Справа № 460/4979/16-ц
Провадження №2/460/246/19
31.07.2019 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Карпин І. М.
з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.,
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Вук У. І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яворові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до наказу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» Яворівське УЕГГ № 122 - к/тр від 30 вересня 2016 року «Про звільнення», його звільнено з посади начальника Яворівського УЕГГ у зв'язку із скороченням штату працівників за п.1 ст.40 КЗпП України. Однак, він вважає своє звільнення незаконним та таким, що проведено з порушенням встановленого порядку звільнення працівників на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, який регулюється правилами, передбаченими ст.ст. 42, 43 та 49-2 КЗпП України. За змістом ч.1 ст.42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. З пропозиції, датованої 28 вересня 2016 року вбачається, що при вирішенні питання про працевлаштування його Публічним акціонерним товариством «Львівгаз» не запропоновано посади, яка б відповідала його спеціальності, рівню кваліфікації та досвіду роботи, про що ним зазначено в обгрунтування відмови від неї. З особової картки працівника вбачається, що 1986 році він закінчив Львівський політехнічний інститут за спеціальністю теплопостачання і вентиляція та отримав кваліфікацію інженер-будівельник. З протоколу № 60 засідання Правління ПАТ «Львівгаз» від 13 вересня 2016 року видно, що на вказаному засіданні вирішувалося питання про затвердження кандидатур на посади керуючих відділеннями та головних інженерів у зв'язку з реорганізацією ПАТ «Львівгаз», тобто в новій організаційній структурі ПАТ «Львівгаз» були вакантні керівні посади, які зважаючи на його кваліфікацію, досвід роботи в системі газового господарства з 1981 року та продуктивність праці він міг би зайняти, однак жодної з таких посад йому у порушення вимог законодавства запропоновано не було. Тобто, відповідач не виконав належним чином свій обов'язок із забезпечення зайнятості вивільнюваного працівника та не запропонував йому в силу вимог ст.49-2 КЗпП України іншу роботу в організації відповідно до його професії та спеціальності з урахуванням високої кваліфікації і продуктивності праці. Щодо посилання у протоколі №60 засідання правління ПАТ «Львівгаз» від 13 вересня 2016 року при вирішенні кадрових питань на незадовільний стан його здоров'я, то вважає, що оскільки посада керуючого відділенням ПАТ «Львівгаз» не протипоказана йому за станом здоров'я, то роботодавець не міг ставити можливість зайняття ним вказаної посади в залежність від загального стану його здоров'я, оскільки таке прямо суперечить положенням ст. 2-1 КЗпП України щодо заборони дискримінації працівників за станом їх здоров'я. Крім того, 26 вересня 2016 року згідно подання №ЛВ 5201-1-16 від 12.09.2016 проведено збори профспілкового комітету філії Яворівське управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Львівгаз», де прийнято одноголосне рішення про ненадання згоди на розірвання трудового договору 30.09.2016 за п.1 ст.40 КЗпП України з начальником Яворівського УЕГГ. Водночас, за змістом ст.43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5. 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У порушення зазначених законодавчих вимог роботодавцем при вирішенні питання про його звільнення не надано жодного значення факту відсутності згоди первинної профспілкової організації на його звільнення та не взято це до уваги.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, давши аналогічні змісту позовної заяви пояснення, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Вук У.І. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги не визнала та підтримала доводи викладені в запереченні на позов, у якому вказують, що такі є безпідставні та незаконні. Позивач покликається на те, що його звільнено без згоди первинної профспілкової організації, однак в протоколі №12 профспілкового комітету філії Яворівське управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Львівгаз» від 26 вересня 2016 року зазначено, «слухали голову зборів ОСОБА_7 . Зачитав подання і так як не виникло запитань і пропозицій поставив на голосування. В ході голосування прийнято одноголосно про не надання згоди щодо розірвання трудового договору», тобто профспілковий комітет, у своєму протоколі не зазначив жодних підстав з яких не надано згоду. Щодо покликання позивача на недотримання вимог ч.1 ст.42 КЗпП України щодо переважного права на залишення на роботі то вважає таке безпідставним, оскільки у зв'язку із введенням в дію з 01.10.2016 нової організаційної структури ПАТ «Львівгаз», скорочено штат працівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників на 3 945,05 штатних одиниць (за винятком посад Голови Правління, директора технічного, директора комерційного, директора фінансового, директора з капітального будівництва, директора з економічної безпеки, помічника керівника). Крім цього, в новій організаційній структурі відсутнє Яворівське управління з експлуатації газового господарства, (як і інші районні управління), начальником якого був позивач, у штатному розписі відповідно немає посад начальників таких управлінь. У зв'язку із тим, що скорочено посади усіх начальників УЕГГ, тому не було перед ким застосовувати переважне право на залишення на роботі. Дане твердження узгоджується із позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ викладеною в ухвалах від 30.11.2016 у справі № 645/1418/15 та від 01.12.2016 у справі № 583/866/16-ц, де зазначено «доводи, викладені у касаційній скарзі щодо того, що судами не враховано його переважне право на залишення на роботі у зв'язку з тривалим безперервним стажем роботи на підприємстві є безпідставними, оскільки скорочено було увесь відділ де працював позивач і його посада була одна.», «за змістом ст. 42 КЗпП України коло працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, та які не мають такого права, стосується всіх працівників, які займають таку ж посаду. Суд апеляційної інстанції ухвалюючи рішення про відмову в позові обґрунтовано виходив із того, що посаду, яка виключалася із штатного розкладу - провідний юрисконсульт, займала лише одна особа - позивач, а тому не було перед ким визначати її переважне право.». Таким чином, посилання позивача на недотримання товариством вимог ч.1 ст.42 КЗпП України є безпідставним. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у ст. 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частиною 2 ст. 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.
Згідно зі ст.49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивiльнення працiвникiв персонально попереджають не пiзнiше нiж за два мiсяцi. При вивiльненнi працiвникiв у випадках змiн в органiзацiї виробництва i працi враховується переважне право на залишення на роботi, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звiльнення у зв'язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi власник або уповноважений ним орган пропонує працiвниковi iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї. При вiдсутностi роботи за вiдповiдною професiєю чи спецiальнiстю, а також у разi вiдмови працiвника вiд переведення на iншу роботу на тому ж пiдприємствi, в установi, органiзацiї працiвник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятостi або працевлаштовується самостiйно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до вiдома державної служби зайнятостi про наступне вивiльнення працiвника iз зазначенням його професiї, спецiальностi, квалiфiкацiї та розмiру оплати працi.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.92 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що суди зобов'язані з'ясовувати, розглядаючи трудові спори, пов'язані із звільненням працівників за п. 1 ст. 40 КЗпП України, чи дійсно були зміни в організації виробництва та праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи дотримані власником або уповноваженим ним органом норми законодавства, регулюючі звільнення працівника, які є докази змін в організації виробництва та праці, про те що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації, чи скористався працівник, що звільнявся, переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне скорочення.
Згідно ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.
Судом встановлено, що у зв'язку із змінами, внесеними Законом України «Про ринок природного газу», на підставі заяви Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» постановою НКРЕКП №1678 від 04.06.2015 анульовано ліцензію ПАТ «Львівгаз» на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, та з 04.06.2015 ПАТ «Львівгаз» здійснює лише функції з розподілу природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ.
Внаслідок зміни діяльності підприємства на ринку природного газу, в Публічному акціонерному товаристві по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» було введено нову організаційну структуру підприємства та затверджено новий штатний розпис.
У зв'язку із введенням з 01.10.2016 нової організаційної структури ПАТ «Львівгаз» , наказом ПАТ «Львівгаз» від 20.07.2017 №100-16 «Про скорочення штату працівників ПАТ «Львівгаз» з 30.09.2016 скорочено штат працівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та робітників ПАТ «Львівгаз» на 3945,05 штатних одиниць (за винятком посад Голови Правління, директора технічного, директора комерційного, директора фінансового, директора з капітального будівництва, директора з економічної безпеки, помічника керівника).
Вказаним наказом № 100-16 від 20.07.2016 «Про скорочення штату працівників ПАТ «Львівгаз», начальника відділу кадрів ОСОБА_8 , начальників УЕГГ зобов'язано до 30.07.2016 року ознайомити працівників Товариства та його структурних підрозділів з наказом та попередити їх про наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням штату з 30.09.2016.
Відповідно до наказу №316 к/тр від 31.12.2015 «Про прийняття на роботу» ОСОБА_4 прийнято з 31.12.2015 на посаду начальника Яворівського управління з експлуатації газового господарства на умовах укладення письмового строкового трудового договору терміном по 30 грудня 2016 року.
Наказом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» № 122-к/тр від 30 вересня 2016 року «Про звільнення» ОСОБА_4 - начальника Яворівського УЕГГ звільнено з роботи з 30.09.2016 у зв'язку із скороченням штату працівників (п.1ст.40 КЗпП України).
Як вбачається з попередження про наступне вивільнення (а.с.41), 20.07.2016 ОСОБА_4 був попереджений про вивільнення з роботи з 30.09.2016 у зв'язку із затвердженням нової організаційної структури ПАТ «Львівгаз» на підставі наказу № 100-16 від 20.07.2016 «Про скорочення штату працівників ПАТ «Львівгаз».
28.09.2016 ОСОБА_4 було запропоновано вакантні посади: оператора з введення даних в ЕОМ Львівської дільниці відділу комерційного балансування ПАТ «Львівгаз», контролера газового господарства 3 розряду Львівської дільниці відділу інспектування Управління метрології, слюсара з експлуатації та ремонту підземних газопроводів групи КПО Пустомитівської дільниці служби контролю за виробництвом Управління експлуатації, майстра Бродівської дільниці відділу обслуговування вузлів обліку газу Управління метрології, обліковця центральпого складу Управління матеріально-технічного забезпечення, майстра Золочівської дільниці відділу обслуговування вузлів обліку газу Управління метрології, майстра Миколаївської дільниці відділу обслуговування вузлів обліку газу Управління метрології (а.с.18).
Від переведення на запропоновані посади позивач відмовився, на день звільнення позивача з роботи інших вакантних посад на підприємстві не було. Свідок ОСОБА_8 , яка є начальником відділу кадрів ПАТ "Львівгаз", в суді ствердила про обставини звільнення ОСОБА_4 , які відповідають обставинам зазначеним у письмових доказах.
Відповідно до п.19 абз.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при проведенні звільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) і перевести більш кваліфікованого працівника , посада якого скорочується, з його згоди на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалося, суд не повинен обговорювати про доцільність такої перестановки (перегрупування).
У новій організаційній структурі ПАТ "Львівгаз" відсутнє Яворівське управління з експлуатації газового господарства, (як і інші районні управління), начальником якого був ОСОБА_4 . Тому, так як скорочено посади усіх начальників УЕГГ, роботодавцем не враховувалось переважне право на залишення на роботі. Враховуючи наведене, доводи позивача про те, що за станом здоров'я, кваліфікацією, досвідом роботи в системі газового господарства з 1981 року та продуктивністю праці міг би зайняти керівну посаду суд відхиляє.
Профспілковим комітетом філії Яворівське управління по експлуатації газового господарства ПАТ «Львівгаз» 26 вересня 2016 року згідно подання №Лв 5201-1-16 від 12.09.2016 проведено збори, де прийнято одноголосне рішення про ненадання згоди на розірвання трудового договору 30.09.2016 за п.1 ст.40 КЗпП України з працівниками згідно переліку, а саме: ОСОБА_4 - начальником Яворівського УЕГГ (а.с.42).
Відповідно до ч.7 ст.43 Кодексу законів про працю України , рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обгрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обгрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Враховуючи наведене, суд не приймає доводів позивача щодо незаконного його звільнення у зв'язку із ненаданням згоди профспілковим комітетом, оскільки така відмова не містить обгрунтування.
Оцінюючи зібрані у справі докази та виходячи іх вимог процесуального і матеріального права, суд дійшов висновку, що у ПАТ «Львівгаз» внаслідок перепрофілювання підприємства дійсно мало місце скорочення штату працівників, звільнення позивача з роботи проведено з дотриманням процедури звільнення, передбаченої ст.49-2 КЗпП України, а відтак заявлені позовні вимоги ОСОБА_4 є безпідставними, тому не підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
в позові ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду чи через Яворівський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 05.08.2019.
Суддя І.М.Карпин