14 серпня 2019 року справа №360/2226/19
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року (головуючий суддя І інстанції - Шембелян В.С.), складене в повному обсязі 13 червня 2019 року в м. Сєвєродонецьк Луганської області, у справі № 360/2226/19 за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про оскарження дій державного виконавця та скасування постанови про стягнення виконавчого збору, -
30 травня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області звернулось до суду з позовом до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про:
- визнання неправомірними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 16.05.2019 у виконавчому провадженні № 58481957;
- скасування постанови про стягнення виконавчого збору від 16 травня 2019 року у виконавчому провадженні № 58481957 (а.с. 3-5).
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області від 16 травня 2019 року ВП № 58481957 про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виконавчого збору у розмірі 16692,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 25-28).
Не погодившись із судовим рішенням, Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволені позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що необґрунтованим є посилання позивача на те, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів, оскільки виконавчий лист носить зобов'язальний характер.
В даному випадку виконання виконавчого листа не відбувається у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».
Посилається на те, що ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за примусове виконання рішень майнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.
Вважає спірну постанову законною (а.с. 31-33).
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 1240/2597/18, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 18 жовтня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про перерахунок пенсії ОСОБА_1 від 15 квітня 2018 року, з обчисленням розміру пенсії у розмірі 70 відсотків відповідних грошових сум грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок. (а.с. 19-23).
Рішення суду набрало законної сили 15 січня 2019 року.
22 лютого 2019 року стягувачу - ОСОБА_1 , видано виконавчий лист № 1240/2597/18 щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2018 року у розмірі 88% відповідних сум грошового забезпечення.
Постанова про відкриття виконавчого провадження №58481957 винесена 26 лютого 2019 року, що підтверджено витягом з реєстру виконавчих проваджень (а.с. 24).
16 травня 2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виконавчого збору в сумі 16 692,00 грн (а.с. 7), яку було направлено на адресу боржника листом від 16 травня 2019 року № 2575 (а.с. 6).
Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 16 692,00 грн. на підставі відповідної постанови державного виконавця.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку, що стягувачу пенсія нараховується та виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, відтак відповідно до п.п.3 п.5 ст.27 Закону України « Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується в спірному виконавчому провадженню, тому постанова про стягнення виконавчого збору є такою, що підлягає скасуванню. В іншій частині позовних вимог (визнання дій державного виконавця щодо її прийняття) судом відмовлено.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІ (далі - Закон № 1404- VІІ).
Відповідно до ст.1 Закону № 1404- VІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч.5 ст. 26 Закону № 1404-VІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за не подання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Головного державного виконавця Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. від 16 травня 2019 року ВП №58481957 стягнуто з боржника - Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виконавчий збір у розмірі 16 692,00 грн. (а.с. 7).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 27 Закону № 1404- VІІ виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно з ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується:
1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;
2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;
3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;
5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;
6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення суду від 27 вересня 2018 року у справі № 1240/2597/18 (на підставі якого видано виконавчий лист та відкрито виконавче провадження) є таким, на виконання якого стягувачу нараховано пенсію.
У відповідності до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - закон 2262), виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" 05 червня 2012 року № 4901-VI передбачає, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).
Згідно з вимогами частини 1 статті 7 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" № 4901-VI виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року № 649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.
Згідно з п.3 цієї постанови, орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення, веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.
Відповідно до вимог п.3 Порядку ведення обліку рішень суду в реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26 вересня 2018 року № 20-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018року за № 1189/32641, у реєстрі обліковуються рішення, що набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»:
- на виконання яких стягувачу нараховано пенсію, що фінансується за рахунок коштів державного бюджету та залишається невиплаченою;
- про стягнення коштів.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що стягувачу ОСОБА_1 пенсія нараховується та виплачується відповідно до Закону 2262 та за рахунок коштів Державного бюджету України, що підтверджується витягом з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, в якому обліковується інформація щодо виконання рішення суду Луганського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі № 1240/2597/18, згідно з якою стягувачу нарахована заборгованість з виплати пенсії за період з 01 січня 2018 року по 21 січня 2019 року розмірі - 12185,53 грн., що підтверджується витягом з реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою , надісланому для виконання позивачем до Пенсійного Фонду України листом від 27.03.2019 року № 4474/03-02(а.с.8- 9).
Відтак, виконання вищевказаного рішення суду здійснюється за рахунок коштів, передбачених окремою бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" 4901-VI, тому виконавчий збір не стягується в такому виконавчому провадженні відповідно до вимог п.п. 3 ч. 5 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи, що у даному виконавчому провадженні його виконання відбувається за рахунок коштів, передбачених окремою бюджетною програмою, то у державного виконавця не було законних підстав стягувати виконавчий збір, відтак, суд апеляційної інстанції вважає постанову про стягнення виконавчого збору такою, що винесена протиправно, що тягне за собою її скасування.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування постанови про стягнення виконавчого збору.
При цьому, суд апеляційної інстанції не бере до уваги посилання апелянта на висновки Верховного Суду у справах № 295/13991/16-а, № 703/1086/17, оскільки стягнення виконавчого збору в них відбувалось не за окремою бюджетною програмою в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" 4901-VІ.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось.
Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статтями 250, 287, 272, 308, 315, 316, 321, 322, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 13 червня 2019 року у справі № 360/2226/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 серпня 2019 року.
Судді Т.Г.Арабей
І.В. Геращенко
І.Д.Компанієць