13 серпня 2019 рокуЛьвів№ 857/7824/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,
за участю секретаря судових засідань - Пильо І.І.
позивача - ОСОБА_1
представників відповідачів - Ольховця О . П ., Ілючка О.Ю.
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року про передачу справи до іншого суду (головуючий суддя: Дорошенко Н.О., місце ухвалення - м. Рівне, дата складення повного тексту рішення - 27.06.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Рівненській області, Оперативного командування «Захід» про визнання протиправним та скасування наказу, скасування розпорядження, -
встановив:
ОСОБА_1 15.04.2019 звернувся в суд з позовом до Управління Служби безпеки України в Рівненській області, Оперативного командування «Захід», у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ командувача військ Оперативного командування «Захід» від 26 березня 2019 року № 184дск в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення та скасувати розпорядження Управління служби безпеки України в Рівненській області від 01 квітня 2019 року № 43-д про скасування його допуску до державної таємниці.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року адміністративну справу № 460/901/19 передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки розгляд цієї справи безпосередньо пов'язаний з державною таємницею, а у штаті Рівненського окружного адміністративного суду відсутні судді, які отримали дозвіл на провадження діяльності з державною таємницею.
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому просить його скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не розпочато розгляд справи по суті, сторони не надавали своїх пояснень з приводу доводів позовних вимог та заперечень, відповідач не мотивував на підтвердження яких обставин подано «Характеристики запасних пунктів управління, які входять до державної системи пунктів управління», а тому встановити необхідність дослідження вказаного документа не було можливим, що вказує на передчасність винесеної ухвали. До суду першої інстанції надано достатню кількість документів для повного та всебічного встановлення обставин предмету доказування. Крім того, апелянт зазначає, що заявлене відповідачем клопотання про дослідження вищевказаного документа спрямоване на затягування розгляду справи, оскільки судді Окружного адміністративного суду м. Києва, які мають доступ до державної таємниці призначають підготовчі засідання уже на лютий-березень 2020 року.
Управління Служби безпеки України в Рівненській області та Оперативного командування «Захід» подали відзиви на апеляційну скаргу, в якому просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Позивач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, пояснення надав аналогічні викладеним в апеляційній скарзі. Просить апеляційну скаргу задовольнити, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представники відповідачів - Ольховець О . П. та Ілючко О.Ю . у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнали, просили її залишити без задоволення, а судове рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та представників відповідачів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може, з таких мотивів.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що головуючий суддя Дорошенко Н.О. не має спеціального допуску до державної таємниці, у штаті Рівненського окружного адміністративного суду відсутні судді, які отримали дозвіл на провадження діяльності з державною таємницею та режимно-секретний орган. Отже, неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 29 КАС України є підставою для передачі справи на розгляд іншого адміністративного суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним і таким, що відповідає обставинам справи, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 10 КАС України визначено, що розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 8 ст. 10 КАС України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом.
Згідно ст. 1 Закону України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 № 3855-ХІІ (далі-Закон № 3855-ХІІ) державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою; гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації;
допуск до державної таємниці - оформлення права громадянина на доступ до секретної інформації; доступ до державної таємниці - надання повноважною посадовою особою дозволу громадянину на ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, або ознайомлення з конкретною секретною інформацією та провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, цією посадовою особою відповідно до її службових повноважень; засекречування матеріальних носіїв інформації - введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної інформації шляхом надання відповідного грифу секретності документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації; категорія режиму секретності - категорія, яка характеризує важливість та обсяги відомостей, що становлять державну таємницю, які зосереджені в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях; матеріальні носії секретної інформації - матеріальні об'єкти, в тому числі фізичні поля, в яких відомості, що становлять державну таємницю, відображені у вигляді текстів, знаків, символів, образів, сигналів, технічних рішень, процесів тощо; ступінь секретності («особливої важливості», «цілком таємно», «таємно») - категорія, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закон № 3855-ХІІ, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації мають право провадити діяльність, пов'язану з державною таємницею, після надання їм Службою безпеки України спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
Згідно ч. 1 ст. 21 Закон № 3855-ХІІ, в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею, з метою розроблення та здійснення заходів щодо забезпечення режиму секретності, постійного контролю за їх додержанням створюються на правах окремих структурних підрозділів режимно-секретні органи (далі - РСО), які підпорядковуються безпосередньо керівнику державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закон № 3855-ХІІ, допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 1 ст. 34 Закон № 3855-ХІІ, державні органи, в тому числі правоохоронні, державного фінансового контролю та суди, з метою охорони державної таємниці мають за погодженням із Службою безпеки України встановлювати порядок здійснення своїх функцій щодо державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що провадять діяльність, пов'язану з державною таємницею.
З матеріалів справи вбачається, що на стадії підготовчого провадження відповідачем заявлено клопотання щодо можливості огляду судом документів, а саме: «Характеристики запасних пунктів управління, які входять до державної системи пунктів управління», який містить секретну інформацію зі ступенем секретності «Цілком таємно».
Вказане свідчить про те, що дослідження вказаного безпосередньо пов'язане із державною таємницею.
Матеріалами справи підтверджується, що головуючий суддя Дорошенко Н.О. не має спеціального допуску до державної таємниці; крім того, у штаті Рівненського окружного адміністративного суду відсутні судді, які отримали дозвіл на провадження діяльності з державною таємницею, та режимно-секретний орган.
Зазначені обставини унеможливлюють утворення нового складу суду для розгляду цієї справи.
З листа Державної судової адміністрації України від 21.06.2019 № 146 н/т встановлено, що судами, які мають спеціальні дозволи на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, є Запорізький окружний адміністративний суд, Окружний адміністративний суд міста Києва, Полтавський окружний адміністративний суд та Черкаський окружний адміністративний суд.
Таким чином, найбільш територіально наближеним до Рівненського окружного адміністративного суду судом, який має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, є Окружний адміністративний суд міста Києва.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для передачі справи № 460/901/19 на розгляд саме Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки цей суд є найбільш територіально наближеним судом, який має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею.
При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги покликання апелянта на те, що відповідач не мотивував на підтвердження, яких обставин подано «Характеристики запасних пунктів управління, які входять до державної системи пунктів управління», який містить секретну інформацію з ступенем «цілком таємно», а тому встановити необхідність дослідження вказаного документа не було можливим. Оскільки у заявленому клопотанні зазначено, що саме цей документ із грифом «цілком таємно» виявлено на ПЕОМ позивача і за вказаним фактом проведено службове розслідування, за результатами якого прийнято оскаржувані накази про накладення на позивача дисциплінарного стягнення та скасування його допуску до державної таємниці.
Суд апеляційної інстанції, звертає увагу на те, що відповідно до приписів ст. 173 КАС України на стадії підготовчого провадження здійснюється зібрання відповідних доказів, а їх безпосереднє дослідження, згідно ст. 211 КАС України, відбувається під час судового розгляду, шляхом безпосереднього сприйняття та вивчення судом інформації про факти, що містяться у передбачених законом джерелах доказів, що свідчить про безпідставність покликань апелянта про те, що наявних у цій адміністративній справі доказів достатньо для вирішення спору.
Крім того, вирішення питання достатності та належності доказів належить до компетенції суду, а не учасників процесу.
Таким чином, необхідність дослідження згаданого документа відповідає принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційності з'ясування всіх обставин у справі з метою забезпечення повного та об'єктивного розгляду справи по суті.
При цьому, на переконання суду, саме таким чином буде забезпечене право позивача на розгляд його справи компетентним судом.
Щодо покликань апелянта на перешкоджання доступу до правосуддя у зв'язку із затягуванням розгляду справи, то суд апеляційної інстанції зазначає, що такі не підтверджені ніякими доказами, і є лише припущеннями.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, на думку апелянта, не спростовують висновків суду першої інстанції з вищенаведених мотивів.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали, правильно надано правову оцінку обставинам справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.
Керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року про передачу справи до іншого суду у справі № 460/901/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. Б. Заверуха
В. В. Ніколін
Повне судове рішення складено 14.08.2019.