11 березня 2010 р. № 40/151 (15/330-О-08)
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:Першикова Є.В.,
суддів:Жаботиної Г.В.,
Ходаківської І.П.,
розглянула
касаційне поданняпрокуратури Херсонської області (далі -Прокуратура)
та касаційну скаргуФонду державного майна України (далі -Фонд)
на постановуКиївського апеляційного господарського суду
від05.11.09
у справі№ 40/151
господарського судуміста Києва
за позовомПрокуратури
в інтересах держави в особіМіністерства освіти та науки України (далі -Міносвіти),
Управління освіти та науки Херсонської обласної державної адміністрації (далі -Управління освіти)
доФонду державного майна України (далі -Фонд),
відкритого акціонерного товариства "Херсонські комбайни" (далі -Товариство),
треті особи:Херсонський професійний машинобудівний ліцей (далі -Ліцей),
товариство з обмеженою відповідальністю "Завод "Прибій" (далі - Завод),
провизнання частково недійсними розпоряджень та наказу Фонду.
В засіданнях взяли участь представники:
- Прокуратури:Орленко А.О. (прокурор відділу Генеральної прокуратури України; посвідчення № 126 від 29.10.09)
- у судовому засіданні 25.02.10, 11.03.10;
- Міносвіти:Власюк А.І. (за дов. № 9/5-70 від 21.07.08)
- у судовому засіданні 25.02.10, 11.03.10;
Сорокіна С.В. (за дов. № 9/5-75 від 31.07.08)
- у судовому засіданні 25.02.10, 11.03.10;
- Управління освіти:Власюк А.І. (за дов.)
- у судовому засіданні 25.02.10, 11.03.10;
- Фонду:Пархацька Т.М. (за дов. № 675 від 24.12.09)
- у судовому засіданні 25.02.10, 11.03.10;
- Товариства:не з'явились;
- Ліцею:не з'явились;
- Заводу:Єремєєвський В.Ю. (за дов. б/н від 01.02.10)
- у судовому засіданні 25.02.10, 11.03.10;
Долгополов О.В. (за дов.)
- у судовому засіданні 25.02.10, 11.03.10.
Ухвалою від 21.01.10 колегії суддів Вищого господарського суду України у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Ходаківської І.П. касаційне подання Прокуратури № 05/1-5013-06 від 07.12.09 та касаційна скарга Фонду № 10-25-17752 від 04.12.09 були прийняті до провадження, справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 25.02.10.
З метою надання учасникам судового процесу часу для підготовки додаткових письмових обґрунтувань щодо визначення правових позицій стосовно предмету спору, ухвалою від 25.02.10 розгляд справи було відкладено на 11.03.10.
У зв'язку з перебуванням судді Данилової Т.Б. у відпустці, розпорядженням від 10.03.10 заступника Голови Вищого господарського суду України для касаційного перегляду справ, призначених до розгляду у судовому засіданні на 11.03.10 колегією суддів у складі головуючого -Першикова Є.В., суддів -Данилової Т.Б., Ходаківської І.П., створено колегію суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий -Першиков Є.В., судді -Жаботина Г.В., Ходаківська І.П.
Про вказані обставини учасників судового процесу повідомлено на початку судових засідань 25.02.10, 11.03.10.
Відводів складу колегії суддів Вищого господарського суду України, яка переглядає справу в касаційному порядку по суті, не заявлено.
За згодою присутніх представників сторін, відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 11.03.10 було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови Вищого господарського суду України.
Рішенням від 05.02.09 господарського суду міста Києва (суддя Пукшин Л.Г.) позов задоволено повністю.
Визнано недійсним розпорядження Фонду від 09.11.93 № 234 РОМ в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 м.Херсона до акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського".
Визнано недійсним розпорядження Фонду від 11.03.94 №8 РПП в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 м.Херсона до плану приватизації державного майна виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського".
Визнано недійсним наказ Фонду державного майна України від 11.03.94 № 13-АТ в частині включення навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожитку ПТУ № 1 м.Херсона до статутного фонду Товариства.
Стягнуто з Товариства на користь Державного бюджету України 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
При прийнятті вказаного рішення судова інстанція взяла до уваги, що у відповідності до ч 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції, яка діяла на момент проведення спірної приватизації, приватизації не підлягали: об'єкти освіти і науки, які фінансувалися з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом. Об'єкти освіти, які належать підприємствам та відомствам, могли приватизуватися за умови збереження освітянського призначення. При цьому, судом було враховано, що на час приватизації навчальний корпус, майстерні, побутовий корпус та гуртожиток ПТУ № 1 м.Херсона перебували на балансі виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського".
Постановою від 05.11.09 Київського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючого судді Отрух Б.В., суддів Верховець А.А., Тищенко А.І.) Ліцей виключено з числа третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача.
Апеляційні скарги Заводу та Товариства задоволено.
Рішення від 05.02.09 господарського суду міста Києва скасовано.
Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
Апеляційна інстанція врахувала, що відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств"”, в редакції, яка діяла на час спірної приватизації, приватизації підлягало, зокрема, майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами.
Також, взято до уваги, що за змістом ст. 4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції, яка діяла на момент приватизації, цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг), приватизації не підлягають: об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом. Об'єкти освіти, які належать підприємствам та відомствам, можуть приватизуватися за умови збереження освітянського призначення.
Апеляційна інстанція на підставі встановлених обставин по справі прийшла до висновку, що приміщення ПТУ № 1 м.Херсона у відповідності до розпорядження Міністра сільськогосподарського і транспортного машинобудування СРСР від 02.06.88 № 35-55Ц за погодженням з Радою Міністрів УРСР було передано з балансу органів народної освіти на баланс виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського", а тому на час приватизації навчальний корпус, майстерні, побутовий корпус, гуртожиток ПТУ № 1 м.Херсона перебували на балансі виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського" та входили до цілісного майнового комплексу, утримувались за рахунок підприємства і готували для нього кадри, а тому приймаючи спірні накази, держава в особі Фонду, розпорядилась своїм майном. При цьому освітянське призначення приміщень ПТУ було залишено, як того вимагає ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції, яка діяла на момент приватизації.
З вказаним постановою не погоджується Прокуратура та Фонд, звернувшись до Вищого господарського суду України з касаційним подання та скаргою, в яких просять скасувати в повному обсязі постанову від 05.11.09 Київського апеляційного госпо дарського суду та залишити в силі рішення від 05.02.09 господарського суду міста Києва.
В обґрунтування своїх вимог скаржники в касаційному поданні та скарзі посилаються на те, що апеляційною інстанцією не враховано вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 689 від 01.09.93 "Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд" щодо порядку передачі на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд.
Також, скаржники вважають, що апеляційна інстанція не взяла до уваги вимоги ст. 121 Конституції України, ст.ст. 5, 29, 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" щодо порядку здійснення приватизації освітянського майна та об'єктів соцпобуту.
Крім того, Фонд вказує на порушення вимог ст. 91 Господарського процесуального кодексу України щодо залучення до справи та прийняття апеляційної скарги особи, яка не була залучена до розгляду справи в першій інстанції.
Завод у відзиві на касаційну скаргу та у додаткових пояснення до відзиву, заперечує доводам скаржника, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Фонду та касаційне подання Прокуратури залишити без задоволення, а оскаржену постанову -без змін.
Товариство у відзиві на касаційну скаргу, заперечує доводам скаржника, вважаючи їх безпідставними, у зв'язку з чим просить касаційну скаргу Фонду та касаційне подання Прокурора залишити без задоволення, а оскаржений судовий акт -без змін.
Управління освіти та Міністерство у відзивах на касаційну скаргу підтримують доводи скаржників, вважаючи їх підставними, у зв'язку з чим просять касаційну скаргу Фонду та касаційне подання Прокуратури задовольнити, а постанову апеляційної інстанції -скасувати.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, касаційне подання, заслухавши пояснення представників сторін, суддю-доповідача по справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла до висновку, що касаційні скарга та подання підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, на підставі матеріалів справи, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.03.94 № 153-Р було прийнято рішення щодо приватизації виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського".
Попередні судові інстанції встановили, що до прийняття вказаного розпорядження Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.93 № 689 "Про передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд" було визначено обов'язок Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії здійснити передачу на баланс професійних навчально-виховних закладів будівель і споруд до 01.10.93, і таку передачу здійснено з балансу виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського" на баланс ПТУ № 1 м. Херсон, а саме: навчальний корпус, майстерні, побутовий комплекс і гуртожиток.
Матеріалами справи підтверджено, що згідно наказу Фонду від 12.04.93 № 12-ДП "Про прийняття рішення щодо приватизації об'єктів" у відповідності до Законів України Про приватизацію майна державних підприємств, Про приватизацію невеликих державних підприємств /мала приватизацію/ та Порядку подання та розгляд заяв на приватизацію було видано дозвіл на приватизацію виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського перетворення державного виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І. Петровського" згідно поданих заяв на приватизацію.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що розпорядженням № 8-РПП від 11.03.94 Фонду було затверджено план приватизації державного майна виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім. Г.І.Петровського", але у вказаному розпорядженні не вказано про включення до цілісного майнового комплексу навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу та гуртожитку ПТУ № 1 м.Херсона.
Колегія суддів Вищого господарського суду України в той же час, відзначає, що матеріалами справи не підтверджено наявність наказу Фонду від 11.03.94 № 13-АТ "Про перетворення державного виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського" у відкрите акціонерне товариство у процесі його приватизації", яким вирішено перетворити державне виробниче об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського" у відкрите акціонерне товариство, а тому суди першої та апеляційної інстанції не могли надати правову оцінку такому акту та, відповідно, визнати його дійсним, або недійсним.
Судові інстанції на підставі наявних доказів правомірно прийшли до висновку про те, що згідно наказу Фонду від 21.06.93 № 204 -ПК та відповідно до Методики оцінки вартості об'єктів приватизації, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України 08.09.93 № 717, комісія з приватизації виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського", здійснила оцінку вартості цілісного майнового комплексу у сумарному виразі, в той же час колегія суддів Вищого господарського суду України відзначає, що ні Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, ні розпорядження Фонду від 09.11.93 № 234 РОМ не вказує про приватизацію навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу та гуртожитку ПТУ № 1 м.Херсона, а тому колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги Прокуратури, а апеляційна інстанція -відмовляючи у задоволенні позовних вимог не врахували, що навчальний корпус, побутовий комплекс та гуртожиток, у яких розміщувалось ПТУ № 1 м.Херсона, не були включені до переліку об'єктів, які приватизуються.
В той же час попередні судові інстанції не надали належної правової оцінки п.п. 13.1, 13.2 Плану приватизації державного майна виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського" щодо викупу майна за рахунок приватизаційних сертифікатів за готівку на суму 20 238 750 тис. крб. та щодо безкоштовної передачі колективу, якщо буде викуплено 51 % акцій об'єктів соціально-побутової інфраструктури.
Колегія суддів Вищого господарського суду України враховує, що матеріалами справи підтверджено наявність на час приватизації та знаходження на балансі виробничого об'єднання "Херсонський комбайновий завод ім.Г.І.Петровського" навчального корпусу, майстерні, побутового корпусу, гуртожиток ПТУ № 1 м.Херсона, які утримувалися за рахунок цього підприємства і готували для нього кадри. Цілісний майновий комплекс, в т.ч. і приміщення, де знаходилось ПТУ, відносились до державної власності та відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" (в редакції, яка діяла на момент приватизації), як об'єкт освітянського призначення використовувався для навчання, але цим обставинам не надано належної правої оцінки.
Також, судами не надано належної правової оцінки п. 6.9 Статуту Херсонського професійного машинобудівного ліцею щодо наявності майна, такого, як навчальний корпус, навчально-виробничі майстерні та гуртожитки.
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій при винесенні рішень по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що спір було розглянуто попередніми судовими інстанціями без дослідження в повному обсязі обставин справи та норм чинного законодавства, що є порушенням принципу всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, та призвело до прийняття рішення з помилковим застосуванням норм права.
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги, що в касаційній скарзі та касаційному поданні стверджуються факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів. Разом з тим, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що оцінка доказів не віднесена до компетенції касаційної інстанції.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови від 29.12.76 № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення, ухвалені у справі, підлягають скасуванню, а справа -направленню на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
Касаційне подання прокуратури Херсонської області № 05/1-5013-06 від 07.12.09 та касаційну скаргу Фонду державного майна України № 10-25-17752 від 04.12.09 задовольнити частково.
Рішення від 05.02.09 господарського суду міста Києва та постанову від 05.11.09 Київського апеляційного господарського суду у справі № 40/151 господарського суду міста Києва скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Є.Першиков
судді:Г.Жаботина
І.Ходаківська