09 березня 2010 р. № 13/244
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Овечкін В.Е.,
Чернов Є.В.,
Цвігун В.Л.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Еталон"
на постановуЛуганського апеляційного господарського суду
від 17 грудня 2009
у справі№ 13/244 господарського суду Луганської області
за позовомПрокурора м. Луганськ в інтересах держави в особі Луганської міської ради
доТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Еталон"
простягнення заборгованості
Рішенням господарського суду Луганської області від 01.10.2009 (суддя Б.Яресько) позов про стягнення заборгованості з орендної плати та пені задоволено частково. В решті вимог відмовлено.
Суд дійшов висновку, що з аналізу норм ст.ст. 13, 14, 19, 22 Закону України "Про плату за землю" орендна плата сплачується на узгоджених умовах договору, тоді як обставини справи вказують, що пункт договору щодо грошової оцінки землі сторонами не змінювався, а відтак підстави для іншого розрахунку заборгованості не на підставі договору, а згідно рішення міської ради відсутні.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 17.12.2009 (судді: С.Єжова, К.Бойченко, Л.Журавльова) рішення господарського суду Луганської області від 01.10.2009 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено.
Постанова апеляційної інстанції мотивована тим, що сторони обумовили згідно з п.п. 33.1, 33.2 обов'язок орендаря обчислювати орендну плату виходячи з довідки про грошову оцінку землі, обов'язок отримання якої також лежить на орендарю, тому, з огляду на затвердження міською радою нової нормативної грошової оцінки землі та умови договору, позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати підлягають задоволенню.
Відповідач в касаційній скарзі просить судові рішення у справі скасувати з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, справу передати на новий розгляд місцевому господарському суду.
Скаржник зазначає, що рішення міської ради, що покладено в основу висновку суду про задоволення вимог позову в матеріалах справи відсутнє, що не відповідає вимогам ст.ст. 32, 34 ГПК України. Умовами договору передбачений порядок повідомлення орендаря про зміну розміру орендної плати, який позивачем не було дотримано, що є порушенням умов п. 14 договору, ст.ст. 525, 526 ЦК України. Скаржник доводить про порушення вимог процесуального законодавства щодо його повідомлення про час та місце розгляду справи.
Сторони, повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 1114 ГПК України, правом на участь в засіданні суду касаційної інстанції не скористалися.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні дослідив матеріали справи, доводи касаційної скарги, вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом предметом вимог позову є заборгованість із сплати орендної плати згідно умов договору від 12.04.2007 та пені за неналежне виконання договірного зобов'язання.
Відповідно ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно з нормою ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Згідно п. 33.1 договору сторони визначили, що орендар зобов'язаний для обчислення розміру річної орендної плати звернутися в тижневий термін з моменту державної реєстрації договору оренди землі, а в подальшому звертатися до органу уповноваженому орендодавцем, для отримання відповідної довідки: щороку не пізніше місячного терміну після проведення у встановленому законодавством порядку індексації грошової оцінки землі; самостійно, на підставі зазначеної довідки, обчислювати розмір орендної плати.
В обґрунтування підстав задоволення вимог позову суд зазначив, що рішенням Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10 затверджена нова нормативна грошова оцінка земель міста, яка набрала чинності з 01.03.2008.
Разом з тим, зазначеним обставинам, пов'язаних із новою нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки згідно зазначеного рішення міської ради, суд належної оцінки не дав, відповідних обставин не досліджував, оскільки необхідні для з'ясування таких обставин докази як рішення Луганської міської ради від 28.12.2007 № 28/10 в матеріалах справи відсутнє.
Враховуючи наведене, касаційна інстанція дійшла висновку, що судове рішення постановлене господарським судом без дотримання вимог ст. ст. 32, 43 ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи та їх доведеності на підставі досліджених доказів.
Оскільки відповідно до частини другої ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 17.12.2009 та рішення господарського суду Луганської області від 01.10.2009 у справі № 13/244 господарського суду Луганської області скасувати.
Справу передати на новий розгляд господарському суду Луганської області.
Головуючий В.Овечкін
судді Є. Чернов
В. Цвігун