Справа № 320/6105/18 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.
14 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Федотова І.В.,
за участі секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області та Державної фіскальної служби України, в якому просило:
- скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області від 18.09.2018 № 919530/37359830, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 04.12.2017;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 13 від 04.12.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім» в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області від 18.09.2018 № 919526/37359830, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 65 від 15.12.2017;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 65 від 15.12.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім» в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області від 24.09.2018 № 919525/37359830, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 73 від 15.12.2017;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 73 від 15.12.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім» в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області від 18.09.2018 № 919531/37359830, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 89 від 17.11.2017;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкової накладної № 89 від 17.11.2017, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Цукровий дім» в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 18.09.2018 № 919530/37359830, № 919526/37359830, № 919525/37359830, № 919531/37359830.
Зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 13 від 04.12.2017, № 65 від 15.12.2017, № 73 від 15.12.2017, № 89 від 17.11.2017.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач-2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні представник відповідачів вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник позивача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила суд залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Представник Державної фіскальної служби в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату та час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Так, у відповідності до положень ч. 1 ст. 308 КАС України, справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Цукровий Дім» є юридичною особою приватного права, що було створено 12.10.2010, зареєстровано за №13391020000006822, знаходиться за адресою Київська область, Києво-Святошинський район, с . Крюківщина, вул. Балукова, 5-А , перебуває на обліку в Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області, основний вид економічної діяльності (код КВЕД 46.36) - оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами. (а.с. 16-18)
Відповідно до пояснень наданих позивачем, ТОВ «Цукровий Дім» є посередником у постачанні наступної сировини: борошно в асортименті; повидло, начинка та наповнювачі; ядро соняшника; ядро гарбуза; ядро волоського горіха; фундук; молоко сухе, сироватка; патока; крохмалі в асортименті; цукор; родзинки; олія; сіль в асортименті; сода харчова. Специфіка вказаного виду діяльності полягає у закупівлі сировини у виробника.
Товари ТОВ «Цукровий Дім» постачаються виробниками, згідно укладених договорів поставки, які додані до матеріалів позовної заяви, а саме, ТОВ «Макова компанія» договір поставки № 12/05 від 12.05.2016, ТОВ «Крохмалепродукти України» договір купівлі-продажу № 76/15.01.15 від 15.01.2015, ТОВ «Елпіс-України» договір купівлі-продажу № 589 від 07.11.2014, ТОВ «Торгівельний дім «Атріум» договір купівлі-продажу № 16.05-16/8 від 16.05.2016, ТОВ «Херсон Імпекс» договір купівлі-продажу № 130917 від 13.09.2017, ТОВ «Гопак» договір поставки № 010317 від 01.01.2017, ТОВ «Альборз» договір купівлі-продажу № 2014/31 від 18.11.2014, ТОВ «ДаскомТрейд» договір поставки № 2405/002 від 24.05.2017, ТОВ «Торговий дім «Бімаркет» договір поставки № 106 від 16.10.2015.
04.02.2015 ТОВ «Цукровий дім» укладено з ТОВ «Фруктіс» договір поставки № ДГ-0000010, відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього Договору.
На виконання умов договору, позивач поставив ТОВ «Фруктіс» товар:
- повидло яблучне, борошно гречане, борошно кукурудзяне, екстракт житньо-солодовий, молоко сухе, ядро соняшника, кунжут, родзинки, арахіс, чорнослив на загальну суму 61553,40 грн., що підтверджується видаткової накладної від 04.12.2017 №РН0002059;
- повидло яблучне, екстракт житньо-солодовий, молоко сухе, ядро соняшника, кунжут, родзинки, арахіс, чорнослив, ванілін, кокосова стружка, мак блакитний на загальну суму 49052,45 грн., що підтверджується видаткової накладної від 15.12.2017 № РН0002126;
- борошно гречане, борошно кукурудзяне на загальну суму 1447,32 грн., що підтверджується видатковою накладною від 15.12.2017 № РН-0002130;
- повидло яблучне, борошно гречане, борошно кукурудзяне, екстракт житньо-солодовий, молоко сухе, ядро соняшника, кунжут на загальну суму 25223,33 грн., що підтверджується видатковою накладною від 17.11.2017 № РН0001990.
На виконання пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, позивачем було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 13 від 04.12.2017, № 65 від 15.12.2017, № 73 від 15.12.2017, № 89 від 17.11.2017.
За наслідками обробки податкових накладних № 13 від 04.12.2017, № 65 від 15.12.2017, № 73 від 15.12.2017, № 89 від 17.11.2017, контролюючий орган надіслав товариству квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, відповідно до якої податкова накладна прийнята, але її реєстрацію зупинено, у зв'язку з відповідністю податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТЗЕД: 0402, 1206, 1102, 0806, УКТ ЗЕД: 0402, 1206, 0806, УКТ ЗЕД: 1102, УКТ ЗЕД: 0402, 1206, 1102, відповідно.
У зазначених квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Відповідно до п. 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку-коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, позивачем було подано до ГУ ДФС у Київській області письмові пояснення та копії документів необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
До податкової накладної від 04.12.2017 № 13, позивачем контролюючому органу були подані: видаткова накладна від 04.12.2017 № РН-0002059; видаткова накладна від 22.03.2017 № 109; товарно-транспортна накладна від 22.03.2017 № ВН109; видаткова накладна від 09.10.2017 № 57; видаткова накладна від 16.08.2017 № РН-0005637; видаткова накладна від 18.09.2017 № РН-0006016; видаткова накладна від 12.12.2016 № РН-0000724; видаткова накладна від 13.12.2016 № РН-0000727; видаткова накладна від 09.10.2017 № 7; товарно-транспортна накладна від 09.10.2017 № 7; видаткова накладна від 10.01.2017 № 61; товарно-транспортна накладна від 11.01.2017 № 1443; видаткова накладна від 24.11.2017 № 2411002; товарно-транспортна накладна від 24.11.2017 № Р2411002; видаткова накладна від 10.08.2017 № 2854; товарно-транспортна накладна від 10.08.2017 № Р2854; видаткова накладна від 04.10.2017 № 1324; товарно-транспортна накладна від 04.10.2017 № Р1324; договір поставки від 04.02.2015 № ДГ-0000010 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Фруктіс»; договір поставки від 12.05.2017 № 12/05 ТОВ «Макова компанія» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір купівлі продажу від 15.01.2015 № 76/15.01.15 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Крохмалепродукти України»; договір купівлі продажу від 07.11.2012 № 589 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «ЕЛПІС- України»; договір купівлі продажу від 16.05.2016 № 16.05-16/8 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Торговельний дім АТРІУМ»; договір від 13.09.2017 № 130917 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Херсон Импекс»; договір поставки від 01.01.2017 № 589 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Гопак»; договір купівлі продажу від 18.11.2014 № 2014/31 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Аьборз»; договір поставки від 24.05.2017 № 2405/002 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Даском Трейд»; договір поставки від 16.10.2015 № 106 між ТОВ «ТД Бімаркет» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір поставки від 01.04.2011 № 89 між ТОВ «Альта-Віста» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір купівлі-продажу від 11.01.2017 між ТОВ «Завод Олвін» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір оренди нерухомого майна від 01.01.2017 № 2/2017;
До податкової накладної від 15.12.2017 №65, позивачем контролюючому органу були подані: видаткова накладна від 12.12.2016 № РН-0000724; видаткова накладна від 13.12.2016 № РН-0000727; видаткова накладна від 22.03.2017 № 109; видаткова накладна від 28.11.2017 № 75; видаткова накладна від 24.10.2017 № 7102401; видаткова накладна від 31.10.2017 № 459; видаткова накладна від 04.10.2017 № 1324; товарно-транспортна накладна від 04.10.2017 № Р1324; видаткова накладна від 10.08.2017 № 2854; товарно-транспортна накладна від 10.08.2017 № Р2854; видаткова накладна від 24.11.2017 № 2411002; товарно-транспортна накладна від 24.11.2017 № Р2411002; видаткова накладна від 11.09.2017 № 2680; товарно-транспортна накладна від 12.09.2017 № 2152; видаткова накладна від 10.01.2017 № 61; товарно-транспортна накладна від 11.01.2017 № 1443; договір поставки від 04.02.2015 № ДГ-0000010 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Фруктіс»; договір поставки від 12.05.2017 № 12/05 ТОВ «Макова компанія» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір купівлі-продажу від 15.01.2015 № 76/15.01.15 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Крохмалепродукти України»; договір купівлі-продажу від 07.11.2012 № 589 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «ЕЛПІС- України»; договір купівлі-продажу від 16.05.2016 № 16.05-16/8 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Торговельний дім АТРІУМ»; договір від 13.09.2017 № 130917 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Херсон Импекс»; договір поставки від 01.01.2017 № 589 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Гопак»; договір купівлі продажу від 18.11.2014 № 2014/31 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Аьборз»; договір поставки від 24.05.2017 №2405/002 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Даском Трейд»; договір поставки від 16.10.2015 № 106 між ТОВ «ТД Бімаркет» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір поставки від 01.04.2011 № 89 між ТОВ «Альта-Віста» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір купівлі-продажу від 11.01.2017 між ТОВ «Завод Олвін» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір оренди нерухомого майна від 01.01.2017 № 2/2017.
До податкової накладної від 15.12.2017 № 73, позивачем контролюючому органу були подані: видаткова накладна від 15.12.2017 № РН-0002130; видаткова накладна від 10.10.2017 № РН-0006948; видаткова накладна від 01.11.2016 № РН-0007298; договір поставки від 04.02.2015 № ДГ-0000010 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Фруктіс»; договір поставки від 01.04.2011 № 89 між ТОВ «Альта-Віста» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір оренди нерухомого майна від 01.01.2017 № 2/2017.
До податкової накладної від 17.11.2017 № 89, позивачем контролюючому органу були подані: видаткова накладна від 17.11.2017 № РН-0001990; видаткова накладна від 22.03.2017 № 109; товарно-транспортна накладна від 22.03.2017 № ВН109; видаткова накладна від 09.10.2017 № 57; видаткова накладна від 16.08.2017 № РН-0005637; видаткову накладну від 18.09.2017 № РН-0006016; видаткова накладна від 24.10.2017 № 7102401; видаткова накладну від 04.10.2017 № 1324; товарно-транспортна накладна від 04.10.2017 № 1324; видаткова накладна від 10.08.2017 № 2854; товарно-транспортна накладна від 10.08.2017 № Р2854; договір поставки від 04.02.2015 № ДГ-0000010 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Фруктіс»; договір купівлі продажу від 15.01.2015 № 76/15.01.15 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Крохмалепродукти України»; договір купівлі-продажу від 07.11.2012 № 589 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «ЕЛПІС-України»; договір купівлі-продажу від 16.05.2016 № 16.05-16/8 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Торговельний дім АТРІУМ»; договір від 13.09.2017 № 130917 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Херсон Импекс»; договір поставки від 01.01.2017 № 589 між ТОВ «Цукровий дім» та ТОВ «Гопак»; договір поставки від 01.04.2011 № 89 між ТОВ «Альта-Віста» та ТОВ «Цукровий Дім»; договір оренди нерухомого майна від 01.01.2017 № 2/2017.
За результатами розгляду наданих пояснень та документів, комісія ГУ ДФС у Київській області своїми рішеннями від 18.09.2018 № 919530/37359830, № 919526/37359830, № 919525/37359830, № 919531/37359830 відмовила у реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних виключно з підстав ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити). (а. с. 19-118)
В додаткових поясненнях наданих суду під час розгляду справи в суді першої інстанції, відповідач пояснив, що фактично у реєстрації податкових накладних від № 13 від 04.12.2017, № 65 від 15.12.2017, № 73 від 15.12.2017, № 89 від 17.11.2017 було відмовлено з огляду на ненадання позивачем банківських і платіжних документів про рух коштів за поставлений товар, сертифікатів якості, а також акта приймання-передачі об'єкта нерухомого майна, що орендується позивачем для розміщення офісу. (а.с. 143-148)
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів, які підтверджують фінансово-господарські операції між позивачем та контрагентом, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, а тому, спірні рішення комісії ДФС є протиправними та підлягають скасуванню.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246, затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, яким визначено механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних.
Пунктом 12 цього Порядку закріплено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Пунктом 13 Порядку № 1246, передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Так, згідно пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
При цьому, у відповідності до підпункту 201.16.1 п. 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Аналіз викладених положень податкового законодавства дає підстави для висновку, що податкова накладна та процедура її реєстрації є ключовими елементами у механізмі реалізації платниками податків права на зменшення власних податкових зобов'язань з ПДВ на суму податку, що була сплачена постачальнику у складі вартості товарів або послуг (формування податкового кредиту). При цьому, реєстрації податкової накладної, як обов'язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної з визначеними у законі критеріями оцінки ступеня ризиків.
При цьому, Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпний документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Критерії) (чинні на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 6 Критеріїв (з 25.05.2018 втратив чинність, але на момент зупинення реєстрації накладних був чинний та покладений в основу квитанцій), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної/розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Відповідно до пп. 1 п. 1 вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніми для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом № 567, є: 1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Частиною 2 переліку Критеріїв встановлено, що письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
З аналізу даних норм законодавства убачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Як свідчать матеріали справи, позивачу надіслані квитанції, з яких вбачається, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація надісланих податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, у зв'язку з відповідністю критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТЗЕД: 0402, 1206, 1102, 0806, УКТ ЗЕД: 0402, 1206, 0806, УКТ ЗЕД: 1102, УКТ ЗЕД: 0402, 1206, 1102, відповідно. У зазначених квитанціях позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Отже, зупинивши реєстрацію податкових накладних з даним висновком, відповідач порушив норми п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки в квитанціях не зазначено конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації даних податкових накладних, а вказано лише загальне посилання на відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом № 567.
Натомість, п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, вимагає від відповідача чіткого зазначення конкретного виду критерію. Так, п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків містив у собі визначення трьох різних за змістом критеріїв.
Таким чином, приймаючи рішення про зупинку реєстрації податкових накладних, контролюючий орган був зобов'язаний у відповідній квитанціях чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, оскільки, визначення відповідачем у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких містився у «Вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затверджених Наказом № 567.
Також, зі змісту квитанцій видно, що фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
Таким чином, у квитанції фіскальним органом, в порушення п. п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України, не вказано, ані конкретного виду критерію оцінки ступеня ризику (пункт 6 Критеріїв містить визначення двох різних критеріїв), ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік, яких встановлений Наказом № 567.
Слід зазначити, що контролюючий орган під час розгляду справи не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.
У той же час, відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
З матеріалів справи убачається, що, на виконання п. п. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України, товариство направило до органу Державної фіскальної служби повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/их зупинена.
Таким чином, позивачем були надані необхідні документи, що пропонувались для надання податковим органом, проте з рішень про відмову в реєстрації податкових накладних не зрозуміло, чому саме було прийнято рішення про відмову в здійсненні реєстрації, зважаючи на відсутність зазначення конкретного документа, якого не вистачає або який складено з порушеннями та не приймається фіскальним органом до уваги.
У той же час, головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме, чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв'язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі суд не має надавати оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено податкові накладні, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.
На переконання колегії суддів, при прийнятті рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, суб'єктом владних повноважень не було зазначено та вказано товариству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації податкової накладної, зважаючи на бажання товариства надати всі необідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкову накладну.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних № № 13, 65, 73, 89, у зв'язку з чим, наявні підстави для скасування рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації та зобов'язання ДФС України зареєструвати вказані вище податкові накладні.
Щодо посилання апелянта на те, що з поданих позивачем документів неможливо встановити (дослідити) реальність господарських операцій, у зв'язку з відсутністю документів: розрахункових документів (виписок з постачальниками товарів); розрахункових документів, банківських виписок з покупцями; відсутній акт прийому-передачі об'єкту, розрахункові документи, банківські виписки згідно договору оренди нерухомого майна № 2/2017 від 01.01.2017, колегія суддів наголошує на тому, що зазначене відповідачем в основу оскаржуваних рішень не було покладено, з огляду на що, суд не приймає до уваги наведені пояснення як доказ правомірності їх прийняття.
Інші ж доводи апеляційної скарги, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06.03.2019 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
І.В. Федотов
Повний текст постанови складено 14.08.2019.