Іменем України
14 серпня 2019 року
м. Київ
справа №826/446/15
адміністративне провадження №К/9901/5344/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.
розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015р. (суддя - Погрібніченко І.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015р. (судді - Костюк Л.О., Твердохліб В.А., Бужак Н.П.) у справі за його позовом до Київської міської ради, Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Центру надання адміністративних послуг апарату виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Голови Київської міської ради Кличка В.В., Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - прокуратура міста Києва, про визнання протиправними дій, бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У червні 2015р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Державного адміністратора дозвільного центру апарату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо реєстрації заяв прокуратури міста Києва ДЦ №01019-000157890-014 та №01019-000157892-014 від 24.11.2014р. на одержання документа дозвільного характеру про виділення прокуратурі міста Києва в постійне користування для житлового будівництва земельних ділянок площею 50030 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та площею 48996 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_2 , які розташовані по АДРЕСА_1 та скасувати їх реєстрацію, про що винести відповідне рішення;
- визнати протиправною бездіяльність постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування при опрацюванні проекту рішення Київської міської ради «Про надання земельних ділянок прокуратурі міста Києва для житлового будівництва на просп. Перемоги (15 км) у Святошинському районі м. Києва» № ПР-6203 від 25.11 2014р.;
- визнати протиправними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо підготовки проекту Рішення Київської міської ради ПР-6203 від 25.11.2014р.;
- визнати протиправними дії Київської міської ради щодо винесення на пленарне засідання сесії Київської міської ради проекту рішення про виділення прокуратурі міста Києва земельних ділянок для житлового будівництва площею 50030 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1) та площею 48996 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_2 ) на АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними дії Голови Київської міської ради Кличка В.В. щодо надання дозволу Київської міської ради прокуратурі міста Києва, а саме доручення Київського міського голови, на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка розташована по АДРЕСА_1 для житлового будівництва прокуратурі міста Києва, не забезпечивши належного контролю за зареєстрованою в 2010 році заявою ОСОБА_1 про виділення йому у власність земельної ділянки площею 0.10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованої по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати Київську міську раду та Голову Київської міської ради Кличка В.В. вчинити дії зі зняття з розгляду на пленарному засіданні Київської міської ради питання про виділення прокуратурі міста Києва земельних ділянок для житлового будівництва площею 50030 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та площею 48996 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_2 ) на АДРЕСА_1 та не підписувати проект Рішення Київської міської ради №ПР-6203 від 25.11.2014;
- зобов'язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) вчинити дії щодо перегляду проекту рішення Київської міської ради № ПР-6203 від 25.11.2014 Про виділення прокуратурі міста Києва в постійне користування для житлового будівництва земельних ділянок площею 50030 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та площею 48996 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_2 , які розташовані по АДРЕСА_1 та підготувати проект рішення про відмову у виділенні прокуратурі міста Києва в постійне користування для житлового будівництва земельних ділянок площею 50030 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та площею 48996 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_2 , які розташовані по АДРЕСА_1 ;
- визнати протиправними дії Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо надання висновку стосовно відповідності заявленої ініціативи прокуратури міста Києва про виділення прокуратурі міста Києва в постійне користування для житлового будівництва земельних ділянок площею 50030 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та площею 48996 кв.м. (кадастровий номер НОМЕР_2 , які розташовані по АДРЕСА_1 , містобудівній документації або ситуації та наявним містобудівним умовам та обмеженням.
В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваними діями відповідачів порушено його право на отримання безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд.
Постановою Окружного адміністративного суду від 26.06.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015р., у задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів попередніх інстанцій не погодився позивач, звернувся з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
В обгрунтування касаційної скарги посилався на те, що судами під час розгляду справи не дотримано вимог процесуального права щодо всебічного, повного, об'єктивного та неупередженого дослідження всіх обставин справи, у тому числі з виявленням та витребуванням доказів з власної ініціативи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам законності та обгрунтованості.
Заперечуючи проти касаційної скарги Департамент (Центр) надання адміністративних послуг виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.07.2010р. позивач звернувся до голови Київської міської ради із заявою про передачу йому безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з повідомленням заступника Київського міського голови - секретаря Київради від 15.07.2010р. №29/233-Д-15508 за підписом О. Довгого, адресованого ОСОБА_2 , заяву позивача направлено для розгляду та надання відповіді у встановленому порядку автору, копію Київраді, терміном до 16.08.2010р.
На замовлення позивача, ТОВ «Стафед» виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_5 .
Відповідно до листа Департаменту містобудування та архітектури від 03.09.2014р. №8610/0/12-1/27-14 за підписом заступника директора А.В. Вавриш, адресованого ТОВ «Стафед», повідомлено, що відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_5 , не відповідає вимогам чинного законодавства та містобудівній документації, а вказана територія належить до території спецпризначення.
24.11.2014р. до Київської міської ради звернулась прокуратура міста Києва з заявою №ДЦ №01019-000157890-014 про надання в постійне користування для житлового будівництва земельних ділянок площею 50030 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_1 ) та площею 48996 кв.м (кадастровий номер НОМЕР_2 ), які розташовані на АДРЕСА_1.
25.11.2014р. Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) заведено кадастрові справи та підготовлено проект рішення Київської міської ради про надання земельних ділянок прокуратурі міста Києва для житлового будівництва на АДРЕСА_1.
Не погоджуючись з діями та бездіяльністю відповідачів під час розгляду його заяви про надання спірної земельної ділянки та передачі її прокуратурі міста Києва для житлового будівництва, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку. Рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Суди виходили з того, що обгрунтування позивачем наявності порушеного права фактом подання заяви про виділення йому у власність земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд, розташованих по АДРЕСА_1 , не свідчить про порушення відповідачами його прав у зв'язку з вирішенням питання щодо передачі земельної ділянки прокуратурі міста Києва, оскільки таке звернення позивача розглянуто та повідомлено заявника про невідповідність клопотання вимогам земельного законодавства у зв'язку з відсутністю доданих документів, зокрема, графічних матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Інших доказів та обгрунтувань на підтвердження факту наявності порушеного права, крім посилань на факт подання заяви зареєстрованої за вхідним №Д-642 від 29.07.2010р. позивачем суду надано не було.
Під час вирішення справи, судами враховано наявність судового рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання протиправними дій КМДА, Департаменту містобудування та архітектури та його посадової особи, державного адміністратора дозвільного центру апарату КМДА, Департаменту земельних ресурсів та Київської міської ради щодо розгляду питання надання йому у власність земельної ділянки.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що оскільки позивач не є власником чи користувачем земельної ділянки по АДРЕСА_1 , його заява про надання спірної земельної ділянки відповідачами розглянута, в зв'язку з чим відсутні підстави для висновку про те, що дії та бездіяльність відповідачів, які стосуються передачі прокуратурі міста Києва в постійне користування для житлового будівництва цих земельних ділянок призводять до зміни суб'єктивних прав та обов'язків позивача, а отже і підстави для висновку про спрямованість позовних вимог на захист відповідного порушеного права або законного інтересу позивача.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так відповідно до відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ст. 2 КАС України (в редакції до 15.12.2017р.) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб. Прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративної справи.
В ході розгляду справи судами встановлено, що 15.07.2010р. позивач звертався до відповідача із заявою про надання спірної ділянки у власність.
Право звернення до суду з даним позовом позивач обгрунтовував саме наявністю нерозглянутої його заяви від 15.07.2010р. і саме з цим пов?язував протиправність дій відповідачів щодо розгляду з цього ж питання звернення прокуратури міста Києва.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди виходили з того, що звернення позивача від 15.07.2010р. розглянуте відповідачем, при цьому посилались на лист Головного управління земельних ресурсів від 13.08.2010р.
Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України (в редакції на час звернення позивача з заявою про надання спірної ділянки у власність) районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу
може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача від 15.07.2010р. відповідачі мали прийняти мотивоване рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або про відмову у його наданні.
Натомість, відповідачі рішення в порядку статті 118 ЗК України за наслідками розгляду заяви позивача не прийняли, а лише повідомили про невідповідність клопотання вимогам земельного законодавства.
За таких обставин висновки судів про те, що заява позивача від 15.07.2010р. відповідачами належним чином розглянута не відповідають фактичним обставинам справи.
За умови, що заява позивача не розглянута, висновки про те, що його права та інтереси не порушені оскаржуваними у цій справі діями та бездіяльністю відповідачів є передчасними.
За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України ).
За таких обставин рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 345, 353, 356, 359 КАС України, суд,
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2015р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2015р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук