Справа №487/3793/19
Провадження №1-кс/487/5740/19
12.08.2019 року м. Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві скаргу адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Другого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві,
В провадженні слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , перебуває скарга представника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України, який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42019161010000128 від 17.04.2019 року. Вказана бездіяльність полягає у систематичному виклику ОСОБА_4 для проведення певних процесуальних дій телефонним дзвінком, в порушення вимог ст. 135-137 КПК України.
В обґрунтування скарги заявник зазначає, що слідчим Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 систематично викликається підозрюваний ОСОБА_4 для проведення процесуальних дій телефонним дзвінком, а саме останній раз 12.07.2019 року о 17.00 год., для проведення допиту підозрюваного, при цьому слідчий знав що і адвокат ОСОБА_5 і його підзахисний ОСОБА_4 спільно з прокурором ОСОБА_6 перебували у м. Миколаєві, де слухалась апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва. Замість допит, саме у вищезазначену годину слідчий ОСОБА_3 вручив їм клопотання, щодо продовження строку відсторонення особи від посади, без постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування.
Адвокат ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 скаргу підтримали, просили її задовольнити.
Слідчий ОСОБА_3 проти задоволення скарги заперечував посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже ст. 303 КПК України визначено, які рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора можуть бути оскаржені під час досудового розслідування і цей перелік є вичерпним.
Слідчим суддею встановлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019161010000128 від 17.04.2019 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
28.05.2019 року між адвокатом ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладений договір про надання правової допомоги за №33 від 28.05.2019 року в рамках кримінального провадження №42019161010000128 від 17.04.2019 року.
У судовому засіданні, представник скаржника посилався на те, що слідчий ДБР неналежним чином, в порушення встановленого порядку викликає його підзахисного для здійснення певних слідчих дій.
Тому скаржник порушує питання щодо визнання протиправною бездіяльності слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_3 , який здійснює досудове розслідування по кримінальному провадженню №42019161010000128 від 17.04.2019 року, просить зобов'язати слідчого припинити незаконну практику виклику підозрюваного ОСОБА_4 та зобов'язати його викликати підозрюваного ОСОБА_4 з урахуванням правил та вимог КПК України (за три дні до процесуальної дії з врученням йому повістки).
Відповідно до листа ВССУ від 12.01.2017 року №9-49/0/4-17, щодо розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування зазначено, що розглядаючи скарги, слід зважати на те, що відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Згідно з ч. 5 ст. 40 КПК слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється. Саме тому необхідно брати до уваги те, що процесуальне законодавство не передбачає обов'язку посадових осіб органів досудового розслідування вчиняти всі дії, які ініціюються учасниками кримінального провадження, оскільки такі дії в певних випадках можуть бути недоцільними, а інколи - передчасними або взагалі перешкоджати досягненню завдань кримінального провадження.
За такого, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності та слідчий суддя не наділений повноваженнями вказувати органам досудового розслідування, які саме рішення за наслідком вирішення процесуальних питань вони повинні приймати, а тому вимоги які оскаржує адвокат ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 в даному випадку про зобов'язання припинити незаконну практику виклику підозрюваного ОСОБА_4 та зобов'язання його викликати підозрюваного ОСОБА_4 з урахуванням правил та вимог КПК України не можуть бути предметом оскарження відповідно до ст. 303 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 214, 303-307 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Другого відділу слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1