Справа № 754/1637/17 Головуючий у 1 інстанції: Грегуль О.В.
провадження № 22-ц/824/11224/2019 Суддя-доповідач: Олійник В.І.
Іменем України
14 серпня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Олійника В.І.,
суддів: Заришняк Г.М., Кулікової С.В.,
при секретарі Бондаренко І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 липня 2019 року у складі судді Грегуль О.В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення грошових коштів, -
У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовомпро визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення грошових коштів.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та стягнення грошових коштів залишено без розгляду за заявою позивача.
У квітні 2019 року до ухвали Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат на правову допомогу, в якій вона просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. та витрати на вартість листування в розмірі 60 грн. Заява була обґрунтована тим, що ОСОБА_1 в той час перебував в місцях позбавлення волі, а саме, в Бориспільській виправній колонії №119, тому фізично не міг захищати себе самостійно, не має знань в галузі права, які б давали йому змогу належним чином себе захищати, тому він був змушений звернутися до адвоката за захистом своїх прав та інтересів.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03 липня 2019 року відмовлено в задоволенні заяви.
В апеляційній скарзі позивача з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвали суду першої інстанції та задоволення заяви про компенсацію судових витрат відповідача на правову допомогу.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що суду не надано і не здобуто конкретних правових доказів, які б свідчили про зловживання стороною позивача чи її представником процесуальними правами, або що спір виник внаслідок неправильних дій сторони позивача.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з вимогами ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що у лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу недійсним та стягнення грошових коштів.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 березня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду за заявою позивача.
Встановлено, що у квітні 2019 року до ухвали Деснянського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_3 - представника ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат на правову допомогу, в якій вона просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 15 000 грн. та витрати на вартість листування в розмірі 60 грн. Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 перебував в той час в місцях позбавлення волі, а саме, в Бориспільській виправній колонії №119, тому фізично не міг захищати себе самостійно, також він не має знань в галузі права, які б давали йому змогу належним чином себе захищати, тому він був змушений звернутися до адвоката за захистом своїх прав та інтересів.
Згідно з ч.ч.5, 6 ст.142 ЦПК України уразі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем та його представником не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про зловживання стороною позивача чи її представником процесуальними правами, або що спір виник внаслідок неправильних дій сторони позивача.
Крім того, договір про надання допомоги укладено мамою ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (т.1, а.с.184), нею ж був підписаний акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (т.1, а.с.186) та внесено 15000 грн. відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру №3 від 11 лютого 2019 року (т.1, а.с.187) і в матеріалах справи крім розрахунку попередньо визначених (орієнтовних) судових витрат, а саме, вартості правової допомоги на суму 15000 грн. та вартості послуг листування у справі, оплату конвертів та марок на суму 60000 грн. (т.1, а.с.181) відсутні докази за витрачені години участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, а позивач ОСОБА_5 є звільненим від сплати судового збору.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційноїскарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 03 липня 2019 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегії суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 03 липня 2019 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 15 серпня 2019 року.
Суддя-доповідач:
Судді: