Справа № 22 -1192/ 2010 рік Головуючий в 1-й інстанції Дігтярь Н.В.
Категорія 37 Доповідач - Осіян О.М.
«09» лютого 2010 року. м. Дніпропетровськ.
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Михайловської С.Ю.,
суддів - Осіяна О.М., Каратаєвої Л.О.,
при секретарі - Кононенко І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2009 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, яка заповідала належне їй майно йому та ОСОБА_2 Спадковим майном є жилий будинок із господарчими та побутовими спорудами, розташований в АДРЕСА_1, належний померлій на підставі договору купівлі-продажу.
Він прийняв спадщину на підставі ч.З ст.1286 ЦК України, як особа, яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Для оформлення спадщини державний нотаріус витребував з КП «Верхньодніпровське БТІ» витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, для чого він звернувся до КП «Верхньодніпровське БТІ», та в призначений час відповідач не допустив до спірного жилого будинку його разом зі спеціалістом БТІ, про що було складено акт 10 вересня 2009 року.
До цього відповідач не надавав йому оригінал договору купівлі-продажу спірного будинку на ім'я спадкодавця. Таким чином, відповідач перешкоджає йому в реалізації права на спадщину, та не бажає в добровільному порядку розділити спадкове майно, і на підставі ст.316 ч.І ЦК України за ним в судовому порядку можливо визнати право власності на спадкове майно - Ѕ частину жилого будинку.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2009 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення суду, оскільки суд не з'ясував обставини у справі та не врахував, що він як спадкоємець після смерті матері не може іншим шляхом отримати документи на спадщину, крім судового порядку.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду необхідно скасувати, а позов задовольнити частково із наступних підстав.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3, якій на підставі договору купівлі-продажу від 20 серпня 2003 року належав будинок із господарчими та побутовими спорудами, розташований у АДРЕСА_1.
За життя, 13 липня 2004 року ОСОБА_3. склала заповіт, яким заповідала все своє майно, що буде належати їй на день смерті, ОСОБА_1, який є її сином, та ОСОБА_2, який є її внуком.
Для оформлення спадщини позивач звернувся до Криничанської державної нотаріальної контори, де заведена спадкова справа, яка направила запит до комунального підприємства «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» про надання витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно.
10 вересня 2009 року при виході техніка КП «Верхньодніпровське бюро технічної інвентаризації» ОСОБА_2, який мешкає з сім'єю в спірному будинку, було відмовлено техніку в обстеженні будинку, про що було складено акт, який підписано сторонами та техніком.
Відповідач підтвердив суду, що не дозволив обстеження будинку представнику БТІ, оскільки вважає, що позивач не є спадкоємцем після померлої ОСОБА_3
Суд вказав, що оформлення права на спадщину здійснюється відповідно до ст. 1296 ЦК України - спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Таким чином, законодавством передбачено отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, яке видається державною нотаріальною конторою за місцем відкриття спадщини.
Отримати на теперішній час свідоцтво про право на спадщину позивач не має можливості, оскільки ним не надано до нотаріальної контори витяг із реєстру права власності на спірний жилий будинок, отриманню якого перешкоджає відповідач.
Вказавши, що перешкоджання відповідачем на отримання витягу не є підставою для визнання права власності за позивачем на спадкове майно в судовому порядку, тому позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню за їх безпідставністю.
Але із висновками суду в частині можливості отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину, яке видається державною нотаріальною конторою за місцем відкриття спадщини, погодитись не можна, оскільки воно прийняте без врахування обставин у справі та норм матеріального права.
Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 вказав на те, що він не може отримати через нотаріальну контору документи на спадщину, оскільки відповідач не визнає його спадкоємцем, проживає у спірному будинку, перешкоджає обслідуванню будинку, що робить неможливим отримання витягу із реєстру прав власності на нерухоме майно.
Як вбачається із матеріалів справи позивач звернувся в нотаріальну контору, та виконав всі дії щодо прийняття спадщини, але закінчити оформлення своїх прав не може, через перешкоди із боку відповідача.
Відповідно до вимог ст.46 Закону України «Про нотаріат» неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні. Такі вимоги передбачені також Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року.
А п.216 цієї ж Інструкції передбачено - я кщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає реєстрації (за винятком земельної ділянки), нотаріус вимагає, крім правовстановлюючого документу, витяг із Реєстру прав власності.
Тому відсутність всіх необхідних документів, передбачених нотаріальними нормами, унеможливлює оформлення позивачем права на спадщину відповідно до вимог глави 89 ЦК України, а інший позасудовий спосіб оформлення прав на спадщину за таких обставин законодавством не передбачений.
В зв'язку із чим, на підставі ст.ст. 1223,1268 ЦК України суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на Ѕ частину спірного будинку в порядку спадкування за заповітом, після померлої ОСОБА_3.
Що стосується позовних вимог про доручення органу інвентаризації зареєструвати за позивачем право власності на Ѕ частину будинку, то вони є заявленими передчасно, оскільки із цим питанням він до органу інвентаризації не звертався за відсутністю у нього необхідних документів.
Керуючись ст. 307, 309, 316 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2009 року скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на Ѕ частину будинку із господарчими та побутовими спорудами АДРЕСА_1 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3.
В іншій частині позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення набирає законної сили із моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців із моменту проголошення.
Судді: