09 березня 2010 р. № 50/157
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Севастопольської міської ради
на постанову
відКиївського апеляційного господарського суду
09.11.2009 року
по справі№ 50/157 Господарського суду міста Києва
за позовом
до
треті особи
за участюСевастопольської міської державної адміністрації
Севастопольської міської ради
1. Міністерство охорони природного навколишнього середовища України
2. Державний комітет лісового господарства України
3. Державне підприємство "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство"
4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Орлинівське мисливське господарство"
Прокуратури міста Києва
провизнання недійсним рішення
За участю представників сторін
прокурор:
від позивача:
від відповідача:
від третьої особи -1:
від третьої особи -2:
від третьої особи -3:
від третьої особи -4: Рудак О. В. -посв. № 72
не з'явились
Сирський С. В. - дов. від 03.02.10р.
Дощук Д. О. -дов. від 12.01.10р.
не з'явились
не з'явились
П'янікін В. В. -дов. від 05.03.10р.
Севастопольська міська державна адміністрація звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Севастопольської міської ради про визнання недійсним рішення.
13.10.2008 позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить: визнати неправомірними дії Севастопольської міської Ради, виражені в прийнятті рішення №4028 від 08.04.2008 року; визнати недійсним рішення № 4028 від 08.04.2008 року; скасувати рішення № 4028 від 08.04.2008 року; згідно статті 66, 67 ГПК України в порядку забезпечення позовних вимог позивача призупинити дію рішення № 4028 від 08.04.2008 року; визнати неправомірними дії Севастопольської міської Ради, виражені в прийнятті рішення № 4029 від 08.04.2008 року; визнати недійсним рішення № 4029 від 08.04.2008 року; скасувати рішення № 4029 від 08.04.2008 року; згідно статті 66, 67 ГПК України в порядку забезпечення позовних вимог позивача призупинити дію рішення № 4029 від 08.04.2008 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що збільшення позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Севастопольської міської Ради, виражених в прийнятті рішення № 4029 від 08.04.2008 року, визнання недійсним рішення № 4029 від 08.04.2008 року, скасування рішення № 4029 від 08.04.2008 року та згідно статті 66, 67 ГПК України в порядку забезпечення позовних вимог позивача призупинити дію рішення № 4029 від 08.04.2008 року не може бути задоволено, оскільки ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.10.2008 року по справі № 11/158 вже порушено провадження про визнання недійсним рішення № 4029 від 08.04.2008 року та його скасування.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року по справі № 50/157 (суддя Головатюк Л. Д.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2009 року по справі № 50/157 (головуючий суддя Корсак В. А., судді Авдеєв П. В., Коршун Н. М.) апеляційну скаргу Севастопольської міської державної адміністрації задоволено. Рішення Господарського суду м .Києва від 15.04.2009 року по справі № 50/157 скасовано та прийнято нове, яким позов задоволено: визнано недійсним та скасовано рішення Севастопольської міської ради № 4028 від 08.04.2008 року "Про надання ТОВ "Орлинівське мисливське господарство" в користування мисливських угідь, розташованих на підвідомчій Севастопольській міській раді території". Вирішено стягнути з Севастопольської міської ради на користь Севастопольської міської державної адміністрації 85,00 грн. державного мита за подання позовної заяви, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Севастопольська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. ст. 22, 27 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ст. ст. 1, 33, 84 ГПК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Відводів складу суду не заявлено.
Представники позивача, третьої особи-2 і третьої особи-3 в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників позивача, третьої особи-2 та третьої особи-3.
За згодою прокурора, представників відповідача та третьої особи-1 та третьої особи- в судовому засіданні 09.03.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, присутніх представників відповідача та третіх осіб, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 08.04.2008 року Севастопольською міською Радою прийнято рішення № 4028 "Про надання ТОВ "Орлинівське мисливське господарство" в користування мисливських угідь, розташованих на підвідомчій Севастопольській міській раді території".
Пунктом 1 спірного рішенням третій особі-4 надано в користування строком на 25 років мисливські угіддя загальною площею 12770,5 га, розташовані на території м. Севастополя, в межах, визначених схемою.
Попередній користувач мисливськими угіддями - Державне підприємство "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство", як місцевий орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері мисливського господарства та полювання, листом-узгодженням № 389 від 09.08.2006 року добровільно відмовилось від мисливських угідь площею 10 368 га на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Орлинівське мисливське господарство"з 01.01.2007 року.
09.08.2006 року Державне підприємство "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" внесло подання (вих. № 398) до Севастопольської міської державної адміністрації(позивачу) про надання ТОВ "Орлиновське мисливське господарство" мисливських угідь, розташованих на підвідомчій Севастопольській міській раді території.
Державне управління екології та природних ресурсів в м. Севастополі листом № 5053/13-13 від 10.08.2006 року погодило подання місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері мисливського господарства та полювання - Державного підприємства "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" № 389 від 09.08.2006 року про надання мисливських угідь загальною площею 12 770,5 га в користування товариству з обмеженою відповідальністю "Орлинівське мисливське господарство" строком на 25 років.
Судом першої інстанції встановлено, що в матеріалах справи є лист погодження від 07.07.2006 року про надання мисливських угідь ТОВ "Орлинівське мисливське господарство" узгоджений ГП "СОЛОХ", КСП "Агрофірма "Червоний жовтень", СВАТ "Севастопольський", СПК "Гірський". Також є Карта-схема мисливських угідь, де всіма вищезгаданими землекористувачами узгоджені межі мисливських угідь.
24.11.2006 року Постійна комісія з питань охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки і агропромислового комплексу Севастопольської міської Ради розглянула клопотання третьої особи про надання в користування мисливських угідь і не заперечувала проти надання в користування вказаних угідь. 03.05.2007 року питання про надання в користування мисливських угідь було розглянуте на Постійній комісії з питань містобудівної політики, регулювання земельних і водних відносин Севастопольської міської Ради, де було ухвалено рішення направити ці матеріали для висновку в Постійну комісію з питань міських ресурсів, інвестиційного розвитку міста і регуляторної політики Севастопольської міської Ради, оскільки це не відносилося до питань даної комісії.
24.05.2007 року Постійна комісія з питань міських ресурсів, інвестиційного розвитку міста і регуляторної політики Севастопольської міської Ради одноголосно проголосувала за надання в користування мисливських угідь ТОВ "Орлинівському мисливському господарству".
Севастопольська міська державна адміністрація встановила наявність погодження землекористувачів, а також відмову ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство" від мисливських угідь, узгодження державного управління екології та природних ресурсів в м. Севастополі та сама погодила подання.
Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позовних вимог, оскільки на його думку оспорюване рішення відповідає вимогам законодавства, прийняте відповідачем в межах його компетенції, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб, а також не стосується та не зачіпає прав і інтересів Севастопольської міської державної адміністрації, у зв'язку з чим у позивача немає підстав для звернення з позовом до суду.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оспорюване рішення відповідача суперечить меті створення, діяльності заказників загальнодержавного значення "Мис Айя" і "Байдарський" та цільовому призначенню земельних ділянок, які є територією заказників. При цьому апеляційний господарський суд виходив з того, що спірним рішенням третій особі-4 надані в користування мисливські угіддя, які охоплюють території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Мис Айя" та ландшафтного державного заказника республіканського значення "Байдарський", на яких положеннями про заказники (п. 3.1 та 13.1 відповідно) заборонено мисливство та полювання. Тому спірне рішення суперечить ст. 20 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ст. ст. 5-7, 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд". Звертаючись до суду з позовом в цій справі, позивач реалізовував права, надані ст. ст. 16, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" щодо нагляду в сфері земельних відносин, охорони природно-заповідного фонду, природних ресурсів.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Встановлюючи, що надані спірним рішенням третій особі-4 в користування мисливські угіддя охоплюють території державних ландшафтних заказників, суд апеляційної інстанції не послався на докази у справі, а обмежився зазначенням, що сторони у справі ці обставини не заперечують.
Однак проти такого висновку заперечує відповідач та треті особи. Отже, висновок апеляційної інстанції в цій частині зроблений з порушенням зазначених вище норм процесуального права.
Також суперечливим є висновок про невідповідність спірного рішення відповідача вимогам Законів України "Про мисливське господарство та полювання" і "Про природно-заповідний фонд".
Як встановлено судом першої інстанції і не спростовано апеляційним господарським судом, третій особі-4 спірним рішенням надані в користування мисливські угіддя, від яких відмовилася третя особа-3 у справі: Державне підприємство "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство".
В судовому засіданні касаційної інстанції учасниками процесу було підтверджено, що в разі задоволення позовних вимог угіддя будуть повернуті в користування третій особі-3.
Отже, питання про використання зазначених угідь були вирішені ще під час надання їх в користування Державному підприємству "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство".
Спірним рішенням відповідача лише змінився користувач цих угідь.
Виходячи з положень преамбули Закону України "Про мисливське господарство та полювання", а також ч. 4 ст. 1 цього ж Закону, користувачами мисливських угідь можуть бути суб'єкти будь-якої форми власності.
За таких обставин суд касаційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що рішення відповідачем прийняте в межах його компетенції з дотриманням встановленого порядку, спірне рішення не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, а звернення позивача з відповідним позовом не стосується його повноважень щодо охорони природного середовища, а тому не узгоджується з положеннями ст. ст. 1, 2 ГПК України.
За таких обставин постанова апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому в силу ч. 1 ст. 11110 ГПК України підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду в цій справі -залишенню в силі.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Касаційну скаргу Севастопольської міської ради задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.11.2009 року по справі № 50/157 Господарського суду міста Києва скасувати.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2009 року по справі № 50/157 залишити в силі.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. М. Фролова