення площею 2,5 кв.м., в якому влаштувати ванну без забезпечення місця для пральної машини.

Влаштувати перегородки в передпокої «1-3», таким чином, щоб утворилися приміщення площею 9,7 кв.м. та1,3 кв.м.

В отриманому приміщенні площею 1,3 кв.м. влаштувати вбиральню.

Влаштувати перегородки в житловій кімнаті «2-4» таким чином щоб утворилися приміщення площею 5,3кв.м., 15,8 кв.м. та 0,1 кв.м.

Для забезпечення вимог п.2.24 ДБН В.2.2-15-2005, розібрати перегородку між частиною отриманого

приміщення в передпокої «1-3» площею 9,7 кв.м. та частиною житлової кімнати «2-4», отримавши кімнату

15,0 кв.м.

Дія забезпечення вимог п.2.24 ДБН В.2.2-15-2005, розібрати перегородку між частиною передпокою площею1.1 кв.м. та житловою кімнатою «1-2», отримавши кабінет площею 10,0 кв.м.

В перегородці між коридором «2-1» та кімнатою «1-2» пробити дверний проріз з подальшим влаштуванням

дверного блоку.

Горище розділити відповідно до варіанту розподілу житлового будинку.

Також за варіантом № 1 порядку володіння земельною ділянкою згідно ідеальних часток співвласників

пропонується в особисте володіння земельна ділянка площею 224,0 кв.м., що складає 1/3 від загального

земельної ділянки, яка складає 672,0 кв.м. Розміри меж земельної ділянки площею 224,0 кв.м. в точках АБВГДЕЖЗКЛМНА.

Виділ часток жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом( квартиру) або у разу, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.

Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.

Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до частко співвласників.

Суд вважає можливим провести розподіл спірного житлового будинку і надвірних будівель за варіантом, запропонованим експертом у висновку №1109/1110 від 23.11.2016 року експертного будівельно-технічного дослідження Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім засл. Проф. М.С.Бокаріуса.

Відповідно до ст. 88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження нею повинно здійснюватися за згодою всіх співвласників згідно з договором. Договір між сторонами не укладався.

Частина 1 ст.92 ЗК України зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 120 ЗК України, право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір часток у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не

визначався або вона перебувала у користуванні співвласників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у

вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову чи на час виникнення останньої.

Згідно висновку висновок №1109/1110 від 23.11.2016 року експертного будівельно-технічного дослідження Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім засл. Проф. М.С.Бокаріуса експертом запропоновано два варіанти порядку користування земельною ділянкою.

Позивач просить виділити в натурі 1/3 частину земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 224,0 кв.м., в точках АБВГДЕЖЗКЛМНА та визнати за нею право власності на цю частину.

Суд вважає можливим прийняти другий варіант, оскільки він не порушує прав жодного співвласника, запропонований з урахуванням розташування належних співвласникам приміщень та споруд та відповідає ідеальним часткам співвласників.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 133, 141, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 319, 355, 356, 358, 360, 363, 364, 367 ЦК України, ст. 152 ЖК України, ст.ст. 88, 92, 120 ЗК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», п.21 Постанови Пленуму ВСУ від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», суд

ВИРІШИІВ:

позову ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Виділити в натурі ОСОБА_1 відповідно до висновку № 1109/1110 від 23.11.2016 експертного будівельно-технічного та земельно-технічного дослідження Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса:

39/100 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме: квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв.м., що складається з:

по основній частині з: передпокою «1-3» площею 11,0 кв.м.; частини кімнати «2-4» площею 5,3 кв.м.;

в прибудові літ «А'-І»: коридору «1-1» площею 5,7 кв.м.; комори «1-1» площею 2,0 кв.м.; кухні «1-5» площею 5,7 кв.м.

по господарським будівлям і спорудам: навіс літ «а2»; гараж літ. «Г». частину огорожі № 4.

Виділити в натурі 1/3 частки земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_1 , площею 224,0 кв.м., в точках АБВГДЕЖЗКЛМНА.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на: 39/100 частки житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а саме:квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 29,7 кв.м., що складається з:

по основній частині з: передпокою «1-3» площею 11,0 кв.м.; частини кімнати «2-4» площею 5,3 кв.м.;

в прибудові літ «А'-І»: коридору «1-1» площею 5,7 кв.м.; комори «1-1» площею 2,0 кв.м.; кухні «1-5» площею 5,7 кв.м.

по господарським будівлям і спорудам: навіс літ «а2»; гараж літ. «Г». частину огорожі № 4.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/3 частки земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_1 , площею 224,0 кв.м., в точках АБВГДЕЖЗКЛМНА.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області або до Харківського апеляційного суду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_5 ;

відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 16 серпня 2019 року.

Головуючий суддя: О.В. Назаренко

Попередній документ
83691026
Наступний документ
83691030
Інформація про рішення:
№ рішення: 83691028
№ справи: 635/600/17
Дата рішення: 13.08.2019
Дата публікації: 19.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Харківський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження