13 серпня 2019 року м. Дніпросправа № 280/336/19
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
судді-доповідача Чумака С.Ю.,
суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ДБК"
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року у справі № 280/336/19 (суддя І інстанції - Конишева О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ДБК" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування припису,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 2 листопада 2018 року № ЗП2044/565/АВ/П.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року адміністративний позов задоволений частково.
Визнано протиправним та скасовано п. 1 припису Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 02.11.2018 № ЗП2044/565/АВ/П в частині встановлення порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України щодо допущення Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький ДБК» до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби щодо прийняття на роботу в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України працівників: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у позові та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обгрунтування скарги, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи, вказує, що припис не містить в собі конкретний перелік дій підприємства щодо усунення порушень. Зазначає також те, що виконати припис неможливо.
У частині задоволення позову рішення суду не оскаржено.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, а якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області у період з 17 по 26 жовтня 2018 року проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ДБК" (далі - ТОВ "Запорізький ДБК) з питань додержання законодавства про працю, оформлення трудових відносин, строків виплати заробітної плати, дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці.
За результатами перевірки складено акт інспекційного відвідування № ЗП2044/565/АВ від 26.10.2018 (а.с. 9-14), згідно з висновками якого інспекційним органом виявлені порушення:
1) ч. 3 ст. 24 КЗпП України - під час інспекційного відвідування встановлено, що у ТОВ «Запорізький ДБК» працівників (а саме відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) допускають до роботи без повідомлення Державної фіскальної служби щодо прийняття їх на роботу в Порядку встановленого Кабінетом Міністрів України;
2) ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» - у ТОВ «Запорізький ДБК» заробітна плата виплачується з порушенням строків, яка визначена чинним законодавством;
3) ч. 4 ст. 115 КЗпП України, статті 21 Закону України «Про оплату праці» - заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки (з вибіркових даних порушення встановлено відносно працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 );
4) ч. 3 ст. 24 КЗпП України - протягом 2018 року одну особу було допущено до роботи без укладання трудового договору, а саме ОСОБА_5
2 листопада 2018 року Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗП2044/565/АВ/П (а.с. 15-17), яким зобов'язано директора ТОВ «Запорізький ДБК» усунути такі порушення:
- порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП; стаття 21 ЗУ № 504 - вжити дієвих заходів щодо виплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки у відповідність до вимог чинного законодавства.
- порушення вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України - вжити дієвих заходів щодо укладення трудового договору та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу у відповідність до вимог чинного законодавства.
- порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» - вжити дієвих заходів щодо приведення порядку та строків виплати заробітної плати у відповідність до вимог чинного законодавства.
Прийнятий такий припис був оскаржений позивачем до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (а.с. 18-20) та до Державної служби з питань праці (а.с. 21-21).
Листами від 29.11.2018 № 08/03.4-06/9262 (а.с. 24) та від 08.01.2019 № 189/3/4.3-ДП-19 (а.с. 25-29) відповідачем та Державною службою з питань праці повідомлено позивача про результати розгляду скарги, відповідно до яких підстави для скасування припису відсутні.
Вважаючи припис про усунення порушень протиправним позивач звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про достатність підстав для скасування припису в частині встановлення порушень вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме щодо допущення позивачем до роботи працівників (Лісовського та ОСОБА_2 ) без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття їх на роботу.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ
Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У зв'язку з цим перевірці в цій справі підлягає лише рішення суду в частині відмови у позові.
Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю встановлені Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України) та іншими нормативно-правовими актами.
Так, відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами- підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Отже, законодавець визначив, що порядок здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю повинен бути визначений Кабінетом Міністрів України.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Порядок № 295), який був чинним на час здійснення інспекційного відвідування.
Таким чином, Порядком № 295 визначені питання реалізації центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, яким є Держпраці, повноважень, закріплених у статті 259 КЗпП України.
Положеннями пункту 19 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Пунктом 23 Порядку № 295 визначено, що припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
Отже, законодавець чітко визначає суть припису виключно як письмову вимогу щодо усунення конкретних порушень вимог законодавства.
Як вказувалось у встановлених судом обставинах справи, Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області у відношенні ТОВ «Запорізький ДБК» винесено припис про усунення виявлених порушень від 02.11.2018 № ЗП2044/565/АВ/П, в зобов'язальній частині якого зазначено усунути виявлені порушення.
Стосовно зобов'язання позивача усунути порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП; стаття 21 ЗУ № 504, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст.115 КЗпП України заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Частиною 1 статті 21 Закону України «Про відпустки» передбачено, що заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.
За змістом акту інспекційного відвідування від 26.10.2018 № ЗП2044/565/АВ:
«Під час інспекційного відвідування ТОВ «Запорізький ДБК» встановлено, що заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується пізніше ніж за три дні до початку відпустки. З вибіркових даних порушення встановлено відносно працівників: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Так, відповідно до Наказу від 24.04.2018 № 57 відп. ОСОБА_3 надана відпустка з 24.04.2018. Заробітна плата за весь час щорічної відпустки відповідно до відомості на перерахування заробітної плати № 1080 від 27.04.2018 виплачена - 27.04.2018.
Згідно з Наказом від 02.05.2018 № 60 відп. ОСОБА_4 надана відпустка з 17.05.2018. Заробітна плата за весь час щорічної відпустки відповідно до відомості на перерахування заробітної плати № 1483 від 08.06.2018 виплачена - 08.06.2018; відповідно до відомості на перерахунок заробітної плати № 1620 від 19.06.2018 виплачена - 19.06.2018.»
Щодо зобов'язання позивача усунути порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Частиною 2 статті 115 КЗпП України передбачено, що у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
За змістом акту інспекційного відвідування від 26.10.2018 № ЗП2044/565/АВ:
«Під час інспекційного відвідування встановлено, що у ТОВ «Запорізький ДБК» заробітна плата виплачується з порушенням строків, яка визначена чинним законодавством.
Так, заробітна плата за січень 2018 року виплачена - 02.02.2018, 08.02.2018, 15.02.2018, 22.02.2018, 23.02.2018, 27.02.2018.
Заробітна плата за лютий 2018 року виплачена 02.03.2018, 06.03.2018, 13.03.2018, 20.03.2018, 21.03.2018, 27.03.2018, 28.03.2018, 04.04.2018, 13.04.2018, 16.04.2018.
Заробітна плата за березень 2018 виплачена 06.04.2018, 13.04.2018, 20.04.2018, 27.04.2018, 08.05.2018, 11.05.2018, 25.05.2018, 06.06.2018.
Заробітна плата за квітень 2018 виплачена 04.05.2018, 22.05.2018, 25.05.2018, 08.06.2018, 19.06.2018.
Заробітна плата за травень 2018 виплачена 08.06.2018, 19.06.2018, 26.06.2018. 27.06.2018, 04.07.2018, 11.07.2018. Тобто заробітна плата за лютий, березень, квітень, травень 2018 року виплачена більш як за один місяць ...»
З наведеного вбачається, що контролюючим органом під час інспекційного відвідування виявлено та зафіксовано в акті перевірки порушення позивачем вимог ч. 4 ст. 155 КЗпП, ст. 21 Закону України «Про оплату праці», а саме строку виплати заробітної плати працівникам (з вибіркових даних - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) за весь час щорічної відпустки. Тобто, така зарплата на момент перевірки була уже виплачена, проте пізніше ніж за три дні до початку відпустки; вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України, ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», а саме строку виплати заробітної плати працівникам за лютий-травень 2018 року. Тобто, така зарплата на момент перевірки була уже виплачена, проте з порушенням строків - більш як за один місяць.
Вимогою усунення таких порушень у приписі вказано:
- вжити дієвих заходів щодо виплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки у відповідність до вимог чинного законодавства (щодо порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП; стаття 21 Закону України «Про оплату праці»);
- вжити дієвих заходів щодо приведення порядку та строків виплати заробітної плати у відповідність до вимог чинного законодавства (щодо порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці»).
Враховуючи, що на момент проведення перевірки заробітна плата працівникам як за лютий-травень 2018 року (з порушенням строків - більш як за один місяць), так і за весь час відпуски (пізніше ніж за три дні до початку відпустки) була вже виплачена, а вимогами припису способом їх усунення зазначено «вжити дієвих заходів щодо виплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки у відповідність до вимог чинного законодавства» та «вжити дієвих заходів щодо приведення порядку та строків виплати заробітної плати у відповідність до вимог чинного законодавства», відповідно, колегія суддів дійшла висновку, що за змістом припису незрозумілим є спосіб усунення порушень та які конкретно дії або заходи потрібно вчинити позивачу для усунення порушень, які не є триваючими, а обмежені у часі і вважаються закінченими з моменту виплати заробітної плати, тобто фактично ці порушення взагалі вже неможливо усунути.
Колегія суддів зауважує, що припис не може містити декларативних (загальних) вимог щодо усунення виявлених перевіркою порушень. Натомість, він повинен містити перелік конкретних заходів, які необхідно здійснити суб'єкту господарювання для усунення виявлених порушень, тобто останні повинні існувати на час перевірки та внесення припису, проте, як зазначалось вище, такі порушення полягали у несвоєчасній виплаті заробітній платі, яку було виплачено ще до проведення перевірки, про що безпосередньо зазначено в акті інспекційного відвідування.
Отже, наведений припис не містить у собі категоричної вимоги, що полягає у вчиненні підконтрольною установою конкретних дій для усунення конкретних порушень законодавства, а також внесений стосовно порушень, яких на час перевірки фактично вже не існувало, тому вказані пункти припису є формальними, необґрунтованими і такими, що неможливо виконати.
Оскаржений припис не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачу не було встановлено конкретних вимог, після виконання яких він міг би відзвітувати перед відповідачем, що унеможливлює його виконання та є підставою для його скасування.
Враховуючи те, що перевірці в цій справі підлягає лише рішення суду в частині відмови у позові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції - скасуванню в частині відмови у позові, а позов в цій частині підлягає задоволенню.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити, що дотримання вимог законів (в тому числі і в додержанні роботодавцями законодавства про працю) є конституційним обов'язком кожного.
Так, на підставі висновків акту інспекційного відвідування від 26.10.2018 № ЗП2044/565/АВ, за порушення ТОВ «Запорізький ДБК» вимог, зокрема, ч. 4 ст. 115 КЗпП; стаття 21 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» Головним управління Держпраці у Запорізькій області прийняті постанови про накладення штрафу, які були оскаржені позивачем у судовому порядку.
У рішенні від 27 березня 2019 року у справі № 280/4990/18, яке набрало законної сили 18.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд дійшов висновку про обгрунтованість прийнятих відносно ТОВ «Запорізький ДБК» постанов про накладення штрафу за порушення останнім ч. 4 ст. 115 КЗпП; стаття 21 Закону України «Про оплату праці» та ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці».
Тобто, позивач поніс відповідальність за порушення ним вимог трудового законодавства в частині порушення строків виплати заробітної плати як за лютий-травень 2018 року, так і за весь час відпуски, а направлення з приводу виявлених порушень ще й припису було надлишковим і не вимагалось за положеннями чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізький ДБК" задовольнити.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року у справі № 280/336/19 скасувати в частині відмови у позові і в цій частині позов задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати припис Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 2 листопада 2018 року № ЗП2044/565/АВ/П в частині усунення таких порушень:
- порушення вимог ч. 4 ст. 115 КЗпП; стаття 21 ЗУ № 504 - вжити дієвих заходів щодо виплати заробітної плати працівникам за весь час щорічної відпустки у відповідність до вимог чинного законодавства;
- порушення вимог ч. 1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» - вжити дієвих заходів щодо приведення порядку та строків виплати заробітної плати у відповідність до вимог чинного законодавства.
В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 8 квітня 2019 року у справі № 280/336/19 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з того ж часу.
Суддя-доповідач С.Ю. Чумак
суддя С.В. Чабаненко
суддя І.В. Юрко