Рішення від 16.08.2019 по справі 420/4180/19

Справа № 420/4180/19

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, 169, код ЄДРПОУ 04057209), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Центр надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, 169) про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Центр надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА, в якій позивач просив зобов'язати Овідіопольську районну державноу адміністрацію Одеської області через відокремлений підрозділ юридичної особи Центр надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА скасувати запис №25430000000038533 від 14.01.2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що йому стало відомо, що, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис №25430000000038533 від 14.01.2015 року про проведення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач зазначає, що за весь час ніякою підприємницькою діяльністю не займався, ніяких свідоцтв, витягів не отримував, у зв'язку з чим, звернувся до Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА із заявою про скасування запису №25430000000038533 про проведення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РОНКПП: НОМЕР_1 , та надати інформацію про те на якій підставі була проведена дана реєстрація.

Центр надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА повідомив позивача що державний реєстратор не наділений правом скасувати записи в єдиному державному реєстрі у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» та інших нормативно правових актів які регулюють сферу державної реєстрації

Позивач вважає, що не внесення запису про скасування запису №25430000000038533 від 14.01.2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РОНКПП: НОМЕР_1 - порушує його права, а тому вважає, що бездіяльність суб'єкта владних повноважень є протиправною та порушує права позивача, які підлягають відновленню шляхом зобов'язання вчинити певні дії, а саме проведення реєстраційних дій, скасування відповідних записів про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.

Ухвалою судді від 17.07.2019 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, та витребувано з Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області заяву ОСОБА_1 від 16.05.2019 року щодо скасування запису та інформацію з належним чином завіреними копіями документів, які слугували підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису №25430000000038533 від 14.01.2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, в тому числі належним чином завірені копії заяв ОСОБА_1 , разом з доданими до них копіями документів та належним чином завірені копії рішень, прийнятих за результатами розгляду таких заяв.

До суду надійшов лист від заступника керівника ЦНАП Овідіопольської РДА, в якому зазначено, що в архіві Овідіопольської районної державної реєстрації, суб'єкта зберігання, заява про реєстрацію відсутня у паперовому та електронному вигляді, що стали підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис № 254320000000038533 від 14.01.2015 року про державну реєстрацію підприємницької діяльності ОСОБА_1 .

В судове засідання 07.08.2019 року позивач не з'явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Разом з цим відповідач в судове засідання 07.08.2019 року незявився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно. Про причини неявки не повідомив. Жодних клопотань до суду не направляв.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, серед іншого, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття в судове засідання сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Відповідно до ч. 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання 07.08.2019 року за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, не здійснювалося.

При цьому суд зазначає, що в тексті ухвали про відкриття провадження відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, повідомлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Станом на 16.08.2019 року відповідачем не надано до суду відзивів на позов.

Враховуючи, що відповідачем не було подано до суду відзив у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, суд, у відповідності до положень ч. 3 ст. 205, ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішив розглянути справу за наявними матеріалами та на підставі наявних у ній доказів.

Кріми того, в тексті ухвали про відкриття провадження відповідачу було роз'яснено що відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Оскільки відповідачем не надано відзив на позов та не повідомлено суд про поважність причин щодо не надання відзиву, суд, у відповідності до ч. 4 ст. 159 КАС України, кваліфікує неподання відповідачами відзиву на позов як визнання позову.

Проте з метою всебічного та об'єктивного розгляду справи, судом досліджено матеріали адміністративної справи, обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов та докази, якими він обґрунтовується, і встановлено наступне.

В травні місяці 2019 ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА із заявою про скасування запису №25430000000038533 про проведення державної реєстрації підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РОНКПП: НОМЕР_1 , та надання інформації про те на якій підставі була проведена дана реєстрація.

Підставою для звернення слугував той факт, що позивач за весь час підприємницькою діяльністю не займався, жодних свідоцтв, витягів не отримував.

26.06.2019 року на вищевказану заяву надійшла відповідь від Центру надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА №53/07-11, якою повідомлено що державний реєстратор не наділений правом скасувати записи в єдиному державному реєстрі у відповідності до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань» та інших нормативно правових актів які регулюють сферу державної реєстрації.

Зі змісту листа заступника керівника ЦНАП Овідіопольської РДА від 26.07.2019 року №62/07-11 вбачається, що в архіві Овідіопольської районної державної реєстрації, суб'єкта зберігання, заява, що була підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 254320000000038533 від 14.01.2015 року про державну реєстрацію підприємницької діяльності ОСОБА_1 , відсутня у паперовому та електронному вигляді.

Згідно ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про адміністративні послуги», центр надання адміністративних послуг - це постійно діючий робочий орган або структурний підрозділ місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування, що зазначений у частині другій цієї статті, в якому надаються адміністративні послуги через адміністратора шляхом його взаємодії з суб'єктами надання адміністративних послуг.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських Формувань» від 15.05.2003 №755-ІV

Так, частиною 1 статті 3 Закону № 755-IV визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців.

Згідно з частиною 1 статті 9 вказаного Закону України № 755-ІV, відомості про юридичну особу, громадське формування, що не має статусу юридичної особи, та фізичну особу - підприємця вносяться до Єдиного державного реєстру на підставі: 1) відповідних заяв про державну реєстрацію; 2) документів, що подаються для проведення інших реєстраційних дій; 3) відомостей, отриманих у результаті інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами державних органів.

За приписами ч. 1 ст. 18 Закону України №755-ІV для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подається, насамперед заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем.

Тобто за приписами вказаних норм, насамперед, передумовою для внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру повинно бути наявне відповідне волевиявлення особи щодо внесення таких записів.

В той же час, із положень пункту 2 частини першої статті 25 Закону України №755- IV вбачається, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі щодо: зобов'язання вчинення реєстраційних дій; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі; припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з заявою про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця.

При цьому зі змісту листа заступника керівника ЦНАП Овідіопольської РДА від 26.07.2019 року №62/07-11 вбачається, що заява, яка була підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису № 254320000000038533 від 14.01.2015 року про державну реєстрацію підприємницької діяльності ОСОБА_1 , відсутня у паперовому та електронному вигляді.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позивача було зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця за відсутності його заяви та всупереч приписам ч. 1 ст. 18 Закону України №755-ІV.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку що позовні вимоги належать до задоволення шляхом скасування запису №25430000000038533 від 14.01.2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача за боку відповідача є належним та достатнім в даному випадку.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги належать до задоволення.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн.

У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, 169, код ЄДРПОУ 04057209), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Центр надання адміністративних послуг Овідіопольської РДА (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, 169) про зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Скасувати запис №25430000000038533 від 14.01.2015 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (67801, Одеська область, Овідіопольський район, смт. Овідіополь, вул. Т. Шевченка, 169, код ЄДРПОУ 04057209) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. та 40 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя А.А. Радчук.

.

Попередній документ
83680610
Наступний документ
83680612
Інформація про рішення:
№ рішення: 83680611
№ справи: 420/4180/19
Дата рішення: 16.08.2019
Дата публікації: 19.08.2019
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців