13 серпня 2019 року
Київ
справа №826/15146/18
адміністративне провадження №К/9901/22659/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у м.Києві
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року
у справі № 826/15146/18
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Асистент Груп» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року, позов товариства з обмеженою відповідальністю «Асистент Груп» задоволено: визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної від 16 травня 2018 року за № 702622/41028404, № 702623/41028404, № 702624/41028404; зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 15 квітня 2018 року № 18, №20, № 21, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Асистент Груп".
Головне управління ДФС у м.Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі № 826/15146/18, у якій, посилаючись на неправильне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною другою статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд касаційної інстанції може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення у відповідності з таким висновком; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції ухвалою від 21 вересня 2018 відкрив провадження в цій адміністративній справі та призначив розгляд справи у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Предметом позову у цій справі є вимоги про визнання протиправним та скасування рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 16 травня 2018 року №№ 702622/41028404, 702623/41028404, 702624/41028404 про відмову в реєстрації податкових накладних від 15 квітня 2018 року №№ 18, 20, 21 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили із встановленого факту, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних, з приводу відмови в реєстрації яких виник спір, контролюючий орган не вказав конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, у зв'язку з чим зупиняється реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, та переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Після зупинення реєстрації позивач надав контролюючому органу копії документів згідно переліку для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також пояснення щодо суті господарської операції.
Правильне застосування судами попередніх інстанцій норм права до встановлених обставин є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Обґрунтовуючи довід про невідповідність ухвалених у справі судових рішень нормам матеріального і процесуального права, скаржник не наводить доводів на спростування правильності висновку судів першої та апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин у справі та їх юридичної оцінки.
Передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, не встановлені. В касаційній скарзі доводи щодо наявності таких обставин не наведені.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи, що судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України виняткові обставини відсутні, судові рішення першої та апеляційної інстанцій не підлягають касаційному оскарженню, відповідно у відкритті касаційного провадження у цій справі слід відмовити.
Керуючись статями 12, 248, частиною п'ятою статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у м.Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2019 року у справі № 826/15146/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Асистент Груп» до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Р.Ф. Ханова
Судді С.С. Пасічник
В.П. Юрченко