14 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 160/3505/19
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Білак С.В., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі №160/3505/19 (головуючий суддя у 1 інстанції - Лозицька І.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Органік Оіл» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
09.08.2019 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа №160/3505/19 з апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року.
Перевіривши апеляційну скаргу суддя встановив, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, з огляду на таке.
Відповідно до п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В апеляційній скарзі апелянт просив відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення.
Розглянувши зазначене клопотання суд не знаходить підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» встановлені підстави та умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.
Так, ч. 1 вищевказаної статті встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Аналіз вищенаведених норм дає можливість зробити висновок про те, що прийняття судом рішення про зменшення розміру належних до сплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк залежить від наявності у заявника клопотання майнового стану, який ускладнює або робить неможливим сплату судового збору.
Жодних доказів стосовно майнового стану установи скаржником не надано, що свідчить про відсутність підстав для відстрочення сплати судового збору.
Крім того слід зазначити, що умовою відстрочення сплати судового збору є наявність доказів того, що після такого відстрочення відпадуть обставини, які позбавляють особу можливості сплатити судовий збір.
Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом становить 1921 грн.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921 грн.) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (19210 грн.).
Як свідчать матеріали справи, позивачем було подано позов майнового характеру, ціна позову - 379168 грн., а тому ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви складала - 5687,52 грн.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній на момент звернення апелянта до суду з апеляційною скаргою), за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Отже, ставка за подання апеляційної скарги на постанову суду становить 150% від 5687,52 грн. = 8531,28 грн., проте документ про сплату судового збору до суду не надано.
Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: УК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37989274; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 34317206081005; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*; 101; _______ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Слід також зазначити, що апеляційна скарга підписана представником Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - ОСОБА_1 , разом з апеляційною скаргою надано копію довіреності від 20.02.2019 року на представництво інтересів апелянта головним державним інспектором відділу супроводження судових спорів за перевірками з питань адміністрування податку на додану вартість юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_1.
Надана до суду довіреність підписана в.о.начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області - ОСОБА_2 , проте докази її повноважень підписувати документи від імені відповідача до суду не надані.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні докази, підтверджуючі повноваження особи, що підписала довіреність на представництво інтересів апелянта представником, а тому суддя не може встановити чи має право ОСОБА_1 на підписання апеляційної скарги від імені Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи не надання апелянтом документу про сплату судового збору, документу підтверджуючого повноваження особи, що підписала довіреність на представництво інтересів апелянта представником, суддя дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 169, 296, 298 КАС України, суддя, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року у справі №160/3505/19 - залишити без руху.
Встановити скаржнику строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надіслання на адресу Третього апеляційного адміністративного суду документу про сплату судового збору, документу підтверджуючого повноваження особи, що підписала довіреність на представництво інтересів апелянта представником.
Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Білак