12 серпня 2019 року
Київ
справа №461/3212/17
адміністративне провадження №К/9901/17504/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. та заяву про розгляд даної заяви в режимі відеоконференції за касаційною скаргою Львівської міської ради на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 11 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі №461/3212/17 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Львівського міського голови Садового А.І., Львівської обласної ради, Голови Львівської обласної ради О.Ганущина, Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, третя особа - Комунальна 5-а стоматологічна поліклініка про скасування ухвал,
24 червня 2019 року до касаційної інстанції надійшла касаційна скарга Львівської міської ради на ухвалу Галицького районного суду м.Львова від 11 грудня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі №461/3212/17.
Ухвалою Верхового Суду від 04 липня 2019 року поновлено Львівській міській раді пропущений строк на касаційне оскарження ухвали Галицького районного суду м.Львова від 11 грудня 2018 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2019 року у справі №461/3212/17, відкрито касаційне провадження за даною касаційною скаргою та витребувано справу з суду першої інстанції.
12 серпня 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. Попередньо ця сама заява надійшла електронною поштою до Верховного Суду 09 серпня 2019 року.
В обґрунтування відводу колегії суддів скаржник зазначив, що судді в порушення норм КАС України прийняли до провадження дану касаційну скаргу, адже:
- судовий збір за звернення до касаційного суду з касаційною скаргою Львівською міською радою (код ЄДРПОУ 04055896) не сплачено;
- відкриваючи касаційне провадження, судом не вказано конкретних доказів, які надані скаржником для поновлення строків касаційного оскарження;
- не направлення судом позивачу та його представникам копій касаційної скарги, що позбавило можливості останніх на подачу відзиву на касаційну скаргу Львівської міської ради;
- не направлення судом касаційних скарг Первинній профспілковій організації працівників комунальної 3-ої стоматологічної поліклініки м. Львова та комунальній 5-ій стоматологічній поліклініки та не враховано, що Галицьким районним судом м. Львова залучено їх, як треті особи у справі на стороні позивача;
- не враховано, що Львівська міська рада не являється органом місцевого самоврядування, оскільки створена не у Конституційний спосіб;
- довіреність представника Львівської міської ради видана з порушенням норм законодавства та є нікчемною;
- проігноровано практику Європейського суду з прав людини, а саме п.52 рішення "Устименко проти України" та порушено принцип "Res judicata" (юридичної визначеності).
Розглянувши та вивчивши аргументи, наведені у заяві позивача про відвід колегії суддів, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу у разі якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 36 цього Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" зазначено, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими".
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), згідно з частиною першою якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Правила недопустимості повторної участі судді у розгляді адміністративної справи визначені статтею 37 КАС України.
Положення даної статті встановлені для того, щоб виключити повторну участь суддів у розгляді справи. Це пов'язано з можливістю формування у судді, який раніше вирішував справу, вже визначеної чіткої позиції щодо суті справи, що, в свою чергу, може обумовити його упереджене ставлення і вплинути на результат справи при повторній участі у її розгляді. Дані правила служать гарантією особам, які беруть участь при повторному розгляді справи, у їх неупередженості до нового складу суду.
Так, за правилами статті 37 КАС України:
1. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
2. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
3. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
4. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
5. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
6. Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Суд зауважує, що під цією самою справою слід розуміти справу між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Мотиви позивача у заяві про відвід судді фактично зводяться до незгоди з рішенням та діями колегії суддів судді по справі № 461/3212/17, що не може бути підставою для відводу судді у цій адміністративній справі відповідно до положень статтей 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Інших підстав, які б свідчили про особисту упередженість колегії суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. або необ'єктивність під час розгляду справи № 461/3212/17 заявником у заяві не наведено, а суддями не встановлено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.
Клопотання позивача про розгляд заяви про відвід колегії суддів в режимі відеоконференції не підлягає задоволенню з огляду на те, що порядком розгляду такої заяви, у випадку, коли вона подана не в судовому засіданні, не передбачено обов'язкового призначення судового засідання для її розгляду.
Натомість частиною 11 статті 40 КАС України встановлено, що питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід.
Частиною 4 статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, то у цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
На підставі наведеного колегія суддів вважає необхідним передати вирішення питання про відвід судді який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України після передачі для розгляду заяви судді який не входить до складу суду, що розглядає справу, порядок, в якому буде вирішуватися заява про відвід, вирішується цим суддею.
Керуючись ст. ст. 36, 37, 40 КАС України, суд
Визнати необґрунтованими заявлені позивачем підстави для відводу суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
Заяву ОСОБА_1 передати для визначення у порядку встановленому частиною 1 статті 31 КАС України судді, який вирішуватиме питання про відвід суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М.
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд заява про відвід колегії суддів Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., Соколова В.М. в режимі відеоконференції - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
Л.О. Єресько
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов ,
Судді Верховного Суду