Справа№-22ц-847/2010р. Головуючий у 1 інстанції
Категорія-6 суддя Грищенко В.М.
Доповідач-Рудь В.В.
11 березня 2010 року колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі
Головуючого судді: Рудь В.В.
суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.
при секретарі: Журавель Ю.О.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 2 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, Дніпропетровської міської ради, треті особи Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Золотий Ренет», Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області, про визнання права власності на садовий будинок, -
У березні 2009р.ОСОБА_2. звернувся з позовом, який уточнив у червні 2009р.(а.с.109т.1), до Виконавчого комітету Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, третя особа Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Золотий Ренет», про визнання права власності на садовий будинок.
До участі у справі у якості співвідповідача залучена Дніпропетровська міська рада та у якості третьої особи - Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області(а.с.117т.1).
Позивач зазначав, що у червні 1960р.створено Обслуговуючий кооператив «Садівниче товариство «Золотий Ренет», якому виділена земельна ділянка згідно рішення виконкому Дніпропетровської міської ради депутатів трудящих №1102 від 22.10.1959р. У січні 1989р.його мати ОСОБА_3 придбала садову ділянку, яка розташована на території вказаного товариства по АДРЕСА_1. З вересня 1993р. він, ОСОБА_2, є членом останнього та постійним користувачем садової ділянки.
На земельній ділянці площею 0,0627га вказаного товариства по АДРЕСА_2, яка ним приватизована згідно рішення Дніпропетровського міськвиконкому №120 від 21.01.1999р., за власні кошти збудував садовий будинок.
Посилаючись на те, що садовий будинок відповідає нормативним вимогам і може бути введений в експлуатацію згідно функціонального призначення, позивач просив визнати за ним право власності на вказаний будинок.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 2 грудня 2009р.у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне їх з*ясування, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд зазначив в рішенні, що позивач не надав документів, які б підтверджували зміну цільового призначення належної йому земельної ділянки, а також не надано свідоцтво інспекції ДАБК, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації державним будівельним нормам, стандартам і правилам.
Такі висновки суду щодо відмови у задоволенні позову не ґрунтуються на матеріалах справи. Так, із справи видно, що з 1993р. ОСОБА_2 є членом садівничого товариства «Золотий Ренет» та користується садовою ділянкою, що розташована по АДРЕСА_1(а.с.22-28т.1).
Згідно Державного акта на право приватної власності на землю серії ДП Д*№010236 від 23.03.1999р. на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради народних депутатів №120 від 21.011999р. ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0627га, що розташована на території Індустріального району АДРЕСА_1. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №010236(а.с.38т.1).
Розпорядженням міського голови Дніпропетровської міської ради №1129-р від 30.10.2007р. будівлям та спорудам Обслуговуючого кооперативу «Садівниче товариство «Золотий Ренет» присвоєна адреса-вул.Іжевська,31Д(а.с.19 т.1).
Із висновку ТОВ «Стеконік ЛТД» за 2009р. вбачається, що споруда домоволодіння №31Д по вул. Іжевська у м. Дніпропетровську може бути введена в експлуатацію згідно функціонального призначення(а.с.45-60т.1).
В Акті готовності об'єкта до експлуатації №1/0400000144 від 25.08.2009р. зазначено про закінчення будівництвом об'єкта за адресою: АДРЕСА_2 СТ «Золотий Ренет»,АДРЕСА_1 та про його готовність до експлуатації(а.с.175-178т.1).
25.08.2009р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області ОСОБА_2 видано свідоцтво НОМЕР_1 про відповідність збудованого об'єкта: дачного будинку з господарчими будівлями по АДРЕСА_2, ОК «Садівниче товариство «Золотий Ренет» проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил(а.с.105 т.2).
Таким чином, висновок суду щодо підстав відмови у задоволенні позову зазначених у судовому рішенні, протирічить матеріалам справи, які містять висновки відповідних державних органів про відповідність вказаного збудованого об'єкта вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.
Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що позивач у порядку, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 8.10.2008р.№923(з послідуючими змінами)Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів та Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7.02.2002р.(з послідуючими змінами), звертався у відповідні органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування з питання реєстрації права власності на вказаний збудований об'єкт, та що з приводу зазначеного питання приймалось відповідне рішення, яке б свідчило про порушення його права, яке підлягає захисту у відповідності до вимог ст.3 ЦПК України. Оскільки позивач не надав доказів, як це передбачено ст.60 ЦПК України, про порушення його права, то саме з цих підстав заявлений позов не підлягає задоволенню. За таких обставин, рішення суду в частині обгрунтування відмови в задоволенні позову підлягає зміні, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст.303,307,308,309,316 ЦПК України, колегія суддів, - В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 2 грудня 2009р. змінити в частині обґрунтування відмови в задоволенні позову, в іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту проголошення т а може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий-
Судді-