Справа № 308/3348/14-ц
Іменем України
12 серпня 2019 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого Собослой Г.Г.
суддів: Кондор Р.Ю., Мацунич М.В.,
секретаря - Юрочко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 03 жовтня 2016 року у справі №308/3348/14-ц (Головуючий: Монич О.В.), -
встановила:
В червні 2016 року державний виконавець МВ ДВС Ужгородського МРУЮ звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон гр. ОСОБА_1 ..
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 03 жовтня 2016 року дане подання задоволено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду скасувати та відмовити в задоволенні подання. В обґрунтування скарги посилається на порушення судом норм процесуального права.
В судовому засіданні головний державний виконавець Ужгородського МВ ДВС МРУЮ - Сухан М.М. просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволеня, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 03 жовтня 2016 року - без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що така підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Встановлено, що на виконанні в МВ ДВС Ужгородського МРУЮ у Закарпатській області знаходиться виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №308/3348/14-ц від 18.01.2016 року, виданого Ужгородським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості в розмірі 369 081,24 грн.. (а.с.3).
В процесі виконання даного виконавчого провадження державний виконавець звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон.
Задовольняючи дане подання суд виходив з того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань, встановлених рішенням суду.
Однак, з даним висновком суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.441 ЦПК України суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Статтею 6 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» передбачено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
З аналізу зазначених норм слідує, що саме по собі самостійне невиконання боржником зобов'язань протягом строку, вказаного державним виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
При цьому, під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
В той же час в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б могли підтвердити факти ухиляння боржника від виконання зобов'язань, тобто свідомого ухилення від виконання обов'язку за наявності в нього можливості виконати такий обов'язок.
Також колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів того, що державним виконавцем вживалися якісь заходи з метою встановлення наявності в боржника рухомого чи нерухомого майна, за рахунок якого можна було б задовольнити вимоги стягувача. Тобто подання державним виконавцем подано передчасно, а застосування до ОСОБА_1 такого виняткового примусового заходу як тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон є недоцільним.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову в задоволенні подання.
Виходячи з наведеного та керуючись нормами статей 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 03 жовтня 2016 року скасувати.
У поданні державного виконавця МВ ДВС Ужгородського МРУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 13 серпня 2019 року.
Головуючий
Судді: