Дата документу 12.08.2019 Справа № 331/3318/18
Провадження № 11-кп/807/1130/19
Єдиний унікальний № 331/3318/18 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Категорія - ст. 286 ч. 2 КК України Доповідач в 2-й інстанції - ОСОБА_2
12 серпня 2019 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі суддів:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку матеріали кримінального провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, українця, одруженого, дітей не має, працює ТОВ «НВП «СК Прометей», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засудженого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України;
за участю прокурора ОСОБА_7 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_9 ,
за апеляційною скаргою представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» ОСОБА_10 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року,
в апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» ОСОБА_10 вважає, що вирок суду в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 83504,50 грн. матеріальної шкоди є незаконним та необґрунтованим, який грубо порушує норми чинного законодавства України.
Вказує, що для отримання страхового відшкодування, потерпілій особі необхідно звернутися до AT «СГ «ТАС» (приватне) в передбаченому законодавством порядку, та надати необхідні документи для визначення розміру шкоди. Позивач не зверталася до AT «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про страхове відшкодування.
Таким чином, рішення про виплату страхового відшкодування позивачу у зв'язку з ушкодженням здоров'я не приймалося за відсутністю звернення із заявою про виплату страхового відшкодування, а отже з боку AT «СГ «ТАС» (приватне) відсутній факт порушення прав, свобод та інтересів Позивача, а отже Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2019р. в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 83504,50 грн. матеріальної шкоди є незаконним та необґрунтованим, який грубо порушує норми чинного законодавства України.
Зауважує, що витрати понесені потерпілими у зв'язку з лікуванням повинні бути обґрунтовані та документально підтверджені медичним закладом, а саме кожна витрата повинна підтверджуватися чеками, та згідно Витягу з історії хвороби за період лікування в медичному закладі, засвідченим належним чином медичним закладом, в якому повинно зазначатися про призначення даних лікарських препаратів потерпілому.
Згідно доданих до позовної заяви документів, обґрунтованими та документально підтвердженими витратами на лікування є витрати в розмірі 18059,36 грн.
Таким чином, згідно законодавства відшкодуванню страховиком підлягають обґрунтовані та документально підтверджених медичним закладом витрати на лікування в розмірі 18059,36 грн. після звернення до AT «СГ «ТАС» (приватне) із заявою про страхове відшкодування та надання відповідних документів страховику, а отже Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10.04.2019р. в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 83504,50 грн. матеріальної шкоди с незаконним та необґрунтованим, який грубо порушує норми чинного законодавства України.
Просить скасувати вирок в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) на користь ОСОБА_11 83504,50 грн. матеріальної шкоди та ухвалити нове рішення, в якому відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з AT «СГ «ТАС» (приватне) матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; в судових дебатах: захисника, обвинуваченого, представника потерпілої, прокурора, які просили апеляційну скаргу залишити без задоволення; перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скаргапредставника цивільного відповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» ОСОБА_10 підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.
Вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України та призначено йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортним засобом. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_12 звільнено від призначеного покарання, якщо він на протязі двох років випробувального терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки. На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Випробувальний термін обчислювати з моменту проголошення вироку. Стягнуто з ПАТ «Страхова група «ТАС» м. Київ, пр. Перемоги, 65 на користь ОСОБА_11 матеріальну шкоду від злочину у розмірі 83504,50 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 суму моральної шкоди в розмірі 90 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_11 витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн. В вирок вирішена доля речових доказів по справі.
Згідно з вироком, 14 лютого 2018 року близько 09:30 годин водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух у лівій смузі пр. Соборного, рухаючись з боку вул. Української в напрямку вул. Запорізької в м. Запоріжжі. Попереду вказаного автомобіля у попутному напрямку в середній смузі проїзної частини пр. Соборного рухалися транспортні засоби, в тому числі автомобіль «Nissan Note» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_13 . При наближення до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований біля буд. 93 по пр. Соборному в м. Запоріжжі, транспортні засоби, що рухалися в середній смузі, в тому числі автомобіль «Nissan Note» під керуванням водія ОСОБА_13 , почали знижувати швидкість до повної зупинки для надання переваги в перетині проїжджої частини пішоходу ОСОБА_11 , яка почала перетинати проїжджу частину пр. Соборного, рухаючись справа наліво по ходу руху автомобілів.
Водій ОСОБА_6 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким зменшили швидкість та зупинились транспортні засоби, діючи в порушення вимог п. 12.3, 18.4 Правил дорожнього руху України, де сказано: п. 12.3: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди»; п. 18.4: «Якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», маючи змогу виявити зниження швидкості та зупинку перед нерегульованим пішохідним переходом транспортних засобів, що рухаються по сусідній смузі, не зменшив швидкість та не зупинився, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів кісток основи та склепіння черепу зліва, забиття головного мозку з локалізацією субдуральних (під твердою оболонкою головного мозку) гематом в лобних долях, з розвитком субарахноідального крововиливу (скупчення крові під м'якою оболонкою головного мозку), посттравматичного лівостороннього мастоїдита (гнійне запалення соскоподібного відростка скроневої кістки), рани в області верхньої та нижньої губ, синців навколо обох очей, в області лобу, саден в області носу, голови та обличчя, набряку м'яких тканин носу, які в сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. Крім цього, пішоходу ОСОБА_11 були спричинені множинні уламкові закриті переломи 2,3,4,5,6,7,8,9,10 ребер зліва по паравертебральній та середній паховим лініям зі зміщенням кісткових фрагментів з утворенням підшкірної гематоми в області лівої половини грудної клітини, з послідуючим розвитком посттравматичного лівостороннього плевриту, які в сукупності кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що не були небезпечними для життя в момент їх ушкодження, але потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш ніж 21 день. Також пішоходу ОСОБА_11 були спричиненні тілесні ушкодження у вигляді множинних забоїв та саден в області тіла та кінцівок, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. В даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія ОСОБА_6 не відповідали вимогам п.п. 12.3, 18.4 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з подією дорожньо-транспортної пригоди. Водій ОСОБА_6 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_14 шляхом своєчасного застосування заходів гальмування керованого ним транспортного засобу.
ВинуватістьОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин вказаних у вироку суду першої інстанції, підтверджується показаннями самого обвинуваченого в судовому засіданні, де він повністю визнавав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а тому, враховуючи позицію обвинуваченого та відсутність заперечень з боку інших учасників судового провадження, місцевий суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин провадження, які ніким не заперечувалися.
Судом першої інстанції діїОСОБА_6 правильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 286 КК України.
Доводи представника цивільного відповідача про неправильне вирішення цивільного позову про стягнення з ПАТ «Страхова група «ТАС» матеріальної шкоди, є частково обґрунтованими, з огляду на наступне.
Так, згідно з вимогами ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до вимог абзацу 7 п.2) ч.3 та абзацу 6 п.2) ч.4 ст. 374 КПК України у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначаються підстави для задоволення цивільного позову та рішення про цивільній позов.
Тобто відповідно до вимог вказаних вище статей кримінального процесуального закону суд повинен навести у вироку мотиви прийнятого рішення про задоволення чи відхилення цивільного позову, або про покладення на засудженого обов'язку відшкодувати шкоду, зазначивши, якою дією чи бездіяльністю її заподіяно, якими доказами це підтверджується, а також навести відповідні розрахунки сум, які підлягають стягненню, вказавши матеріальний закон, на підставі якого вирішено цивільний позов.
Відповідно до вимог ч.5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим кодексом.
Задовольняючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 , суд першої інстанції не вказав, з чого конкретно складаються матеріальні витрати потерпілої та окремо їх вартість, вказавши лише загальну їх вартість, та те, що спричинена потерпілій шкода підтверджується письмовими доказами, тобто не навів переконливих доводів на обґрунтування свого рішення та належним чином своїх висновків не мотивував, у зв'язку з чим ретельно не перевірив доводи потерпілої, та всебічно не з'ясував усіх обставин при вирішенні цивільного позову, тим самим, допустив істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які ведуть до скасування вироку в частині вирішення цивільного позову.
Підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Згідно із ч.1 ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до вимог ч.6 ст.9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою ст.7 цього Кодексу.
Колегія суддів позбавлена можливості винесення кінцевого рішення в частині цивільного позову у даному кримінальному провадженні, оскільки відповідно до п.19) ч.1 ст. 7, ч. 2, ч. 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.3 ст. 404 КПК України зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження та докази, які не досліджувалися судом першої інстанції лише за клопотанням учасників судового провадження.
Разом з тим, клопотання щодо дослідження доказів в частині вирішення цивільних позовів в суді апеляційної інстанції не заявлялись.
Колегія суддів вважає, що, виходячи з загальних засад кримінального провадження, а саме з вимог п.15), п.16) ч. 1 ст. 7 КПК України, ч. 6 ст. 22 КПК України та ст. 23 КПК України, вирок підлягає скасуванню в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_11 матеріальної шкоди у розмірі 83504,50 грн., і призначення нового розгляду у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
У зв'язку із скасуванням вироку суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_11 матеріальної шкоди у розмірі 83504,50 грн., колегія суддів не входить в обговорення інших доводів, викладених в апеляційній скарзі щодо розгляду цивільного позову, які під час нового розгляду в порядку цивільного судочинства слід ретельно та повно перевірити, дати їм належну оцінку, та прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу представника цивільного відповідача ПАТ «Страхова Група «ТАС» ОСОБА_10 задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 10 квітня 2019 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , в частині вирішення цивільного позову про стягнення з ПАТ «Страхова група «ТАС» на користь ОСОБА_11 матеріальної шкоди у розмірі 83504,50 грн. скасувати, призначити в цій частині новий розгляд в суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
В решті вирок суду залишити без зміни.
Ухвала Запорізького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу її проголошення.
Судді: