12 березня 2010 р. № 9/199-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Вишневеміськреконструкція" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2010 р. у справі № 9/199-09 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова гільдія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Вишневеміськреконструкція" про стягнення суми, за зустрічним позовом про визнання недійсним договору, -
Встановив:
Згідно ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.
Додатки до касаційної скарги, як то: відповідні довіреності, платіжні документи, квитанції установ зв'язку, подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Належним чином засвідченою вважається копія документу, яку, зокрема, засвідчила установа або особа, відповідальна за його видання.
Згідно ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що скарга підписана представником відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "Вишневеміськреконструкція" -Галетій Е.В., за довіреністю.
Проте, додана до матеріалів касаційної скарги ксерокопія довіреності від 12.01.2009 р. № 100 не може вважатися належним доказом наявності відповідних повноважень у зазначеного представника, оскільки не завірена належним чином.
Згідно ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Скаржником додано до касаційної скарги квитанцію № 2784245 від 04.02.2010 р. про сплату державного мита в сумі 2000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Підпунктом "а" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 р. № 7-93, з відповідними змінами та доповненнями, встановлено ставку державного мита із заяв майнового характеру у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв майнового характеру (25500 грн.).
Згідно з пп. “г” цього ж пункту встановлено ставку державного мита із касаційних скарг на рішення та постанови у розмірі 50 % ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 % ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Державне мито справляється як з первісних позовних заяв майнового і немайнового характеру, так і з зустрічних позовних заяв майнового і немайнового характеру.
З матеріалів справи вбачається, що у даній справі заявлено первісний позов про стягнення 398157,88 грн. та зустрічний позов про визнання недійсним договору.
Рішенням господарського суду Київської області від 20.10.2009 р., залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2010 р., первісний позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 398157,88 грн. та судові витрати. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
До касаційної інстанції скаржник оскаржує постановлені у справі судові рішення, просить їх скасувати в повному обсязі та направити справу на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Таким чином, скаржник повинен сплатити державне мито як за вимоги первісного позову майнового характеру, так і за вимоги зустрічного позову немайнового характеру, а саме -1990,78 грн. і 42,50 грн. відповідно.
З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду як така, що оформлена з порушенням норм процесуального права, та підлягає поверненню скаржнику.
Після усунення обставин, зазначених у п.п. 1, 2, 3, 4 і 6 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.01.2010 р. у справі № 9/199-09 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Вишневеміськреконструкція".
Судді Гончарук П.А.
Стратієнко Л.В.
Черкащенко М.М.