13 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/5625/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів Онишкевича Т.В., Сеника Р.П.
з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року, ухвалене суддею Остап'юком С.В. у м. Івано-Франківську о 16 год. 00 хв. у справі № 300/244/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці ДФС про скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості,
Позивач звернувся з позовом до суду у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/000973/1 від 03.12.2018 року; визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/00991 від 03.12.2018 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 07.11.2018 року митний брокер ФОП ОСОБА_2 (декларант) в інтересах позивача оформив та подав відповідачу митну декларацію № UA206020/2018/401086, в якій до митного оформлення заявив товар: «транспортний засіб - легковий автомобіль марки SUBARU, модель XV, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, з наявними ознаками аварійних пошкоджень, тип двигуна - дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна - 1998 см. куб., потужність двигуна 108 КВТ, загальна кількість місць для сидіння - 5, ціна товару 4000 євро, що еквівалентно - 127791,74 грн., метод визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Разом із вказаною митною декларацією декларант надав відповідачу такі документи: рахунок-фактуру (інвойс), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні; копію митної декларації країни відправлення.
На думку позивача, відповідач протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість транспортного засобу, визначив митну вартість товару, який ввозився на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Позивач вважає, що відповідач безпідставно поставив під сумнів поданий перелік документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки відповідач не довів обставин, які, на його думку, свідчать про існування обґрунтованих сумнівів щодо визначення позивачем числового значення складових митної вартості імпортованого товару.
Збільшення митної вартості товару відповідачем, в результаті застосування резервного методу визначення митної вартості, на підставі оскаржених рішень, порушує право позивача на визначення митної вартості за ціною договору. Захист порушеного права, на думку позивача, можливий шляхом скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/000973/1 від 03.12.2018 року.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/00991 від 03.12.2018 року;
Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, Івано-Франківська митниця ДФС, подавши апеляційну скаргу в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи та зробив помилковий висновок про задоволення позову. Таку позицію відповідач пояснює тим, що при проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення за митною декларацією № UA2060200/2018/401086, митний орган встановив, що документи, які подані разом з митною декларацією про підтвердження всіх складових митної вартості транспортного засобу не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена та/або підлягала сплаті. Відповідач зазначив, що в ході проведення з декларантом консультацій щодо обрання методу для визначення митної вартості товару, декларант на пропозицію відповідача не подав документів, які підтверджують сплату ціни транспортного засобу. Крім того, відповідач зазначив, що за даними періодичного видання - електронний довідник Basis SuperSHCWACKE 12/2018 від 19.12.2018 року, вартість аналогічного транспортного засобу становить 11950 EUR, що перевищує заявлену позивачем при митному оформленні вартість.
З цих підстав, відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості товару та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті відповідачем в порядку, з підстав, в межах повноважень, що визначені чинним законодавством України.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.
Суд першої інстанції встановив те, що 01.11.2018 року ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу придбав у фізичної особи ОСОБА_3 (Мюкке, Німеччина) автомобіль марки SUBARU, модель XV, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, з наявними ознаками аварійних пошкоджень, тип двигуна - дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна - 1998 см. куб., потужність двигуна 108 КВТ, загальна кількість місць для сидіння - 5, ціна товару 4000 євро.
07.11.2018 року представник позивача митний брокер ФОП ОСОБА_2 (декларант) оформив та подав відповідачу митну декларацію № UA206020/2018/401086, в якій до митного оформлення заявив товар: «транспортний засіб - легковий автомобіль марки SUBARU, модель XV, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, з наявними ознаками аварійних пошкоджень, тип двигуна - дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна - 1998 см. куб., потужність двигуна 108 КВТ, загальна кількість місць для сидіння - 5, ціна товару 4000 євро, що еквівалентна 127791,74 грн., метод визначення митної вартості товару - за ціною договору.
Разом із вказаною митною декларацією позивач надав відповідачу такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) б/н від 01.11.2018 року; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UА20903/2018/63823 від 05.11.2017 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № ЕК044689 від 26.06.2015 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.06.2015 року; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в Україні серії НОМЕР_3 від 31.01.2002 року; копію митної декларації країни відправлення № 18PL402010E1057848 від 05.11.2018 року.
За результатами аналізу документів, поданих декларантом для митного оформлення, відповідач зробив висновок, що такі документи не містять достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена (підлягає сплаті за товари), що ставить під сумнів обґрунтованість обраного декларантом методу визначення митної вартості. Одночасно, відповідач запропонував позивачу надати додаткові документи:
- інформацію з інтернет джерел за місцем придбання транспортного засобу
- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи;
- за наявності інші платіжні або банківські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити необхідні для ідентифікації товару;
- які підтверджують повернення ПДВ на придбаний товар за межами території України;
- сервісну книжку, фотографії, технічну документацію.
На вказане повідомлення декларант листом № 07 від 07.11.2018 року повідомив відповідача, що банківські платіжні чи інші платіжні та/або бухгалтерські документи надати не може.
У зв'язку з тим, що декларант не подав додаткові документи, які витребовував відповідач, а також тим, що митна вартість товару не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, відповідач, Івано-Франківська митниця ДФС, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/000973/1 від 03.12.2018 року та винесла Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206000/2018/00991 від 03.12.2018 року, якою відмовила у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA206020/2018/401086 від 07.11.2018 року.
У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/000973/1 від 03.12.2018 року за митною декларацією № UA206020/2018/401086 від 07.11.2018 року, відповідач, використавши електронний довідник Basis SuperSHCWACKE 12/2018, визначив митну вартість легкового автомобіля марки SUBARU, модель XV, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, з наявними ознаками аварійних пошкоджень, тип двигуна - дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна - 1998 см. куб., потужність двигуна 108 КВТ, загальна кількість місць для сидіння - 5, країна відправлення/експорту - Німеччина, у розмірі 11950 EUR.
Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару. Натомість, митний орган не навів обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору, не вказав що повинні підтвердити витребувані документи, не провів належним чином консультацій з декларантом, щодо обрання методу визначення митної вартості товару. Крім того, суд першої інстанції зробив висновок, що оскаржені рішення відповідача є необґрунтовані.
Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню
Відповідно до частини 1 та 2 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Як визначено у частині 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 5 цієї статті передбачено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому у частині 7 цієї статті зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Положеннями частин 2 та 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок доведення митної вартості товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
В ході проведення митного оформлення транспортного засобу - легковий автомобіль марки SUBARU, модель XV, рік випуску - 2015, номер кузова - НОМЕР_1 , бувший у використанні, з наявними ознаками аварійних пошкоджень, тип двигуна - дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна - 1998 см. куб., потужність двигуна - 108 КВТ, загальна кількість місць для сидіння - 5, митний орган встановив розбіжності в поданих до митного оформлення документах щодо країни походження товару. В рахунку-фактурі (договорі купівлі-продажу) країна походження товару зазначена - Німеччина, в експортній декларації - Польща, а у митній декларації № UA206020/2018/401086 від 07.11.2018 року - Бельгія.
Крім того, до митного оформлення позивач не надав відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена позивачем за автомобіль.
Декларант на пропозицію відповідача не надав документи, які підтверджують складові митної вартості товару щодо ціни, яка фактично сплачена, а також ті, які б усунули розбіжності виявлені митним органом під час митного оформлення товару щодо країни походження товару.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що оскільки позивач не довів правильність визначення заявленої ним митної вартості товару, то відповідач вправі визначити митну вартість товару самостійно на підставі резервного методу.
Водночас, відповідно до частини 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування;
Проаналізувавши рішення Івано-Франківської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA206000/2018/000973/1 від 03.12.2018 року, апеляційний суд вважає його необґрунтованим, оскільки в ньому відсутні: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, і лише міститься загальна оцінка чому інші методи визначення митної вартості не можуть бути застосовані; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
При визначенні складових митної вартості товару відповідач використав електронний довідник - Basis SuperSchwacke 12/2018.
З огляду на положення Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092 (далі - Методика), а також Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11 вересня 2015 року № 689 (далі - Методичні рекомендації), апеляційний суд зазначає, що пунктом 5 Методичних рекомендацій дійсно передбачена можливість використання інформації, отриманої в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи інтернет-магазинів тощо).
На виконання статті 8 Закону України «Про судову експертизу» та статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 затверджена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 7.35 якої (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі відсутності цінових даних колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп'ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань. Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.
Підпунктом 7.53.5 пункту 7.53 Методики визначено, що довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження)
У пункті 10 Додатку 8 «Перелік рекомендованих нормативно-правових актів, методичної, довідкової літератури та комп'ютерних баз даних з програмним забезпеченням» до Методики зазначений періодичний довідник «SuperSCHWACKE» - Eurotax, Швейцарія.
Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що інформація, отримана митним органом відповідно до витягу з програмного комплексу SCHWACKE від 03 грудня 2018 року, містить відомості щодо вартості продажу (з ПДВ) 11950 євро та вартості купівлі (з ПДВ) 9600 євро які відрізняються. При цьому, митний орган не надав обґрунтованих пояснень щодо визначення митної вартості саме у розмірі 11950 євро.
Це пояснюється тим, що при визначенні митної вартості транспортного засобу за допомогою програмного комплексу SCHWACKE, відповідач вказав величину пробігу з урахуванням коригування - 206566 км., натомість, відповідно до акта огляду товару складеного 05.11.2018 року державним інспектором ВМО № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці Мацуй О. І. величина пробігу складає 298591 км. Показник величини пробігу, на думку апеляційного суду, суттєво впливає на складові митної вартості товару.
Відтак, апеляційний суд вважає, що митний орган не довів визначену ним митну вартість товару: «транспортний засіб - легковий автомобіль марки SUBARU, модель XV, 2015 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , бувший у використанні, з наявними ознаками аварійних пошкоджень, тип двигуна - дизельний, номер двигуна не визначений, об'єм двигуна - 1998 см. куб., потужність двигуна 108 КВТ, загальна кількість місць для сидіння - 5, а тому рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації належить скасувати.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року у справі № 1140/3242/18.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Івано-Франківської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2019 року в справі № 300/244/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.
Головуюча суддя Р. Б. Хобор
судді Т. В. Онишкевич
Р. П. Сеник
Повний текст постанови складено 15.08.2019 року