16 березня 2010 р. № 22/138
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Три ведмеді" на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.11.2009р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2009р.
у справі №22/138 господарського суду Донецької області
за позовом Закритого акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
"Торговий дім "Три ведмеді"
про стягнення 209 721,73грн.
за участю представників:
ЗАТ "Крафт Фудз Україна" - не з'явилися;
ТОВ "Торговий дім "Три ведмеді" - не з'явилися
встановила:
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.11.2009р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Три ведмеді" до Закритого акціонерного товариства "Крафт Фудз Україна" про визнання недійсним договору поставки разом із доданими до неї документами на підставі пп.4,10 ч.1 ст.63 ГПК України (а.с.65,106).
Повертаючи подану зустрічну позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що до поданої зустрічної позовної заяви не додано доказів сплати державного мита у встановленому розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Крім того, на думку суду першої інстанції зустрічний позов підлягає розгляду в окремому провадженні, оскільки розгляд окремо одного із позовів (первісного або зустрічного) не може вплинути на доведеність іншого.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2009р.:
- виключено із мотивувальної частини ухвали господарського суду Донецької області від 17.11.2009р. твердження про те, що позов ТОВ "Торговий дім "Три ведмедя" до ЗАТ "Крафт Фудз Україна" про визнання недійсним договору поставки, укладеного сторонами, не є зустрічним;
- в іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 17.11.2009р. залишено без змін (а.с.121-123).
Приймаючи вказану постанову, апеляційна інстанція виходила з помилковості твердження суду першої інстанції про те, що заявлені відповідачем у даній справі вимоги не є зустрічними, враховуючи, що задоволення вимог зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення вимог первісного позову. При цьому, апеляційна інстанція погодилась з висновком суду першої інстанції про подання зустрічного позову без дотримання встановлених вимог.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Донецької області від 17.11.2009р. та постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2009р., ТОВ "Торговий дім "Три ведмеді" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права (а.с.126).
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч.2 ст.11113 ГПК України, касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу ч.2 ст.60 ГПК України, подання зустрічного позову проводиться за загальними правилами подання позовів.
Основні вимоги, що пред'являються до форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо надання разом з нею певних доказів визначені ст.ст.54,57 ГПК України. Невиконання більшості з вимог зазначених норм тягне за собою повернення позовної заяви без розгляду.
Зокрема, відповідно до пп.3, 31 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі; сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Не виконання зазначених вимог тягне за собою повернення поданої позовної заяви з доданими до неї документами на підставі відповідно п.4 та п.10 ч.1 ст.63 ГПК України.
Посилання скаржника у касаційній скарзі на те, що чинне законодавство не передбачає сплату державного мита з зустрічної позовної заяви хибне.
Так, як вже вказувалось, ч.2 ст.60 ГПК України передбачає єдиний порядок подання як для первісних, так і для зустрічних позовних заяв.
Крім того, пп.24,41 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р. №15, прямо визначають, що із зустрічних позовних заяв мито справляється на загальних підставах.
Також, п.8 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. №1258, визначено, що за зустрічну позовну заяву витрати оплачуються у розмірі, передбаченому для подання позовної заяви до суду першої інстанції.
За таких обставин, суд першої інстанції, що обгрунтовано підтримано апеляційною інстанцією, дійшов правильного висновку про недотримання позивачем за зустрічним позовом вимог ст.57 ГПК України та повернув подану з порушенням встановленим вимог позовну заяву без розгляду на підставі пп.4, 10 ч.1 ст.63 ГПК України.
Крім того, касаційна інстанція погоджується з висновком Донецького апеляційного господарського суду про те, що заявлені відповідачем до позивача вимоги є зустрічними.
Так, в силу ст.60 ГПК України, зустрічний позов повинен бути взаємопов'язаним з первісним.
Взаємозв'язок первісного і зустрічного позовів може полягати у певному їх співвідношенні, при якому зустрічне право відповідача, на захист якого ним заявлено позов: або виключає право позивача, або може зараховуватись з первісним позовом, або, як у даному випадку, підриває його підставу.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для подання первісного позову є невиконання відповідачем зобов'язань за договором №0902-4532 від 05.02.2009р., який укладено сторонами, в частині здійснення оплати поставленої продукції у встановлений таким договором строк.
Дійсність зазначеного договору поставки є предметом спору за зустрічним позовом, який поданий до позивача у справі відповідачем -ТОВ "Торговий дім "Три ведмеді".
Таким чином, зустрічний та первісний позов взаємопов'язаний, оскільки: недійсність договору поставки виключає виникнення у позивача права вимагати виконання відповідачем зобов'язань, які виникли в силу факту укладення такого договору, так як недійсний договір не породжує прав та обов'язків, визначених ним, а породжує виникнення у сторін недійсного договору прав та обов'язків, визначених законодавством, який встановлює наслідки недійсності правочинів; і, навпаки, для встановлення наявності права у позивача, на захист якого ним заявлений позов, необхідно встановити наявність підстав його виникнення, а саме існування певного юридичного факту -укладення відповідного договору, який би був підставою для виникнення відповідних прав та обов'язків у сторін.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заявлені первісні та зустрічні вимоги не є взаємопов'язаними.
Враховуючи зазначене, підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2009р. у даній справі не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.12.2009р. у справі №22/138 господарського суду Донецької області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Три ведмеді" -без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.