про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
16 серпня 2019 року м. Київ № 320/4384/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Реєстрація Плюс", Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація Плюс" Товкайло Уляни Василівни про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії,
13 серпня 2019 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) з позовом до Комунального підприємства "Реєстрація Плюс", Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація Плюс" Товкайло Уляни Василівни, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація Плюс" Товкайло У.В. від 10 червня 2019 р. № 10739980026007439 щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕБО-2005», якою скасовано реєстраційну дію уповноваженої особи Міністерства юстиції України Михайленко К.В. від 24 травня 2019 р. № 10739980025007439.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Публічно-правовий спір у розумінні п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України це спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 4 КАС України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Дослідивши наявні матеріали справи, судом встановлено наступне. ОСОБА_1 , є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕБО-2005», що підтверджується даними Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕБО-2005», зареєстрованого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 5 квітня 2007 р.
31 січня 2019 р. о 13 год. 44 хв. реєстратор Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіна Ю.В. здійснила реєстраційну дію №10739980022007439, якою скасувала запис від 7 грудня 2005 р. №10731020000007439 про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «НЕБО-2005».
19 березня 2019 р. Міністерством юстиції України видало наказ № 864/5 про скасування згаданої реєстраційної дії в Державному реєстрі, який було прийнято за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 від 8 лютого 2019 р. Того ж дня, уповноважена особа Міністерства юстиції України ОСОБА_2 зареєструвала скасування реєстраційної дії реєстратора КП «Реєстратор» Нікітіної Ю.В., номер реєстраційної дії № 10739980023007439, після чого Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕБО-2005» було поновлено в Державному реєстрі.
5 квітня 2019 р. об 11 год. 50 хв. реєстратор Комунального підприємства «Реєстратор» Нікітіна Ю.В. здійснила реєстраційну дію № 10739980024007439, якою скасувала реєстраційну дію уповноваженої особи Міністерства юстиції України Михайленко К.В. від 19 березня 2019 р. № 10739980023007439, чим знову фактично видалила Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕБО-2005» з Державного реєстру.
24 травня 2019 р. Міністерством юстиції України видало наказ № 1568/5 про скасування неправомірної реєстраційної дії в Державному реєстрі, який було прийнято за результатами розгляду чергової скарги ОСОБА_1 від 10 квітня 2019 р. Того ж дня уповноважена особа Міністерства юстиції України ОСОБА_2 зареєструвала скасування згаданої реєстраційної дії реєстратора КП «Реєстратор» Нікітіної Ю.В., номер реєстраційної дії № 10739980025007439, після чого Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕБО-2005» було поновлено в Державному реєстрі.
10 червня 2019 р. реєстратор Комунального підприємства «Реєстрація Плюс» Товкайло У.В. здійснила реєстраційну дію № 10739980026007439, якою скасувала реєстраційну дію уповноваженої особи Міністерства юстиції України Михайленко К.В. від 24 травня 2019 р. № 10739980025007439. Дані про Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕБО-2005» були вкотре видалені з Державного реєстру.
З урахуванням викладено вище суд зазначає наступне.
За правилами п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, який приєднано ОСОБА_1 до матеріалів позовної заяви, Товариство з обмеженою відповідальністю «НЕБО-2005» має, окрім ОСОБА_1 , й інших засновників - фізичних осіб (а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ).
Здійснення реєстрації (скасування реєстраційної дії) щодо вказаної юридичної особи у державному реєстрі зачіпає права та законні інтереси не тільки заявника, але й вказаної юридичної особи, інших співзасновників цієї юридичної особи, яких позивач умисно виключив з числа учасників справи. Тому заявлені позовні вимоги у цій справі по суті стосуються спору про право.
З огляду на те, що спірні правовідносини фактично пов'язані з корпоративними правами, що пов'язані зі створенням юридичної особи, та які виникли між засновниками юридичної особи, засновником та самою юридичною особою, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з корпоративних відносин і має вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного суду від 4 квітня 2018 р. у справі № 817/1048/16, від 14 березня 2018 р. у справі № 396/2550/17.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому, враховуючи суть спірних правовідносин та їх суб'єктний склад, суд дійшов висновку про непоширення на цей спір юрисдикції адміністративних судів та необхідність його вирішення в порядку господарського судочинства.
Позов, предметом якого є реєстраційні дії, здійснені на основі юридичних фактів, стосовно яких існує спір про корпоративні та майнові права, в межах якого можуть бути розв'язані питання, пов'язані з реєстрацією та внесенням змін до ЄДРПОУ, не може бути розглянуто за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п. 24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
У справі, що розглядається, оскаржуються реєстраційні дії, стосовно яких існує спір про корпоративні та майнові права, у межах якого можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією та внесенням змін до ЄДРПОУ, а тому цей спір не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо відмови у відкритті провадження у цій справі, адже дана справа повинна розглядатися за правилами господарського судочинства.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі № 320/4384/19 за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Реєстрація Плюс", Державного реєстратора Комунального підприємства "Реєстрація Плюс" Товкайло Уляни Василівни про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії.
2. У порядку виконання вимог частин п'ятої-шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя роз'яснює заявнику, що розгляд цієї справи належить до юрисдикції господарського суду за правилами підсудності, визначеними ГПК України. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Журавель В.О.