Справа № 344/4964/17
Провадження № 2/344/671/19
05 серпня 2019 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Пастернак І.А.
секретаря Кріцак Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №340-046 від 28.08.2008 року в розмірі 167 667,74 дол. США, стягнення судових витрат в розмірі 68 208,90 грн.,-
Представник ПАТ "Укрсоцбанк" звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №340-046 від 28.08.2008 року в розмірі 167 667,74 дол. США, стягнення судових витрат в розмірі 68 208,90 грн., посилаючись на те, що відповідач отримав у позивача кредит в розмірі 80 000, 00 доларів США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,0 % річних та зобов'язався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору до 27.08.2018 року. Внаслідок порушення графіку сплати коштів за відповідачем наявна заборгованість за кредитними зобов'язаннями в розмірі 167 667,74 дол.США, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.
13.11.2017 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до суду заперечення на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що законним платіжним засобом, обов"язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадку і в порядку, встановлепних законом. Не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом із стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кедитним договором в іноземній валюті, оскільки, такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима. Отже, вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен встановити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини - стягнути грошову суму в іноземній валюті. Оскільки, до матеріалів позовної заяви не додано ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, позивач не має права вимагати стягнення заборгованості в іноземній валюті, а тому в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в доларах США слід відмовити (а.с.65-67).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, попередньо подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи проводити без участі представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, не заперечив проти заочного розгляду справи (а.с. 109).
Відповідач, представник відповідача в судове засідання не з"явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (а.с.61, 72, 83, 90-92, 106-108).
Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за кредитним договором.
Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.
Із матеріалів справи вбачається, що 28.08.2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», найменування якого змінено на ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №340-046, за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 80 000,00 доларів США. Умовами кредитного договору встановлено розмір відсотків за користування кредитними коштами, який становить 15 % річних. Кінцевий термін повернення 27.08.2018 року (п.1.1.) (а.с.5-9).
20.05.2009 року між сторонами було укладено додатковий договір №1 до договору кредиту №340-046 від 28.08.2008 року, відповідно до якого сторони дійшли взаємної згоди про внесення змін з 27.02.2009 року в п.1.1. договору кредиту №340-046 від 28.08.2008 року (а.с.10, 11).
27.04.2010 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», найменування якого змінено на ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 про внеснння змін до договору кредиту №340-046 від 28.08.2008 року, відповідно до якої залишок заборгованості за кредитом станом на дату укладення цієї додаткової угоди складає 76 630,18 дол. США. Розмір відсотків за користування кредитними коштами становить 15,41% річних. Погашення залишку кредитної заборгованості, починаючи з дати укладення договору здійснюється до 27 числа (включно) кожного місяця згідно графіку (а.с.12-15).
Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач систематично порушував строки сплати кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Згідно вимогами п.п.4.1.-4.3. договору кредиту у разі прострочення позичальником строків погашення Кредиту (його частини) та/або сплати процентів, комісій, зазначених у пп.1.1., 2.4., 2.5., 3.3.15. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в національній валюті в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період невиконання зобов"язання за цим договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, починаючи з наступного дня за днем прострочення. Позичальник сплачує кредитору протягом 30(тридцяти) календарних днів з дати прострочення строку (порушення зобов"язання) штраф за порушення вимог п.п.3.3.9.-3.3.16. цього Договору, за кожний випадок. У разі порушення позичальником умов цільового використання кредиту, визначеного п. 1.2. цього договору, позичальник зобов"язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 350,00 грн. за кожний випадок.
Позивачем станом на 02.02.2017 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача за кредитними зобов'язаннями в сумі 167 667,74 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом - 76 630,18 дол. США; заборгованість за відсотками - 91 037,56 дол. США (а.с. 17-23).
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором відповідачем суду не представлено.
Відповідно до п.12 Постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.
Відповідно до ст.ст. 192, 533 ЦК України та ст. 5 Декрету КМУ від 19.02.1993 року №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" вирішуючи спір про стягнення боргу за кредитним договором в іноземній валюті, суд повинен установити наявність в банку ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями, а встановивши вказані обставини, - стягнути грошову суму в іноземній валюті.
Як вбачається із матеріалів справи, представником позивача надано суду копію банківської ліцензії, копію дозволу та копію додатку до дозволу на здійснення валютних операцій (а.с.93а-96), а тому, стягнення заборгованості за договором кредиту №340-046 від 28.08.2008 року слід здійснювати в іноземній валюті.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки, позовні вимоги підлягають до повного задоволення, то з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в розмірі 68 208,90 грн. згідно платіжного дорученн №0000394273 від 30.03.2017 року (а.с.1).
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527, 530, 546, 611, 612, 1054, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 141 ЦПК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту №340-046 від 28.08.2008 року в розмірі 167 667,74 дол. США, стягнення судових витрат в розмірі 68 208,90 грн. - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», місцезнаходження якого: м. Київ, вул. Ковпака, 29, ЄДРПОУ 00039019, п/р НОМЕР_2 , МФО 300023 - 167 667 (сто шістдесят сім тисяч шістсот шістдесят сім) дол. США 74 центи заборгованості договором кредиту №340-046 від 28.08.2008 року та 68 208 грн. 90 коп. витрат по оплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Довідка: повний текст рішення виготовлено 13.08.2019 року.
Суддя Пастернак І.А.