Справа № 22ц-1962 від 2010 року Головуючий в 1 інстанції Решетнік М.О.
Категорія 20 Доповідач Бараннік О.П.
2010 рік березень 15 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Шабашова В'ячеслава Васильовича на заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи Орган опіки та піклування Бабушкінської районної ради у м. Дніпропетровську, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Шабашов В'ячеслав Васильович про витребування майна, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, визнання договору купівлі-продажу недійсним, -
У листопаді 2000 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні власністю, посилаючись на те, що відповідно до укладеного з відповідачами договору купівлі-продажу від 28 вересня 2000 року, зареєстрованого приватним нотаріусом Шабашовим В.В., йому на праві власності належить трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1.
Але, оскільки відповідачі в добровільному порядку виписуватися з вказаної квартири не бажають, як і не бажають вивести з неї все своє майно та меблі, позивач вимушений був звернутись з даним позовом до суду.
У квітні 2002 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про витребування майна із чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що ОСОБА_4, не дивлячись на досягнуту між ними усну домовленість про те, що вона після продажу вищезазначеної квартири залишиться в ній ще деякий час проживати до придбання іншої квартири, замінив замки на вхідній двері до спірної квартири та вивіз її майно і меблі у невідоме місце.
В уточнюючій позовні заяві ОСОБА_3, посилаючись на те, що ОСОБА_4 в добровільному порядку все ж таки повернув належне їй майно на загальну суму 13 200 гривень, але яке навмисно ним було пошкоджено на суму 6 100 гривень, просила стягнути з нього на свою користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 10 000 гривень.
У червні 2004 року ОСОБА_3, а також ОСОБА_5 в своїх інтересах та інтересах свого неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулися до суду з черговою зустрічною позовною заявою до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу недійсним в порядку ст. 48 ЦК України / в редакції 1963 року/. В обґрунтування свого позову вони посилались на те, що при вчиненні продажу спірної квартири були порушені особисті та майнові права неповнолітнього ОСОБА_2, а саме : квартира була продана по заниженій вартості, та чи було на те дозвіл органу опіки та піклування - їм не відомо, оскільки оформленням всіх необхідних документів займався сам ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 померла /Том № 2, а.с. 84/.
Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 27 квітня 2009 року позовна ОСОБА_4 до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа відділ паспортної реєстраційної та міграційної служби Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про усунення перешкод в користуванні власністю - залишена без розгляду.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2009 року договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 28 вересня 2000 року між ОСОБА_4 з однієї сторони, та ОСОБА_3 і ОСОБА_5, котра діяла за себе особисто та як законний представник від імені неповнолітнього сина ОСОБА_2 з іншої сторони, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шабашовим В.В. за реєстровим номером 5384, визнаний недійсним і сторони повернуті в первісний стан. За ОСОБА_3, ОСОБА_5 і ОСОБА_2 визнано право власності на вищезазначену квартиру і цим же рішенням з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто 12 168 гривень. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі Шабашов В.В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати і ухвалити по справі нове рішення по суті заявлених позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга Шабашова В.В. підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з послідуючою постановкою нового рішення, виходячи з наступного.
Визнаючи договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений між сторонами 28 вересня 2000 року недійсним з підстав, передбачених ст. 48 ЦК України / в редакції 1963 року/, суд першої інстанції виходив з того, що батьками неповнолітнього ОСОБА_2, як його опікунами, фактично не було отримано згоди відповідного органу на відчуження належної неповнолітньому частки у спірній квартирі.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він зроблений поверхово та без належного з'ясування дійсних обставин по справі, з матеріалів якої вбачається, що рішенням виконавчого комітету Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська № 600 від 15 вересня 2000 року ОСОБА_5 було дозволено вчинити продаж частини приватизованої квартири АДРЕСА_1, яка належить її неповнолітній дитині ОСОБА_2, 1989 року народження і це рішення чинне та до сьогодні ніким не оскаржено.
І, оскільки відповідно до ст. 48 ЦК України / в редакції 1963 року/ недійсними визнаються ті угоди, які не відповідають вимогам діючого законодавства і в яких порушено хоча б одне із умов дійсності угоди, а саме : правомірність і неморальність угоди, дієздатність учасників угоди, збіг волі та волевиявлення, відсутність пороків у виникненні волі, дотримання форми угоди в тих випадках, коли її недотримання тягне за собою недійсність угоди, чого при укладенні оскаржуваного договору купівлі-продажу спірної квартири встановлено не було, рішення суду про визнання такого договору недійсним, не може залишатись в силі і підлягає скасуванню з послідуючою постановкою нового рішення в цій частині про відмову в задоволені позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Що стосується наявності в матеріалах справи висновку почеркознавчої експертизи № 70/04-321 від 03 липня 2008 року, відповідно до якого рукописні тексти заяв від імені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 голові Бабушкінської райради м. Дніпропетровська з проханням надати дозвіл на продаж квартири виконані не ними і підпис на заяві від імені ОСОБА_5 також вчинений не нею, то на думку колегії суддів, дана обставина сама по собі не може бути підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін та відхилення апеляційної скарги, оскільки лише за наявності волі та збігу волевиявлення у сторін на укладання договору купівлі-продажу спірної квартири став можливим збір необхідного пакету документів для прийняття виконавчим комітетом Бабушкінської райради м. Дніпропетровська спочатку рішення № 600 від 15 вересня 2000 року «Про дозвіл нотаріальній конторі на продаж та обмін приватизованого житла», а потім і нотаріального оформлення договору купівлі-продажу спірної квартири від 28 вересня 2000 року.
Не можуть бути підставою для задоволення позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 їх посилання на продаж спірної квартири по заниженій вартості, оскільки сама ОСОБА_3 на протязі майже чотирьох років з дня звернення ОСОБА_4 до суду з позовом до неї про усунення перешкод в користуванні власністю, з вказаною в договорі купівлі-продажу вартістю квартири АДРЕСА_1 у розмірі 12 168 гривень погоджувалась і її не оскаржувала, що свідчить про те, що всі умови укладання угоди під час продажу спірної квартири сторонами були виконані.
Таким чином, приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 209, 303 - 304, 307, п.3 ст. 309, ст. 313 - 314, 316 ЦПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Шабашова В'ячеслава Васильовича задовольнити частково.
Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2009 року в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладеного 28 вересня 2000 року між ОСОБА_4 з однієї сторони та ОСОБА_3 і ОСОБА_5, котра діяла за себе особисто та як законний представник від імені неповнолітнього сина ОСОБА_2 з іншої сторони, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шабашковим В.В. за реєстровим номером 5384 і повернення сторін в первісний стан ; в частині визнання за ОСОБА_3 і ОСОБА_2 права власності на квартиру АДРЕСА_1 ; в частині стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 12 168 гривень та в частині стягнення з ОСОБА_4 мита на користь держави у сумі 121 гривні 68 копійок і 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, зареєстрованого 28.09.2000 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шабашовим В.В. в реєстрі за № 5384 - відмовити.
В іншій частині рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2009 року - залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: