3/134/395/2019 Справа №: 134/1341/19
12 серпня 2019 року Суддя Зарічанський В. Г.
Крижопільського районного суду Вінницької області
розглянувши матеріали, які надійшли від Крижопільського ВП Бершадського ВП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку с. Жабокрич, Крижопільського району, Вінницької області та жительку АДРЕСА_1 , громадянку України, працючу вихователем Крижопільського ПБЛ, ІПН - НОМЕР_1 .
Раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності.
За ст. 173 КУпАП.
До Крижопільського районного суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ст. 173 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГР 153782 07.08.2019 року близько 11 години громадянка ОСОБА_1 у громадському місці біля будинку, що по вул. Черняховського, 2 висловлювалася нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала, пояснила, що з сусідкою виникла суперечка, нецензурною лайкою не виражалась, громадський порядок і спокій громадян не порушувала, ніяких громадян поряд не було. Просила закрити справу за відсутністю події і складу правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності судом встановлено наступне.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Стаття 9 ч.1 КУпАП зазначає, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення), місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвище, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 173 КУпАП встановлено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною статтею, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу. До таких місць можна віднести підїзди житлових будинків, підземні переходи, ліфти, таксофони, заклади охорони здоров'я, навчальні та освітньо-виховні заклади, дитячі майданчики, спортивні майданчики та приміщення закритих спортивних споруд, громадський транспорт; стадіони, приміщення відкритих та закритих спортивних споруд, заклади громадського харчування, приміщення закладів культури, приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ; приміщення підприємств, установ та організацій всіх форм власності.
Згідно матеріалів, пояснень, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що відсутні такі суб'єктивні ознаки, як мотив і умисел, спрямовані на порушення громадського порядку, котрі є основними критеріями, які відрізняють дрібне хуліганство від суміжних правопорушень. Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено всіх ознак дрібного хуліганства, а саме: чи вчинено діяння в присутності сторонніх осіб, і чи були порушені громадський порядок і спокій громадян в результаті дій ОСОБА_1 . Тобто, викладена фабула дій ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення виключає кваліфікацію цих дій за ст. 173 КУпАП, оскільки не має всіх ознак дрібного хуліганства.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до положень статей 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та правової оцінки всіх доказів по справі. Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, встановлюючи у відповідності до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що докази вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП у справі відсутні.
Виходячи із вищезазначеного суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченої ст. 173 КУпАП, у звязку з чим суд приходить до висновку до цих правовідносин застосувати ст. 247 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 245, 247, 252, 268, 269, 272, 283, 285, 287-289 КУпАП, суд, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Вінницької області в 10-ти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя: