Справа № 759/10428/19 Суддя (судді) першої інстанції: Шум Л.М.
12 серпня 2019 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Вівдиченко Т.Р., Ганечко О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 10 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону 2 УПП в Миколаївській області Гуль Віктора Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону 2 УПП в Миколаївській області Гуль В.А. серії ДП18 №056845 від 28.05.2019 року про накладення стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 10 липня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Святошинського районного суду м.Києва від 10 липня 2019 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ДП18 №056845 від 28.05.2019 року, що позивач 28.05.2019 року о 13 год. 20 хв. на а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, як водій транспортного засобу автомобіля Фольцваген Транспортер, д.н.з. НОМЕР_1 здійснив обгін транспортного засобу на шляхопроводі.
Вважаючи вказану постанову протиправною, та такою що винесена з порушенням норм права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Колегія суддів зазначає, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення надано не було.
Також, колегією суддів встановлено, що працівниками поліції не формувались матеріали адміністративної справи, не здійснювалася відеофіксація правопорушення, не відбиралися пояснення у свідків.
Тобто, Відповідачем не зібрано та не надано до суду доказів на підтвердження факту скоєння Позивачем правопорушення та правомірності своїх дій.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення складаються лише з оскаржуваної постанови.
Колегія суддів звертає увагу, що оскаржувана постанова про притягнення Позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, а лише тільки вказує на нього.
Тобто, Відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення Позивачем Правил дорожнього руху України.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що порушення процедури притягнення Позивача до адміністративної відповідальності та недотримання його гарантованих прав, є підставою для визнання протиправною та скасування постанови від 28.05.2019 року серії ДП18 №056845 та задоволення адміністративного позову.
Суд першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи ОСОБА_1 викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Святошинського районного суду м.Києва від 10 липня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону 2 УПП в Миколаївській області Гуль Віктора Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ДП18 №056845 від 28.05.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. 00 коп.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Суддя Вівдиченко Т.Р.
Суддя Ганечко О.М.