Іменем України
15 серпня 2019 року
Київ
справа №825/274/17
адміністративне провадження №К/9901/15422/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,
розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 у складі судді Поліщук Л. О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 у складі колегії суддів: Грибан І. О., Беспалова О. О., Парінова А. Б. у справі № 825/274/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про зобов'язання вчинити дії, -
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
1. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області, в якому просив:
- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області обчислити та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації за 2008-2009 роки, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат»;
- стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 1000,00 грн.
2. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 позовні вимоги задоволено.
2.1. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
3.1. Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2013 № 008-о/д позивача було звільнено з посади старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ міжрегіонального відділу оперативного документування управління податкової міліції Державної податкової служби у Чернігівській області за пунктом 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 № 114 (через скорочення штатів).
3.2. У зв'язку з тим, що на момент звільнення позивачу не було виплачено та нараховано індексацію грошового забезпечення за 2008-2009 роки, ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним позовом.
3.3. За наслідками розгляду справи № 825/3796/15-а Чернігівським окружним адміністративним судом прийнято постанову від 24.12.2015 про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Судом першої інстанції у вказаній справі:
- зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з травня 2008 року по грудень 2009 рік;
- стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в сумі 350,00 грн;
- зобов'язано Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області надати звіт про виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 протягом одного місяця від дати набрання судовим рішенням законної сили.
3.4. Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 у справі № 825/3796/15-а набрала законної сили 10.02.2016.
3.5. Проте, кошти на виконання вказаного рішення суду було нараховано та виплалено позивачу платіжним доручення від 16.03.2016 № 198.
3.6. Позивач звернувся до суду із вказаним позовом оскільки вважає, що тривала невиплата індексації з вини роботодавця призвела до втрати частини доходів, що в свою чергу є підставою для нарахування компенсації за порушення строків виплати належних йому коштів.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав на те, що суми індексації належать до складових заробітної плати, а тому порушення строків виплати заробітку є підставою для компенсації втрати частини доходів. Зазначене, на думку судів, відповідає положенням Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а тому позовні вимоги є обґрунтованими та мають бути задоволені.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.
5.1. Головне управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області стверджує, що судами попередніх інстанцій не було належним чином досліджено складові частини грошового забезпечення працівників податкових органів.
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
6. Відповідно до статті 43 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
7. Разом з тим, частиною другою статті 19 Конституції України від 28.06.1991 № 254к/96-ВР визначено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
8. Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскаржувані правовідносини виникли у зв'язку з невчасним нарахуванням позивачу індексації грошового забезпечення на підставі рішенням суду у справі № 825/3796/15-а, яке набрало законної сили 10.02.2016.
9. Відповідач у касаційній скарзі аргументує свою позицію тим, що грошове забезпечення посадовців податкової міліції регулюється спеціальним законодавством, відповідно до якого індексування заробітку не є складовою частиною грошового забезпечення.
10. Водночас, предметом даного спору не є вирішення питання про право позивача на проведення індексації грошового забезпечення. Крім того, вказані обставини було досліджено в рамках адміністративної справи № 825/3796/15-а, що не заперечувалось відповідачем. У даній судовій справі, позивачем оскаржується обставини затримки отримання ним частини доходу, грошового забезпечення, що вже підтверджено в судовому порядку.
11. Разом з тим, Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
12. Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
13. Водночас, положеннями Закону № 2050-ІІІ під доходами розуміється грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
14. Статтею 3 Закону № 2050-ІІІ встановлено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
15. Відповідно до статті 4 Закону № 2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
16. Аналогічні положення визначені Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159.
17. Відтак, системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
18. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2000 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
19. Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок) встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
20. Крім того, підпунктом 7 пункту 4 Порядку встановлено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
21. Таким чином, суми індексації грошового забезпечення, виплачені з порушенням строків, підлягають компенсації на підставі вищенаведених положень законодавства.
22. Відтак, доводи касаційної скарги щодо відсутності правового регулювання індексації грошового забезпечення посадовців податкової міліції не заслуговують на увагу.
23. Колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій встановлено, що судове рішення про стягнення на користь позивача індексації грошового забезпечення фактично виконано відповідачем лише 16.03.2016, що свідчить про порушення строків здійснення такої виплати.
24. Тому, висновки судів попередніх інстанцій ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні обставин справи та зібраних у справі доказів та відповідають нормам матеріального права.
25. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених судами обставин та доказів.
26. Відтак, доводи скаржника про порушення судами норм процесуального права не знайшли свого відображення в матеріалах справи.
27. За змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28.Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
29. З огляду на наведене, касаційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -
30. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення.
31. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 у справі № 825/274/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.
32.Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Суддя-доповідач І.В. Дашутін
Судді О.О. Шишов
М.М. Яковенко