15 серпня 2019 року
Київ
справа №826/2505/15
адміністративне провадження №К/9901/22429/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року
та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року
у справі № 826/2505/15
за позовом ОСОБА_1
до Генеральної прокуратури України, прокуратури міста Києва
про скасування наказу, поновлення на роботі,-
установив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Генеральної прокуратури України, прокуратури міста Києва про скасування наказу, поновлення на роботі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року адміністративний залишено без розгляду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження з підстав визначених пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд дійшов до наступного.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3, 4, 5, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду в апеляційному порядку не переглядалась.
Пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження на вказане судове рішення слід відмовити.
Окрім того, згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Постановляючи ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що апелянтом не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху ухвалою від 27 травня 2019 року.
Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як вбачається з обґрунтувань оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, представником позивача було направлено до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року.
В обґрунтування доводів вказаного клопотання представник апелянта посилався на те, що попередні представники позивача неналежним чином виконували свої обов'язки, а тому зі змістом оскаржуваного рішення (ухвали від 28 лютого 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з повторною неявкою ) позивач (особи, що представляють його інтереси у даній справі на теперішній час) дізнався лише після ознайомлення його представників з матеріалами справи, а саме 25 квітня 2019 року.
При цьому, підставою для поновлення процесуальних строків (у тому числі і строку на апеляційне оскарження судових рішень) можуть бути лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій (зокрема, оскарження рішення суду у визначений строк) які повинні бути підтверджені належними доказами.
Як було встановлено судом, оскаржуване рішення було прийнято у відкритому судовому засіданні 28 лютого 2019 року та направлено до Єдиного державного реєстру судових рішень 12 березня 2019 року (оприлюднено у ЄДРСР 14 березня 2019 року) та направлено учасникам справи - 15 березня 2019 року.
Водночас, поштове відправлення в якому позивачу направлявся повний текст оскаржуваної ухвали суду (на адресу місцезнаходження позивача, яка ним у всіх матеріалах справи, у тому числі і в апеляційній скарзі) повернулось до суду 16 квітня 2019 року за закінченням терміну зберігання.
Враховуючи те, що неналежне виконання своїх обов'язків попередніми представниками позивача не було об'єктивно непереборною обставиною та не було пов'язано з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення позивача до суду з апеляційною скаргою, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності застосувати вимоги п. 4 ч. 1 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України та у відкритті апеляційного провадження відмовити.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 лютого 2019 року у справі 826/2505/15.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2019 року у справі 826/2505/15.
3. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач О.О. Шишов
Судді М.М. Яковенко
І.В. Дашутін