Ухвала від 11.03.2010 по справі 22ц-395/10

Справа № 22ц-395/2010 р. Головуючий у 1-ій інстанції

Категорія 27 суддя Гончаренко В.М.

Доповідач суддя Повєткін В.В.

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2010 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Лисичної Н.М., Повєткіна В.В.

при секретарі: Журавель Ю.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2009 року

за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю «Українське фінансове агентство «Верус» про дострокове стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В червні 2009 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості посилаючись на те, що на підставі кредитного договору № 1651-мк від 03 березня 2008 року та додатку № 1 від 30 березня 2008 року до кредитного договору ОСОБА_1 отримала від ЗАТ КБ «ПриватБанк» 607426,00 грн. з кінцевим терміном повернення 02 березня 2015 року зі сплатою 18 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. З метою забезпечення вимог позивача 03 березня 2008 року укладено договір поруки № 1651-мк, згідно якого поручитель ОСОБА_2 бере на себе зобов'язання перед ЗАТ КБ «ПриватБанк» відповідати солідарно по зобов'язанням, які виникають з умов кредитного договору, в повному обсязі цих зобов'язань. Також в забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором 12 січня 2009 року укладено договір поруки № 467 з ТОВ «УФА «Верус» на виконання обов'язків за кредитним договором тільки у загальному розмірі 200,00 грн. Посилаючись на невиконанням позичальником своїх обов'язків та своє право у зв'язку з цим достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, позивач просив суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором з урахуванням суми неповернутого кредиту, заборгованості за відсотками за користування кредитом, пені та штрафів станом на 15 травня 2009 року у сумі 603423,24 грн., в тмоу числі кредит в сумі 557903,55 грн., відсотки у сумі 16284,64 грн., пеню у сумі 24,42 грн., штрафи у сумі 500,00 грн. та 28710,63 грн., а також судові витрати по справі, та стягнути солідарно з ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» 200,00 грн. заборгованості за кредитом (а.с.1-2).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2009 року позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» задоволені в повному обсязі (а.с.42).

В апеляційній скарзі (а.с.53) ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки:

- судом не прийнято до уваги, що позивач з лютого 2009 року в односторонньому порядку підвищив відсоткову ставку з 18 % річних до 30 % річних, а з боку відповідача ОСОБА_1 порушення відсутні, оскільки кредит сплачується згідно з графіком, що міститься в Додатку № 1 до кредитного договору;

- оскаржуване рішення не містить жодних посилань на докази, які досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Здовольняючи позовні вимоги про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції встановив, що відповідачка належним чином не виконувала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 15 травня 2009 року утворилася заборгованість в розмірі 603423,24 грн., а саме: кредит - 557903,55 грн., відсотки - 16284,64 грн., пеня - 24,42 грн., тому поручителі ОСОБА_2 та ТОВ «УФА «Верус» маєть відповісти перед банком солідарно з відповідачкою.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ч.2 ст.1050 та ч.2 ст.1054 ЦК України якщо кредитним договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини банк або інша фінансова установа (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів .

Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві банком не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги про дострокове повернення частини кредиту, що залишилася, та належних до сплати відсотків .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції всупереч вимогам ст.ст.214,215 ЦПК України зазначені обставини не встановив та не зазначви мотивів, з яких суд вважає встановленою наявність фактів, якими обґрунтовувалися позовні вимоги.

З огляду на це колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ч.4 ст.74 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за сім днів до судового засідання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судові повістки про розгляд справи отримали 17 липня 2009 року (а.с.34,35), рішення суду ухвалене у відсутність відповідачів 20 липня 2009 року (а.с.39-40, 42).

Враховуючи, що справу розглянуто та судове рішення ухвалене судом першої інстанції у відсутність відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які повідомлені про час і місце розгляду справи з порушенням вимог ст.74 ЦПК України, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

У зв'язку з викладеним і керуючись ч.3 ч.1 ст.311 та ст.ст.307,314,315 Цивіль-ного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2009 року - скасувати.

Справу направити до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська на новий розгляд.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
8359814
Наступний документ
8359817
Інформація про рішення:
№ рішення: 8359815
№ справи: 22ц-395/10
Дата рішення: 11.03.2010
Дата публікації: 24.03.2010
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: