15 серпня 2019 року
Київ
справа №804/912/18
адміністративне провадження №К/9901/22707/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів: Уханенка С.А., Шевцової Н.В.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відмови зробити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 , зазначеної у відповіді від 22.11.2017 року № 02-16570/284 та від 08.12.2017 року № 3-149/01-30; зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області зробити перерахунок вислуги років ОСОБА_1 з урахуванням страхового стажу за час служби в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у Луганській області по 04.11.2014 року та внести до дубліката трудової книжки весь період служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, що полягає у невнесенні у дублікат трудової книжки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) записів про час служби у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, а саме: дати зарахування на службу (без номеру та дати наказу) та дати звільнення (з номером та датою наказу). Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 38598371) внести у дублікат трудової книжки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) записи про час служби у Головному управлінні Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, а саме: дати зарахування на службу (без номеру та дати наказу) та дати звільнення (з номером та датою наказу) у триденний строк з дня надання ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області дублікату його трудової книжки.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року не було оскаржене у апеляційному порядку. 13 грудня 2018 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано ОСОБА_1 виконавчий лист для примусового виконання рішення суду.
В подальшому Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про роз'яснення рішення та заявою про ухвалення додаткового судового рішення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року, відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про ухвалення додаткового судового рішення, та задоволено клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про роз'яснення судового рішення, роз'яснено, що датою зарахування ОСОБА_1 на службу є дата 16.12.206 року, згідно наказу ГУМНС від 16.12.2006 року № 194 о/с.
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, згідно з відбитком штемпеля на поштовому конверті 08 серпня 2019 року позивач подав касаційну скаргу до суду.
Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за поданою касаційною скаргою, Верховний Суд виходить із такого.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
В свою чергу, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Дослідивши встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи, вивчивши викладені у касаційній скарзі доводи й обґрунтування, з'ясувавши характер спірних правовідносин, Верховний Суд прийшов до висновку про відсутність у цьому випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, крім того, судом не встановлено виключень щодо посади позивача у цій справі в аспекті пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України в поєднанні зі статтею 50 Закону України «Про запобігання корупції».
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відтак, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 березня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. В. Кашпур
Судді С.А. Уханенко
Н.В. Шевцова