15 серпня 2019 р.Справа № 520/63/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Калитки О. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання Державної екологічної інспекції України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна екологічна інспекція у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Державна екологічна інспекція у Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
До Харківського окружного суду надійшла апеляційна скарга Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція України) на означене судове рішення, що датована 16.05.2019 року (вих. № 3057/16-19), передана для оправлення до суду органу поштового зв'язку 26.06.2019 року.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі складено у повному обсязі 16.04.2019 року, а його копія отримана Держекоінспекцією 22.04.2019 року. Апеляційна скарга від 16.05.2019 року № 3057/6./16-19 на судове рішення направлена Держекоінспекцією України через відділення Укрпошти 20.05.2019 року, та відповідно рекомендованого повідомлення про вручення отримана представником Харківського окружного адміністративного суду Самойловою 22.05.2019 року.
Оскільки, станом на 27.06.2019 року про зазначену апеляційну скаргу відомості відсутні, на адресу суду першої інстанції надсилався інформаційний запит про рух даної апеляційної скарги. За повідомленням Харківського окружного адміністративного суду апеляційна скарга Держекоінспекції України від 16.05.2019 року не надходила.
За наведених обставин, Державна екологічна інспекція України вимушена була звернутися з апеляційною скаргою повторно.
З урахуванням наведеного, відповідач просить поновити процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення на підставі ст. 295 КАС України.
На підтвердження доводів заявленого клопотання скаржником надано копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з поштовим ідентифікатором 6130106423000, копію витягу з пошукової системи Укрпошта, копію інформаційного запиту № 3795/6./16-19 від 20.06.2019 року, копію листа Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2019 року № 05-25/23290/19.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарги на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення (ч. 2 ст. 295 КАС України).
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин < > (ч. 3 ст. 295 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Судом установлено, що у судовому засіданні 11.04.2019 року судом першої інстанції проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного судового рішення. Під час проголошення рішення представник відповідача Держекоінспекції України був присутній, що підтверджується журналом (протоколом) судового засідання від 11.04.2019 року, що свідчить про обізнаність сторони відповідача із результатом розгляду справи № 520/63/19 по суті /т. 1, а.с. 212-213, 214-215/.
Матеріали справи посвідчують ту обставину, що представник відповідача правом на отримання скороченого судового рішення в порядку ч. 2 ст. 251 КАС України не скористався.
Повний текст оскаржуваного судового рішення виготовлений 16.04.2019 року, та рекомендованим відправленням скерований судом на адресу відповідача /т. 1, а.с. 225/.
Як убачається з матеріалів справи, повний текст оскаржуваного судового рішення отримано Держекоінспекцією України засобами рекомендованого поштового зв'язку 23.04.2019 року /т. 1, а.с. 228/.
Апеляційна скарга принесена відповідачем 27.06.2019 року, тобто поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 295 КАС України /т. 2, а.с. 22-27/.
Надаючи оцінку аргументам та доказам Держекоінспекції України, колегія суддів зазначає, що штриховий кодовий ідентифікатор згідно із Правилами надання поштових послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, це штрихова позначка, побудована за певними правилами і призначена для автоматичної ідентифікації реєстрованих поштових відправлень.
Фотокопія «Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу» (т. 2, а.с. 35) посвідчує, що рекомендоване відправлення Держекоінспекції України на адресу Харківського окружного адміністративного суду: вулиця Мар'їнська, 18-б-3, м. Харків, 61004, отримано 22.05.2019 року за довіреністю « ОСОБА_3 ».
З підстав, визначених ч. 4 ст. 9 КАС України, суд апеляційної інстанції отримав інформацію з Харківського окружного адміністративного суду щодо місцезнаходження рекомендованого відправлення Держекоінспекції України, яке надійшло до суду 22.05.2019 року.
За інформацією Харківського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 року № 05-25/26458/19 (т. 2, а.с. 59), - з грудня 2018 року Харківський окружний адміністративний суд здійснює свою діяльність за адресою: м. Харків, майдан Свободи, № 6 (61022).
При цьому, працівник апарату ОСОБА_3 не мала ані юридичних, ані фактичних підстав отримати оспорюване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, надісланого Державною екологічною інспекцією України на адресу: вул. Мар'їнська, 18-Б-3 , м. Харків , 61004 (з вкладенням апеляційної скарги на рішення суду від 11.04.2019 року по справі № 520/63/19) по-перше, у зв'язку із закінченням 29.12.2018 року строку дії довіреності на отримання цінних листів та посилок, які адресовані Харківському окружному адміністративному суду і які надходили на відділення поштового зв'язку № 4 м. Харкова (строк дії довіреності з 02.01.2018 року по 29.12.2018 року включно), по-друге, у зв'язку з тим, що вказане поштове повідомлення про вручення поштового відправлення не було вручено будь-якому працівнику апарату взагалі.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень суду. Даний принцип полягає в тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи чи інтереси, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження прийнятих судом рішень.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25.12.1997 року № 9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11 - рп/2012).
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов'язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129), (пункт 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.12.2012 року № 11 - рп/2012).
Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 року № 11-рп/2007).
Крім цього, у низці рішень Європейського суду з прав людини, юрисдикцією якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.
У справі «Скорик проти України» Європейський суд з прав людини нагадав, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо в національному правовому порядку існує процедура апеляції, держава має гарантувати, що особи, які знаходяться під її юрисдикцією, мають право у апеляційних судах на основні гарантії, передбачених статтею 6 Конвенції. Суд також зазначив, що мають бути враховані особливості провадження, що розглядається, та сукупність проваджень, що здійснювались у відповідності з національним правопорядком, а також роль апеляційного суду у них.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішеннях по справі «Мірагаль Есколанро та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає необхідним задовольнити заявлене Державною екологічною інспекцією України клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі № 520/63/19.
При цьому, колегія суддів надає критичну оцінку викладеному Харківським окружним адміністративним судом щодо неможливості надходження на адресу суду: майдан Свободи, 6, м. Харків рекомендованих відправлень, скерованих на адресу: вул. Мар'їнська, 18-Б-3 , м. Харків, 61004.
Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи /т. 1, а.с. 75-80, т. 1 а.с. 86-94/ знаходяться документи, скеровані 29.01.2019 року та 31.01.2019 року відповідачем та третьою особою на адресу Харківського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004. Означені документи приєднані до матеріалів справи.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання та поновлення Державній екологічній інспекції України процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.04.2019 року у справі № 520/63/19.
На підставі наведеного, керуючись ст. 121, ст.ст. 299, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Клопотання Державної екологічної інспекції України - задовольнити.
Поновити відповідачу Державній екологічній інспекції України строк на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2019 року у справі № 520/63/19.
Ухвала Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач (підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис)Рєзнікова С.С. Калитка О.М.