Провадження № 11-кп/803/1715/19 Справа № 176/831/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
08 серпня 2019 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
обвинуваченої ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції)
потерпілого ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку дистанційного судового провадження матеріали за апеляційною скаргою прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018040220000670 щодо:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Володимирівка Петрівського району Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Жовті Води Дніпропетровської області, громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України, -
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040220000670 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 135, ст. 166 КК України, повернуто прокурору для направлення кримінального провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що під час проведення досудового розслідування, потерпілий ОСОБА_12 , який неодноразово намагався брати участь у досудовому розслідуванні, був залучений до нього як потерпілий лише 31.01.2019 на завершальній стадії досудового розслідування, всі процесуальні дії щодо зібрання доказів та проведення слідчих (розшукових) дій були здійснені без нього, тобто він не приймав участі у досудовому розслідуванні та був позбавлений реалізувати свої права як потерпілого, що передбачені ст. 56 КПК України ,на стадії досудового розслідування, в тому числі надавати докази, брати участь у проведенні слідчих (розшукових) та інших процесуальних діяй, чим порушено його право на захист як потерпілого та на об'єктивне та неупереджене досудове та судове розслідування, що неможливо усунути при судовому розгляді. Проведення досудового розслідування без потерпілого або одного з потерпілих, за аналогією закону з ч.2 п.5 ст. 412 КПК України, є істотним порушенням вимог закону, що перешкоджають суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення та потребує повернення обвинувального акту прокурору для направлення кримінального провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку за участі потерпілого ОСОБА_12 .
Також суд вважав, що процесуальні дії із вручення копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченим та передання його до суду вчинено поза межами строку досудового розслідування, що з огляду на вимоги статті 113 КПК України є підставою для повернення обвинувального акта прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор, вважаючи ухвалу суду незаконною, просив її скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Прокурор вказує, що ОСОБА_12 звертався до слідчого у цьому провадженні лише з заявами про визнання його потерпілим, після визнання його потерпілим на виконання ухвали слідчого судді 31.01.2019 до завершення слідства 07.03.2019 жодного разу не звернувся ані до органу досудового розслідування, ані до прокурора, ані до суду із заявами про проведення слідчих (розшукових) дій чи про відмову про надання йому додаткової інформації. Судом першої інстанції не зазначено які саме слідчі дії не проведено за участю цього потерпілого та чому це унеможливлює судовий розгляд обвинувального акту.
Також прокурор стверджує, що обставини, які суд першої інстанції зазначив в ухвалі про вручення копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченим та передання його до суду поза межами строку досудового розслідування, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону, оскільки строк досудового розслідування у провадженні продовжувався слідчим суддею до 13.03.2019, слідчим завершено досудове розслідування та надано доступ учасникам кримінального провадження до його матеріалів 07.03.2019, тобто за 7 днів до закінчення наданого слідчим суддею строку, про що того ж дня за дорученням прокурора повідомлено учасників за правилами ч.3 ст.111 та главою 11 КПК України, а період ознайомлення з матеріалами досудового розслідування з 07.03. по 28.03.2019 за вимогами ч. 3 ст. 219 КПК України не входить до загального строку досудового розслідування.
При апеляційному розгляді прокурор ОСОБА_6 підтримала доводи апеляційної скарги прокурора, просила ухвалу скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обвинувачений ОСОБА_7 , обвинувачена ОСОБА_8 , захисники ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , потерпілий ОСОБА_12 заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В судових дебатах учасники судового провадження підтримали такі ж позиції.
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Обвинувальний акт, відповідно до ч. 4 ст.110 КПК України, є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України та обов'язково містити:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого;
3) анкетні відомості кожного потерпілого;
4) прізвище, ім'я по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують покарання чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
8) розмір витрат на залучення експерта;
9) дату та місце його складання та затвердження.
Крім того, до обвинувального акта додається:
1) реєстр матеріалів досудового розслідування;
2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування;
3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 КПК);
4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного;
5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, до повноважень суду першої інстанції, віднесено прийняття рішення під час підготовчого судового засідання про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Судом першої інстанції в ухвалі не наведено доводів , яким саме вимогам , передбаченим ст.291 КПК України не відповідає обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, згідно якої визначаються вимоги, які ставляться до обвинувального акту.
Недотримання вищезазначених вимог ст. 291 КПК України згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України є підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Будь-які інші зауваження до обвинувального акту підлягають перевірці на іншій стадії судового процесу, а саме під час судового розгляду справи й підставами для повернення обвинувального акту прокурору бути не можуть.
Перевіркою матеріалів встановлено, що направлений до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складено у відповідності з вимогами ст. ст. 110, 291 КПК України, в ньому зазначені усі необхідні відомості і підстави для його повернення прокурору , на думку колегії суддів, відсутні.
Посилання суду першої інстанції на те, що проведення досудового розслідування без потерпілого або одного з потерпілих, за аналогією закону з ч.2 п.5 ст. 412 КПК України, є істотним порушенням вимог закону, що перешкоджають суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення та потребує повернення обвинувального акту прокурору для направлення кримінального провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку за участі потерпілого ОСОБА_12 є безпідставними та не відповідають вимогам закону.
Так, за приписами п.3 ч.3 ст. 314 КПК України суд має право із стадії підготовчого судового розгляду повернути обвинувальний акт прокурору в тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.
Направлення кримінального провадження до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку при поверненні обвинувального акта прокурору вказаною нормою не передбачено.
Також суд першої інстанції не врахував, що заявлена потерпілим ОСОБА_12 вимога про направлення провадження слідчому на додаткове розслідування, є неспроможною, оскільки інститут додаткового розслідування скасовано веденням в дію з 20 листопада 2012 року Кримінального процесуального кодексу України від 13 квітня 2012 року.
Крім того, під час підготовчого судового засідання потерпілим ОСОБА_12 не уточнювалось які ж саме слідчі дії на його думку необхідно провести за його участю задля поновлення його прав.
Водночас, висновок суду першої інстанції, що за аналогією з ч.2 п.5 ст. 412 КПК України проведення досудового розслідування без потерпілого або одного з потерпілих є істотним порушенням вимог закону, що перешкоджають суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення, також є хибним.
Аналогія закону - це застосування при розв'язанні судом конкретної справи закону, що регулює схожі (аналогічні) відносини. До аналогії закону вдаються, коли у законодавстві немає спеціальної норми, розрахованої на врегулювання відносин, подібних тим, які розглядаються.
У даному випадку спеціальними нормами, які регулюють реалізацію прав потерпілого на заявлення клопотань про проведення процесуальних дій, є визначені у ч. 3 ст. 56 КПК України права потерпілого під час судового провадження в будь-якій інстанції брати участь у судовому провадженні та у безпосередній перевірці доказів, а також передбачені у ч.ч.3-6 ст. 333 КПК України правила проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження, відповідно до яких:
3. У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.
4. Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування.
5. В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для з'ясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому главами 20 та 21 цього Кодексу.
6. Прокурор зобов'язаний надати доступ до матеріалів, отриманих внаслідок проведення слідчих (розшукових) дій за дорученням суду, учасникам судового провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, та надати їх суду у встановлений строк.
Відтак, судовий розгляд здійснюється судом за участю сторін, а межі судового розгляду кримінального провадження, які визначаються обвинувальним актом, можуть бути кориговані під час судового розгляду. При цьому цілком можливо поновлення прав потерпілого на заявлення та реалізацію клопотань під час судового розгляду шляхом доручення органу досудового розслідування щодо проведення певних слідчих (розшукових) дій в порядку, передбаченому ст. 333 КПК України.
Таким чином, потерпілий ОСОБА_12 під час судового розгляду має право на реалізацію наданих йому процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Також є необґрунтованими і безпідставними висновки суду першої інстанції щодо порушення вимог ч. 4 ст. 110 та ст. 113 КПК України, а саме, що про проведення процесуальної дії із вручення копії обвинувального акту, реєстру матеріалів досудового розслідування обвинуваченим та передання його до суду вчинено поза межами строку досудового розслідування, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Відповідно до вимог ч.7 ст. 290 КПК України про відкриття сторонами кримінального провадження матеріалів, прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє потерпілого, після чого останній має право ознайомитися з ними за правилами, викладеними в цій статті.
За правилами п.10 цієї статті сторонам кримінального провадження, потерпілому надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.
Крім того, відповідно до вимог п.9 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
Ці вимоги прокурором та слідчим виконані.
Також за вимогами ч. 4 ст. 291 КПК України, надання суду інших документів, крім вказаних у цій статті, до початку судового розгляду забороняється.
У зв'язку з тим, що у підготовчому судовому засіданні судом не досліджуються безпосередньо матеріали кримінального провадження, у тому числі й матеріали щодо проведення слідчих та процесуальних дій, прокурор не мав можливості надати суду відповідні докази на спростування доводів адвоката ОСОБА_9 щодо проведення окремих процесуальних дій поза межами строку досудового розслідування.
У той же час, строк досудового слідства у даному кримінальному провадженні продовжувався ухвалою слідчого судді Жовтоводського міського суду від 12.02.2019 до 13.03.2019 включно. Досудове розслідування слідчим завершено 07.03.2019 з одночасним повідомленням учасників за дорученням прокурора про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.. Тобто надано доступ учасникам кримінального провадження до його матеріалів 07.03.2019, тобто за 7 днів до закінчення продовженого слідчим суддею строку досудового слідства. Після цього період ознайомлення учасників з матеріалами досудового розслідування тривав з 07.03. по 28.03.2019, що не суперечить приписам ч. 3 ст. 219 КПК України, згідно з якими строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про невідповідність складеного обвинувального акту вимогам процесуального закону є необґрунтованими, а підстави для повернення обвинувального акту такими, що не відповідають фактичним обставинам і вимогам кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_13 - задовольнити.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018040220000670 щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч.2 ст. 121 КК України, та ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.3 ст. 135, ст.. 166 КК України, - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4