ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
08 серпня 2019 року м. Київ № 640/9133/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Келеберди В.І., при секретарі судових засідань Козловій І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи: Державне підприємство «Селидіввугілля», ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування наказу,
за участю:
представника заявника: Пономаренко Д.О.
представника позивача: Горянін А.О.
до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з вимогами визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №61 від 19.02.2019 року.
Одночасно з позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити дію Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №61 від 19.02.2019 року про внесення змін до Наказу №646 від 18.12.2018 року; заборонити Міністерству енергетики та вугільної промисловості України призначити головою Комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» інших осіб, крім ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 30.05.2019 року задоволено заяву про забезпечення адміністративного позову, зупинено дію Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №61 від 19.02.2019 року про внесення змін до Наказу №646 від 18.12.2018 року; заборонено Міністерству енергетики та вугільної промисловості України призначати головою Комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» інших осіб.
03 липня 2019 року ОСОБА_2 подав до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019 року.
Ухвалою суду від 11.07.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року.
18.07.2019 року представником Державного підприємства «Селидіввугілля» подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019 року та закрити провадження у справі.
Ухвалою суду від 23.07.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Державного підприємства «Селидіввугілля» про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року.
02.08.2019 року представником Міністерства енергетики та вугільної промисловості України подано до суду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в якому просить скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.05.2019 року.
Дане клопотання обгрунтовано тим, що заява про забезпечення позову не містить беззаперечних доказів та мотивів, за якими позивач вважає, що захист саме його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.
Крім того, заявник вказує, що 14 червня 2019 року відповідач прийняв наказ № 266, яким було скасовано оскаржуваний наказ відповідача № 61 від 19.02.2019 року та всі зміни до Наказу № 646 щодо призначення голови комісії з реорганізації ДП «Селидіввугілля» інших ніж позивач осіб, тому приймаючи наказ від 14 червня 2019 року № 266, відповідач фактично визнав порушення щодо формування персонального складу комісії з реорганізації ДП «Селидіввугілля» та виправив ці порушення, а тому права позивача, які він вважає порушеними наказом №61 від 19.02.2019 року були відновлені, що вказує на відсутність необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення.
У судовому засіданні 08.08.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення, роз'яснено зміст та порядок оскарження рішення.
Суд, за наслідком розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вважає, що воно є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої - п'ятої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, поставляється ухвала. Ухвала про скасування заходів забезпечення позову або про відмову у скасуванні забезпечення позову може бути оскаржено. Відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Доцільність такого скасування вжитих заходів забезпечення позову заявником мотивовано в цілому твердженням наявності «законного права» прийняття рішення про призначення голови комісії. Проте, дослідження і оцінка наявності такого права судом має бути здійснена при вирішенні справи в цілому по суті позовних вимог. Оцінка суті таких норм як Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, так і Закону України «Про управління об'єкта державної власності» уже здійснена судом при вирішенні питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і наведені заявником обставини таких висновків не спростовують.
Крім того, заявник звертає увагу на відсутність порушень прав позивача з огляду на прийняття 14 червня 2019 року відповідачем наказу № 266, яким було скасовано оскаржуваний (та зупинений ухвалою від 30.05.2019 року) наказ відповідача № 61 від 19.02.2019 року та всі зміни до Наказу № 646 щодо призначення голови комісії з реорганізації ДП «Селидіввугілля» інших ніж позивач осіб, однак оцінку даній обставині вже було надано судом в ухвалах від 11.07.2019 року та 23.07.2019 року.
Також, на спростування вищевказаного посилання, суд зауважує, що заявником не направлено на адресу суду заяву про визнання позову, не запропоновано позивачу вирішити спір шляхом примирення.
Суд наголошує, що доводи заявника викладені у заяві про скасування заходів забезпечення позову не містять обгрунтованих підстав для прийняття такого процесуального рішення, а зводяться фактично до незгоди Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з ухвалою суду від 30.05.2019 року, що може бути підставою для її оскарження в апеляційному порядку, однак не може бути підставою для скасування вжитих заходів.
Разом із тим, суд вказує, що захід, підставою для застосування якого слугувала ч. 2 ст. 150 КАС України, є інститутом попереднього та тимчасового розгляду, який передбачає лише встановлення очевидних ознак протиправності, а ніяким чином не встановлює саму протиправність рішень, які є предметом розгляду у даній справі.
Твердження представника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України щодо відсутності порушеного права позивача є хибним, оскільки суд застосовуючи захід забезпечення, однією з вимог якого є можливе порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого рішення, вказав, що бере до уваги саме твердження заявника щодо можливості завдання значної шкоди останньому, оскільки дія оскаржуваного наказу та вчинення відповідних дій на його виконання, а саме призначення головою Комісії з реорганізації Державного підприємства «Селидіввугілля» інших осіб вказує на можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у майбутньому.
Суд наголошує, основною метою і завданням такого правового інституту, як забезпечення позову - є заходи для збереження правового становища з метою забезпечення можливості у майбутньому захисту права особи, яка звернулась до суду за захистом такого права. І факт наявності порушеного права інших осіб підлягає доведенню такими особами. Оскільки жодних доказів на підтвердження такого доводу суду не надано, суд вважає його необґрунтованим.
Окрім цього, твердження заявника щодо відсутності порушеного права позивача як підстава для скасування вжитих заходів забезпечення позову також є хибним, оскільки виходячи зі змісту ч. 1 ст. 2 КАС України та за змістом завдання й суттю судового способу вирішення публічно-правового спору є саме захист прав та інтересів особи від порушень зі сторони суб'єкта владних повноважень.
Також, суд зауважує, що приписами ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Відповідно, звертаючись з позовом до суду позивач декларував наявність необхідності захисту його права чи інтересу. Проте, оцінка дійсності порушення такого права чи інтересу судом може бути надана лише під час вирішення справи по суті.
З урахуванням викладених обставин, керуючись приписами статей 150, 157, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання представника Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2019 року.
Дата виготовлення та підписання повного тексту ухвали 15.08.2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені статями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Суддя В.І. Келеберда