Справа № 22 -1278/ 2010 рік Головуючий в 1-й інстанції Галічний В.М.
Категорія 42 Доповідач - Осіян О.М.
”16” лютого 2010 року. м. Дніпропетровськ.
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Михайловської С.Ю.,
суддів - Осіяна О.М., Каратаєвої Л.О.,
при секретарі - Кононенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2009 року за позовом Приватного підприємства «Кріт-Регіон» до ОСОБА_1, третя особа - сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод у здійсненні управителем права користування та розпорядження майном власника шляхом виселення із жилого приміщення, -
У липні 2009 року позивач звернувся до суду із позовом про усунення перешкод у здійсненні управителем права користування та розпорядження майном власника шляхом виселення відповідача із жилого приміщення. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. від 14.07.2008 року частина гуртожитку (літера А-5: 2-й, 3-й, 4-й, 5-й поверхи) за адресою: АДРЕСА_1, в якій проживає відповідачка, знаходиться у приватній власності ОСОБА_3, право власності якої зареєстроване у встановленому порядку. За договором управління майном від 23.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г., ОСОБА_3 передала в управління зазначене нерухоме майно Приватному підприємству «Кріт-Регіон» із правами укладати договори, зокрема, найму (оренди); здійснювати інші правочини щодо цього майна без письмової згоди установника управління; вимагати усунення будь-яких порушень його прав на майно, передане в управління; від імені власника встановлювати на свій розсуд плату за проживання; стягувати заборгованість по сплаті за комунальні та інші послуги, плати за користування житлом; подавати позови про виселення із гуртожитку; управляти майном особисто без довіреності; вчиняти фактичні та юридичні дії, пов'язані з управлінням майном. Відповідачка користується жилим приміщенням і комунальними послугами, але не сплачує за них взагалі. Крім цього, відповідачка відмовляється укласти договір найму житла у письмовій формі, укладення якого є обов'язковим умовою згідно з чинним законодавством України. Оскільки відповідачка займає жилу площу, то позивач не має доступу до неї. отже, позбавлений свого права і можливості ефективно розпоряджатися майном власника для задоволення його інтересів як вигодонабувача, а саме - здати його в найом іншим, добросовісним громадянам, яким потребується житло. Вважаючи це порушенням своїх прав і законних інтересів позивач просив постановити рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні Управителем права користування та розпорядження майном власника шляхом виселення відповідачки із жилого приміщення без надання їй іншого житла. Просив також зобов'язати СГІРФО Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти відповідачку з реєстрації місця проживання та стягнути з відповідачки на свою користь суму судових витрат, що ним сплачена.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2009 року позов задоволено. Усунено приватному підприємству «Кріт-Регіон» перешкоди у здійсненні користування та розпорядження майном власника шляхом виселення ОСОБА_1 із жилого приміщення кімнати АДРЕСА_1 м. Дніпропетровська без надання їй іншого жилого приміщення.
Зобов'язано сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою. Судові витрати стягнуто із відповідачки на користь позивача у розмірі 88,5 гривень.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду та відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати із наступних підстав.
Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив із того, що за договором про задоволення вимог іпотекодержателя, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міською нотаріального округу Бондаренко В.Г. від 14.07.2008 року, частина гуртожитку (літера А-5: 2-й, 3-й, 4-й, та 5-й поверхи) за адресою: АДРЕСА_1, від ВАТ «Будівельно-монтажна фірма «Дніпроважбуд» перейшла у приватну власність ОСОБА_3, право власності якої зареєстроване у встановленому порядку, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 13.08.2008 року № 19871905. На час розгляду справи право власності ОСОБА_3 у законному порядку не припинено.
Відповідачка ОСОБА_1 вселилася до кімнати АДРЕСА_1 на підставі спеціального ордеру від 18.04.1985 року № 13 (а.с. 9), який видавався Житлово-комунальною конторою тресту «Дніпроважбуд». На даний час в ній проживає та є зареєстрованою (а.с. 10).
Позивач - ПП «Кріт-Регіон» є управителем майна власника згідно із договором управління майном від 23.03.2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондаренко В.Г. і діє в межах прав, визначених зазначеним договором та у відповідності із чинним законодавством.
В межах прав, визначених договором управління майном від 23.03.2009 року, позивач встановив розмір плати за проживання, яка згідно із наказом №3 від 24.03.2009 року стосовно відповідачки становить 306 гривень на місяць із розрахунку вартості 1 кв. м. - 17 гривень і жилої площі 18. кв. м., яку займає відповідачка без врахування комунальних послуг. Плата за комунальні послуги повинна здійснюватися на поточний рахунок позивача відповідно до виставлених рахунків на підставі рахунків виконавців/виробників комунальних послуг, виставлених позивачеві.
Відповідачка, користуючись житлом і комунальними послугами, починаючи з квітня по липень 2009 року включно взагалі не сплачувала за них, що підтверджується витягом із особистого рахунку відповідачки, а у серпні 2009 року за власним розсудом сплатила 291.99 грн., у вересні - 194,66 грн. та у листопаді - 194,66 грн. У зв'язку із нерегулярною і неповною сплатою за користування житлом і комунальними послугами заборгованість відповідачки за період з квітня по листопад 2009 року включно склала 1777,02 грн. Від отримання письмової пропозиції Управителя майном - ГІП «Кріт-Регіон» укласти договір найму житла у гуртожитку відповідачка ОСОБА_1 відмовилася.
Відповідачці, як працівниці ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд», у 1998 році надавалося інше жиле приміщення кімната АДРЕСА_2 у м. Дніпропетровську. У зв'язку із чим відповідачка разом із дочкою, у 1999 році знялися із реєстрації місця проживання у гуртожитку по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську та 22.02.1999 року зареєструвалися за місцем проживання у кімнаті АДРЕСА_2 м. Дніпропетровська. При цьому, кімнату АДРЕСА_1 м. Дніпропетровська відповідачка ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» не повернула, а після переоформлення особистого рахунку по сплаті за комунальні послуги у кімнаті АДРЕСА_2 на ім'я своєї дочки - ОСОБА_4 (в минулому - ОСОБА_4), повернулася проживати у кімнату АДРЕСА_1 м. Дніпропетровська. Дані обставини підтвердила представник відповідачки, її дочка - ОСОБА_4, яка у трудових відносинах з ВАТ «БМФ «Дніпроважбуд» ніколи не перебувала і особисто їй жиле приміщення у гуртожитку не надавалося.
А тому посилаючись на вимоги ст.ст.391,396,1029,1037,1043 ЦК України, ст.ст.125,127,132 ЖК України суд задовольнив позовні вимоги приватного підприємства.
Але із такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки вони зроблені із неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до вимог ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Як вбачається із матеріалів справи обставини щодо періоду проживання та реєстрації відповідачки у гуртожитку сторонами не заперечуються.
Позивачем заявлені вимоги про виселення відповідачки із гуртожитку із тієї причини, що вона не сплачує за житло та комунальні послуги.
Але Житловим Кодексом України вказані обставини не передбачені як підстави для виселення осіб із наданого їм житла, і зокрема статтями 125,127,132 ЖК України на які посилається суд у своєму рішенні.
Наявність заборгованості відповідачки також не є підставою для її виселення і відповідно до вимог ст. 16 ЦК України, оскільки не передбачена як спосіб захисту цивільних прав та інтересів. Крім того, заборгованість може бути стягнута у судовому порядку за відповідним позовом. Законом не встановлений такий спосіб захисту прав управителя майна як виселення мешканців із наданого їм житла, в тому числі і нормами ст.ст.391,396,1029,1037,1043 ЦК України на які посилався позивач і суд першої інстанції.
Таким чином, заборгованість відповідачки не є перешкодою позивачу для здійснення функцій по управлінню майном.
Не може бути підставою для виселення і отримання відповідачкою кімнати у іншому гуртожитку, оскільки ця кімната надавалась відповідачці, яка працювала у організації колишнього власника гуртожитку, а її сім'я потребувала покращення житлових умов. Крім цього, колишній власник гуртожитку не приймав рішень щодо виселення відповідачки із займаної нею кімнати у гуртожитку, та дозволив їй перереєструватись та проживати у цій кімнаті.
За таких обставин, відсутні правові підстави для виселення відповідачки та зняття її із реєстрації, в зв'язку із чим у задоволенні позову приватному підприємству необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 307,309, 316 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 грудня 2009 року скасувати.
У задоволенні позову Приватного підприємства «Кріт-Регіон» до ОСОБА_1, третя особа - сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Індустріального РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод у здійсненні управителем права користування та розпорядження майном власника шляхом виселення із жилого приміщення та зняття із реєстрації - відмовити.
Рішення набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржене протягом двох місяців до Верховного Суду України.
Судді: