13 серпня 2019 року м. Рівне
Справа № 567/1559/18
Провадження № 22-ц/4815/883/19
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Бондаренко Н.В. (суддя-доповідач), Хилевича С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі фізичні особи підприємці - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Острозького районного суду Рівненської області від 28 березня 2019 року в складі судді Венгерчук А.О. від 28 березня 2019 року, проголошене в в м. Остріг, дата складання повного судового рішення -4 квітня 2019 року,
В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до фізичних осіб - підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення коштів.
Позов мотивовано тим, що 2 червня 2018 року між ним та ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 укладено договір про надання юридичних послуг, предметом якого є юридичний супровід при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, отже він просив відповідачів, як адвокатів забезпечити його правовою допомогою у формі захисту прав, свобод і інтересів як особи, що притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи.
На виконання умов договору 2.06.2018 року він сплатив ОСОБА_2 аванс у сумі 4 000 грн.
Оскільки відповідачі не є адвокатами, що позбавляло їх права захисту його інтересів у суді, не виконали умови договору, посилаючись на статтю 10 Закону України «Про захист прав споживачів», просив розірвати вказаний договір та стягнути з ОСОБА_2 сплачені кошти у сумі 4000грн. та понесені судові витрати.
4.02.2019 року відповідачами було подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання послуг у якому вони посилаючись на те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з тим, що послуги надання правової допомоги будуть надавати не адвокати, а фізичні особи-підприємці, та усно попереджений про те, що представництво у суді може бути в присутності фахівців у галузі права або через відеоконференцію. Вказують, що ними у повному обсязі були виконані умови договору, оскільки їхні дії призвели до закінчення строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, тому останній був фактично звільнений від санкції передбаченої даною статтею та те, що ОСОБА_2 є фахівцем у галузі права та сумлінно виконували умови договору, просять стягнути з ОСОБА_1 4000 грн. гонорару після настання юридичних підстав звільнення від адміністративної відповідальності та пені передбаченої п.6 спірного договору у розмірі 3% від суми несплаченого гонорару за кожен день прострочення виконання зобов'язання, що за період з 26.08.2018 по 25.01.2019 становить 18360 грн.
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 28 березня 2019 року розірвано договір про надання правової допомоги укладений 2 червня 2018 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 , фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 грн. сплачених коштів за договором про надання правової допомоги від 2 червня 2018 року. Вмирішено питання розподілу судових витрат.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання послуг відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у порушення умов договору про надання юридичних послуг відповідачі не надали позивачу цих послуг, а тому він підлягає розірванню, а сплачені кошти - стягненню на підставі частини другої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів».
У апеляційній скарзі, відповідачі просять скасувати рішення суду першої інстанції та їх зустрічний позов задовольнити, у первісному позові ОСОБА_1 відмовити, Посилаються на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дав оцінку тій обставині, що при укладанні оспорюваного договору ОСОБА_1 було достеменно відомо про те, що правову допомогу йому будуть надавати не адвокат, а фізичні-особи підприємці, один з яких є фахівцем в галузі права. Він погодився з запропонованими ними умовами договору, про що свідчить його підпис.
З покликанням на свободу договору, переліку виконаної ними роботи на виконання договору, вважають, що закриття справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є позитивним результатом їх дій по наданню правової допомоги позивачу та підставою для стягнення з клієнта решти коштів за угодою.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить її відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Згідно із ч. 1ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Сторони у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлені про день та час розгляду справи. У клопотанні про відкладення справи та призначення її розгляду у режимі відеоконференції ОСОБА_2 письмовою ухвалою апеляційного суду від 13.08.2019 року відмовлено.
Апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 25.05.2018 року відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і з метою захисту своїх прав, між ОСОБА_1 та відповідачами за первісним позовом, 2 червня 2018 року укладений договір про надання правової допомоги, згідно з яким відповідачі за плату брали на себе зобов'язання надання юридичних послуг шляхом представництва інтересів позивача, в т.ч. у судах загальної юрисдикції України усіх ланок.
Строк дії договору сторонами встановлено до моменту настання законних підстав звільнення замовника від адміністративної відповідальності та може бути продовженим до виконання сторонами своїх зобов'язань, якщо сторони не виявлять бажання про його розірвання.
Відповідно до п.1.3. додатку №1 до договору, за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2., 1.3. Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 8 000 грн. Замовник сплачує суму 4000 грн. у якості авансового платежу на картку ОСОБА_2 після підписання договору. Замовник сплачує суму 4000 грн. у якості гонорару після настання юридичних підстав звільнення від адміністративної відповідальності протягом наступного банківського дня на банківську картку ОСОБА_2 .
На виконання умов договору 2 червня 2018 року ОСОБА_1 платив авансовий платіж 4 000 грн. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_2 та 8грн. комісії за розрахунково-касове обслуговування.
З текстового повідомлення надісланого ОСОБА_1 для ОСОБА_2 встановлено, що він звертався до останнього з проханням прибути у судове засідання для захисту його інтересів. (а.с.15)
Постановою суду від 28.09.2018 провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. (а.с.16-18)
Сторони визнають та матеріалами справи підтверджується, що відповідачі за первісним позовом, як представники ОСОБА_1 участі в судових засіданнях при розгляді Острозьким районним судом справи про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП участі не брали, хоча ці дії, як форма правової допомоги безпосередньо вказані в умовах договору.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу ІІІ Книги п'ятої цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
За договором про надання послуг виконавець зобов'язаний надати послугу, а замовник - оплатити її. За змістом статей 632, 903 ЦК України ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов'язку з її надання.
Щодо виконання відповідачами договірного зобов'язання з надання послуги
Пунктом 1 договору, укладеного між сторонами, передбачено, що виконавці (відповідачі у справі) беруть на себе зобов'язання щодо надання юридичних послуг шляхом представництва інтересів замовника (позивача) у судах, в т.ч. загальної юрисдикції України усіх ланок, у цивільних, господарських та адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні тощо.
Згідно п.1.3. виконавець надає Замовнику юридичну послугу зі звільнення від адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. ч. 1, 2, 3, 4 ст. 130 КУпАП, при виконанні зобов'язань, передбачених в п. 2.8. Договору, Виконавець керується національним законодавством України і цим Договором.
З диплома М15 №013097 від 27.06.2015 встановлено, що ОСОБА_2 закінчив у 2015 році вищий навчальний заклад та здобув ступінь магістра за спеціальністю - правознавство, і кваліфікацію - юрист. (а.с.51) Докази здобуття ОСОБА_5 вищої юридичної освіти матеріали справи не містять.
Проаналізувавши діюче законодавство щодо надання правничої допомоги, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді, закону, який би регулював надання правової допомоги фахівцем в галузі права прийнято не було, що виключає можливість фахівця у галузі права представляти інтереси особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в судовому порядку.
Докази про те, що ФОП ОСОБА_2 є адвокатом, ФОП ОСОБА_3 -є юристом та адвокатом в матеріалах справи відсутні, а тому вони не могли брати та не брали участь у розгляді справи про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 у суді першої інстанції, як захисники правопорушника.
Таким чином, доводи позивача про те, що під час дії договору про надання юридичних послуг стало очевидним їх невиконання відповідачами у повному обсязі, підтверджені матеріалами справи.
ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 не надано належних та допустимих доказів, які свідчили б про те, що вони, як захисники, знайомилися з матеріалами справи, зверталися із заявами, клопотаннями до суду чи інших установ в зв'язку з розглядом адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 тощо.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що під час дії строку договору про надання послуг ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 не брали участі в якості захисників позивача у справі про притягнення останнього до адмінвідповідальності, а тому не виконали умови договору щодо надання правничої допомоги замовнику.
Апеляційний суд зауважує, що сам по собі факт ухвалення судового рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення не свідчить про належне виконання ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 умов договору.
Щодо стягнення сплачених коштів.
Відповідно до статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною другою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Відповідно до частини четвертої статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
В ході розгляду справи ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 не спростували факту порушення ними своїх договірних зобов'язань, що свідчить про те, що сплачений позивачем авансовий платіж, як плата за належно надані послуги підлягають поверненню останньому.
Щодо розірвання договору
Відповідно до п.2.2. договір вважається розірваним після спливу 15 робочих днів з моменту отримання Стороною повідомлення про намір розірвати Договір за умови виконання Сторонами всіх зобов'язань, передбачених Договором.
Згідно із статтею 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Відповідно до положень статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Статтею 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Відповідно до статті 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.
Встановивши, що ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 не надавалась правнича допомога ОСОБА_1 при розгляді судом справи про притягнення останнього до адмінвідповідальності за ч.1 ст.130КУпАП, суд першої інстанції обгрунтовано розірвав, укладений між сторонами договір та відмовив у задоволенні зустрічного позову про стягнення із ОСОБА_1 недоплачених коштів.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував дійсні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам і ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ч.1 та ч. 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, апеляційна скарга відповідачів за первісним позовом задоволенню не підлягає, сплачений судовий збір за її подачу слід віднести за рахунок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375,376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Острозького районного суду Рівненської області від 28 березня 2019 року залишити без змін.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги віднести за рахунок ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 серпня 2019 року.
Судді: Бондаренко Н.В.
Шимків С.С.
Хилевич С.В.