15 серпня 2019 р. Справа № 480/2218/19
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Кравченка Є.Д., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Сумській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-
01 липня 2019 року Головне управління ДФС у Сумській області звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з ОСОБА_2 податковий борг у розмірі 52 238,65 грн. з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власником об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010200) на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 31414617018369, отримувач УК Сумському р/с.Косівщина/18010200, код одержувача 37970621, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.
Ухвалою суду від 02.07.2019 відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у власності ОСОБА_2 знаходиться садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 467,0 кв.м., отже відповідач є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг із вказаного податку на загальну суму 52 238,65 грн., що підтверджується розрахунком суми податкового боргу, копіями корінців податкових повідомлень-рішень, податковою вимогою.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та зазначає, що відповідач не має у власності жодного нерухомого майна, а позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про протилежне. Крім того, відповідач зауважує, що позивачем не надано жодних розрахунків суми боргу, який він просить стягнути з відповідача. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що жодних доказів направлення відповідачу податкових повідомлень-рішень суду не надано.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зауважив, що наявність у власності відповідача нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також зазначив, що податкові повідомлення-рішення були направлені листом з рекомендованим повідомленням про вручення на адресу місця проживання відповідача: АДРЕСА_2 , а тому відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України вважаються належним чином врученими.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 134927801, сформованої станом на 20.08.2018, ОСОБА_2 на праві приватної власності належить об'єкт житлової нерухомості, а саме садовий будинок, "Комплекс будівель та споруд АДРЕСА_1 , загальною площею 467,0 кв.м. Дата державної реєстрації права власності - 27.03.2015 (а.с. 25-26).
Відповідно до ст. 16.1.4 Податкового кодексу України до обов'язків платника податків входить, сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Статтею 31 Податкового кодексу України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно із п. 36.1 ст. Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно із пп. 266.2.1 п.266.2 ст. 266 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Згідно із пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Рішенням Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області від 27.01.2015 (а.с. 42-47) встановлено ставку податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, з 01.01.2015, а саме садові будинки - 2% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року (у 2015 році -1218,00 грн.), тобто - 24,36 грн. за 1 кв.м.
Рішенням Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області від 28.01.2016 (а.с. 47-54) встановлено ставку податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, з 01.01.2016, а саме садові будинки - 2% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного року, а саме: у 2016 році - 1378,00 грн., тобто - 27,56 грн. за 1 кв.м.; у 2017 році - 3200,00 грн., тобто - 64,00 грн. за 1 кв.м.
10.08.2018 позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 2258, яким нараховано ОСОБА_2 податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 10 місяців 2015 року у сумі 9480,10 грн. (467 х 24,36 / 12 х 10);
- № 2259, яким нараховано ОСОБА_2 податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2016 рік у сумі 12870,55 грн. (467 х 27,56);
- № 2260, яким нараховано ОСОБА_2 податкове зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2017 рік у сумі 29888, 00 грн. (467 х 64,00) відповідно (а.с. 10).
Відповідно до пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Згідно із пп. 266.10.3 п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст.102 Кодексу, а саме: контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст.102 Кодексу, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованим контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Як встановлено з матеріалів справи, податкові повідомлення-рішення від 10.08.2018 № 2258, № 2259, № 2260 були надіслані ОСОБА_2 за адресою її місця проживання: АДРЕСА_2 , рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте, повернуті відправнику у зв'язку з неможливістю вручення, що підтверджується копіями поштового конверту з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 11-13).
Дані податкові повідомлення-рішення оскаржені не були.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган фіскальної служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
10.12.2018 позивачем ОСОБА_2 була направлена податкова вимога № 18830-17 на суму 52238,65 грн. (а.с. 14), яка була вручена відповідачу 21.12.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14).
Податковий борг ОСОБА_2 з часу направлення податкової вимоги № 18830-17 від 10.12.2018 не переривався, податкова заборгованість не погашалася.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, ті непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно із п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Отже, судом встановлено, що узгоджена сума грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, своєчасно та в повному обсязі відповідачем не була сплачена, а тому сума податкового боргу ОСОБА_2 становить 52 238,65 грн., у тому числі: основний платіж - 52 238,65 грн.
Наявність податкового боргу у відповідача підтверджується розрахунками податкового боргу від 22.04.2019, від 27.06.2019 (а.с. 9, 28), витягом з інтегрованої картки платника (а.с. 27).
Доводи відповідача про те, що на даний час у його власності відсутні об'єкти нерухомого майна, не приймаються судом до уваги, оскільки в періоди, за які нарахований податок, ОСОБА_2 володіла об'єктом житлової нерухомості, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 20.08.2018 № 134927801 (а.с. 25-26).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та вважає за необхідне їх задовольнити.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Сумській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь місцевого бюджету на розрахунковий рахунок 31414617018369, отримувач УК Сумському р/с.Косівщина/18010200, код одержувача 37970621, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власником об'єктів житлової нерухомості (код платежу 18010200) у розмірі 52 238 (п'ятдесят дві тисячі двісті тридцять вісім) грн. 65 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Є.Д. Кравченко