14 серпня 2019 року
Київ
справа №140/1483/19
адміністративне провадження №К/9901/22502/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н.Є.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року у справі за заявою Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талфорт» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,
Головне управління ДФС у Волинській області звернулося до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талфорт» та просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року, відмовлено в задоволенні заяви.
Не погоджуючись із рішення Волинського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року на постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року, позивач 6 серпня 2019 року звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою колегія суддів виходить з такого.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Таким чином, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо вони не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у чітко визначених законом випадках.
Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регулюються статтею 283 КАС України.
Так, пунктом 2 частини 1 статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості апеляційного та касаційного оскарження судових рішень в окремих категоріях адміністративних справ.
Згідно з частиною першою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
За такого правового врегулювання та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено випадків касаційного оскарження рішень суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ за зверненням органів доходів і зборів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Враховуючи викладене, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 9 липня 2019 року не підлягає касаційному перегляду згідно з нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо: касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 8 травня 2019 року на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 8 липня 2019 року у справі за заявою Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Талфорт» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська
Судді М.М. Гімон
М.Б. Гусак