Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
№ 22-ц/824/11149/2019
м. Київ Справа № 366/249/18
15 серпня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Невідомої Т.О.
- Борисової О.В.
при секретарі - Куркіній І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_2 , на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року, постановлену під головуванням судді Клочко І.В., про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
01 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся до Іванківського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвалою Іванківського районного суду Київської області від 26 березня 2018 року цивільну справу надіслано за підсудністю до Деснянського районного суду м. Києва.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 20 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння - закрито.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 01 листопада 2018 року ОСОБА_1 , діючи в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду про закриття провадження у даній справі у зв'язку зі смертю позивача та у зв'язку з тим, що вказані правовідносини не допускають правонаступництва, є незаконною, постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначила, що за життя позивач у даній справі ОСОБА_3 склав заповіт, за яким заповів все своє майно дочці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона, як законний представник їхньої з позивачем доньки ОСОБА_2 , подала заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 до Іванківської районної державної нотаріальної контори Київської області. З огляду на те, що ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про захист свого порушеного майнового права шляхом витребування належного йому майна - автомобіля марки ВАЗ-21043, 1998 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 з незаконного володіння відповідачки ОСОБА_4 , вказані майнові права на автомобіль успадкувала його дочка ОСОБА_2 . Отже, висновок суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва є помилковим і провадження не могло бути закрито, суд повинен був залучити до участі справі правонаступника позивача.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду є законною та обґрунтованою.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , та її представник адвокат Працюк Володимир Леонідович підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити в повному обсязі.
ОСОБА_4 а в судове засідання не з'явилася, про день та час слухання справи судом повідомлялася у встановленому законом порядку, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи у їївідсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення апелянта ОСОБА_1 та її представника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 352 ЦПК України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апелянт ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_1 , не брала участі у справі, проте має право на оскарження судового рішення, оскільки прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 та є його правонаступником .
Як вбачається з матеріалів справи, 01 лютого 2018 року ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_4 та просив зобов'язати ОСОБА_4 повернути належне йому майно, яке знаходиться в її незаконному володіння, а саме: легковий автомобіль марки ВАЗ-21043, рік випуску 1998, реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Іванківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 13 березня 2018 року. (а.с.44)
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_3 помер, а спірні правовідносини не допускають правонаступництва, оскільки предметом позову ОСОБА_3 є витребування майна - легкового автомобіля, який належить на праві власності позивачу, з чужого незаконного володіння відповідача.
Проте з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.
Суд закриває провадження у справі з підстав, передбачених статтею 255 ЦПК України, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
За правилом пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов'язковими для правонаступника.
Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статею 608 цього Кодексу (ст.1219 ЦК України).
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову є легковий автомобіль марки ВАЗ-21043, рік випуску 1998, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав на праві власності позивачу ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . (а.с.97,98)
За життя, 18 квітня 2017 року, ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем Прибірської сільської ради Твардовською Л.М., за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті буде йому належать і на що він за законом матиме право, заповів доньці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.94)
Батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 26 червня 2007 року. (а.с.95)
Колегія суддів вважає, що спірні правовідносини, ураховуючи предмет та підстави позовних вимог ОСОБА_3 допускають правонаступництво, оскільки позов не пов'язаний з особистими правами самого позивача, а стосуються належного йому на праві власності майна, на яке в порядку спадкування має право спадкоємиця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , законним представником якої є апелянт ОСОБА_1 , отже у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для закриття провадження у даній справі .
Висновок суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва є помилковим, а доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво.
За таких обставин суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини щодо витребування майна з чужого незаконного володіння не допускають правонаступництва, не вирішив питання про залучення до участі у справі правонаступників позивача та необґрунтовано закрив провадження у справі.
Пунктом 6 ч.1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Статтею 379 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ураховуючи те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів вважає, що ухвала Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року про закриття провадження у справі підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_1 , як законного представника ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2018 року про закриття провадження у справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженау касаційному порядку до Верховного Судупротягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 16 серпня 2019 року.
Головуючий: Судді: