13 серпня 2019 року
Київ
справа №379/78/19
адміністративне провадження №К/9901/22591/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 16 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква Київської області Бондаренка Дмитра Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
16 квітня 2019 року рішенням Таращанського районного суду Київської області, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 09 серпня 2019 року.
Відповідно до частини першої статті другої Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Предметом розгляду даної справи є правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до частини першої статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.
За приписами частини 3 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що рішення суду апеляційної інстанції не оскаржується в касаційному порядку до касаційного суду, то відповідно до пункту 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Проте, нормами КАС України, визначено, що судові рішення у справах, розгляд яких передбачений ст. 286 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись частиною другою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 16 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції у м. Біла Церква Київської області Бондаренка Дмитра Борисовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Департамент патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді В.М. Бевзенко
Н.А. Данилевич