09 березня 2010 р. № 39/124
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючий суддя
суддіМуравйов О. В.
Полянський А. Г.
Фролова Г. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна майстерня"
на постанову
відКиївського апеляційного господарського суду
28.09.2009 року
по справі№ 39/124 Господарського суду міста Києва
за позовом
до
треті особиТовариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна майстерня"
Закритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 1"
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник-сервіс"
2. Відкрите акціонерне товариство "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву"
пророзірвання договору та стягнення 535 566,70 грн.
За участю представників сторін:
від позивача:
від відповідача:
від третьої особи -1:
від третьої особи -2: Горошинський О. О. -дов. від 25.02.10р.
не з'явились
не з'явились
Мар'їна З. В. -дов. від 04.01.10р.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна майстерня" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат № 1" про розірвання договору та стягнення 535 566,70 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 року по справі № 39/124 (суддя Гумега О. В.) позовні вимоги задоволено: розірвано договір № 1 участі у будівництві житлового будинку (вставки) між будинками на ділянці по вул. Академіка Заболотного, 2, Академіка Глушкова, 13 в Голосіївському районі м. Києва від 18.10.2006 року, укладений між Закритим акціонерним товариством "Домобудівельний комбінат № 1" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна майстерня". Вирішено стягнути із Закритого акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат № 1" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна майстерня" коштів, сплачених позивачем на підставі договору № 1 від 18.10.2006 року в сумі 658 820,08 грн. та збитків в сумі 4 500 000,00 грн., 24 676,40 грн. державного мита та 113,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 року по справі № 39/124 (головуючий суддя Корсак В. А., судді Коршун Н. М., Авдеєв П. В.) апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Домобудівний комбінат №1" задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 року по справі № 39/124 скасовано. В задоволенні позову відмовлено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна майстерня" на користь Закритого акціонерного товариства "Домобудівельний комбінат № 1" 12 750,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна майстерня" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій стверджує про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. ст. 610-612, 625-628, 638, 651 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 188, 193, 224, 224, 225 ЦК України, у зв'язку з чим просить скасувати оскаржену постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзивах на касаційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Домобудівний комбінат № 1" проти вимог та доводів скаржника заперечує і просить залишити оскаржене судове рішення в силі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.01.2010 року відкладено розгляд справи до 02.02.2010 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року відкладено розгляд справи до 23.02.2010 року.
В судовому розгляді 23.02.2010 року оголошено перерву до 01.03.2010 року.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.03.2010 року відкладено розгляд справи до 09.03.2010 року.
Представники відповідача та третьої особи-1 в судове засідання касаційної інстанції не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду скарги повідомлені заздалегідь належним чином.
Враховуючи особливості розгляду справи в касаційній інстанції, передбачені ст. ст. 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами без участі представників відповідача та третьої особи-1.
За згодою представників позивача та третьої особи-2 в судовому засіданні 09.03.2010 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови Вищого господарського суду України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників судового процесу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні по даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18.10.2006 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 1 участі в будівництві житлового будинку (вставки) між будинками на ділянці по вул. Академіка Заболотного, 2, Академіка Глушкова, 13 в Голосіївському районі м. Києва, предметом якого є будівництво житлового будинку згідно з проектною документацією.
Пунктом 2.2. ст. 2 договору було визначено, що в рамках договору відповідач являється основним замовником, окремі функції якого відповідач покладає на позивача, а позивач є генеральним інвестором та може бути самостійним генеральним підрядником або обрати генерального підрядника.
Відповідно до умов договору, відповідач був зобов'язаний при необхідному сприянні позивача, узгодити та затвердити у відповідних інстанціях розроблену і скориговану проектно-кошторисну документацію (п. п. 3.2, 7.1, 7.4), по закінченні будівництва спільно з позивачем забезпечити введення об'єкта в експлуатацію (п. З.8.), самостійно визначити експлуатаційну організацію та передати їй об'єкт на баланс (п. 3.10.), надати позивачеві під забудову, для проведення робіт по будівництву об'єкту, будівельний майданчик, що відповідає всім вимогам та нормам, пред'явленим до аналогічних об'єктів, з усіма необхідними для його використання документами в 30-денний строк з моменту отримання рішення сесії Київради щодо надання земельної ділянки, що відводиться під будівництво, і укладання договору оренди відповідної земельної ділянки (п. п. 8.1, 8.2).
14.07.2005 року прийнято рішення Київської міської ради "Про передачу ЗАТ "Домобудівельний комбінат № 1" земельної ділянки для будівництва житлового будинку (вставки) між будинками на просп. Академіка Глушкова, 13 та вул. Академіка Заболотного, 2 у Голосіївському районі м. Києва" № 747/3322.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.11.2006 року по справі № 2/568 визнано укладеним з дня набрання вказаним рішенням законної сили договір оренди земельної ділянки площею 0,52 га для будівництва житлового будинку (вставки) між будинками на просп. Академіка Глушкова, 13 та вул. Академіка Заболотного, 2 у Голосіївському районі м. Києва між Закритим акціонерним товариством "Домобудівельний комбінат № 1" та Київською міською радою в редакції, яка підписана Закритим акціонерним товариством "Домобудівельний комбінат № 1", а вказану земельну ділянку - переданою на умовах, визначених договором, з моменту набрання чинності судовим рішенням.
04.06.2007 року між позивачем, відповідачем та ВАТ "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" (третя особа-2) укладений договір № 011п-07 на виконання проектно-вишукувальних робіт, відповідно до п. 1.1. ст. 1 якого виконавець (третя особа-2) прийняв на себе зобов'язання на умовах, визначених договором, із затвердженим замовником (відповідач) завданням на проектування виконати в терміни, вказані в календарному плані, розробку проекту житлового будинку (вставки) між будинками на просп. Академіка Глушкова, 13 та вул. Заболотного у Голосіївському районі м. Києва.
Пунктом 3.2 ст. 3 договору № 011п-07 було встановлено, що виконавець (третя особа-2) розпочинає виконання робіт по договору з моменту надходження авансу, а п. 3.3 ст. 3 передбачено, що виконавець (третя особа-2) розпочинає виконання робіт по кожному етапу за умови надходження оплати від інвестора (позивач) за виконані роботи на попередньому етапі.
Судами встановлено, що момент подачі позову позивачем перераховано третій особі-2 в якості оплати за виконані проектно-вишукувальні роботи по договору № 011п-07 суму в розмірі 624 240,00 грн.
31.10.2006 року між позивачем та ТОВ "Будівельник-сервіс" (третя особа-1) підписаний договір про пайове інвестування у будівництво (інвестиційний договір), відповідно до п. 1.1 ст. 1 якого вкладник (третя особа-1) бере участь в інвестуванні будівництва жилого будинку, розташованого між будинками на ділянці по вул. Академіка Заболотного, 2, Академіка Глушкова, 13 в Голосіївському районі м. Києва на пайових засадах, а генеральний інвестор (позивач) зобов'язується забезпечити набуття вкладником права власності на збудоване приміщення в об'єкті будівництва за умови виконання вкладником інвестиційного договору.
Графіком фінансування, що є додатком № 1 до договору про пайове інвестування у будівництво (інвестиційний договір) від 31.10.2006 року, була визначена загальна сума інвестицій у розмірі 75 000 000,00 грн. та строки і порядок їх внесення.
Пунктом 1.3 ст. 1 договору про пайове інвестування у будівництво (інвестиційний договір) від 31.10.2006 року була визначена запланована (орієнтовна) дата введення об'єкту будівництва в експлуатацію: протягом 3 років з дати підписання договору про пайове інвестування у будівництво (інвестиційний договір) від 31.10.2006 року.
Пунктом 4.7 ст. 4 договору про пайове інвестування у будівництво від 31.10.2006 року передбачено, що в разі порушення строків отримання дозвільної документації на будівництво, строків будівництва об'єкту чи введення його в експлуатацію більш ніж на 10 місяців вкладник (третя особа-1) може в односторонньому порядку розірвати інвестиційний договір та стягнути з генерального інвестора (позивач) штраф у розмірі 6% від загальної суми інвестицій.
Листом від 02.02.2009 року ТОВ "Будівельник-сервіс" (третя особа-1) звернулося до позивача з повідомленням про намір розірвати договір про пайове інвестування у будівництво (інвестиційний договір) від 31.10.2006 року з причин порушення позивачем взятих на себе зобов'язань стосовно строків будівництва об'єкту з послідуючим стягненням з позивача на користь ТОВ "Будівельник-сервіс" штрафних санкцій у розмірі 4 500 000 грн.
Судами встановлено, що в матеріалах справи наявний додатковий договір № 1 від 12.02.2009 року до договору про пайове інвестування у будівництво (інвестиційний договір) від 31.10.2006 року, підписаний між позивачем та третьою особою-1 за наслідками врегулювання спору мирним шляхом, відповідно до п. 1 якого сторони вирішили розірвати за взаємною згодою договір про пайове інвестування у будівництво (інвестиційний договір) від 31.10.2006 року, а згідно з п. 3 позивач зобов'язався протягом 2 календарних місяців з моменту підписання додаткового договору № 1 від 12.02.2009 року сплатити на користь третьої особи-1 штраф у розмірі 6% від загальної суми інвестицій, що дорівнює 4 500 000,00 грн.
Позивач стверджує, що через прострочення виконання відповідачем п. 8.2 ст. 8 договору № 1 від 18.10.2006 року щодо передачі будівельного майданчика, що фактично унеможливило будівництво, позивач не зміг належним чином виконати зобов'язань за інвестиційним договором від 31.10.2006 року стосовно строків отримання дозвільної документації на будівництво і строків будівництва об'єкту, внаслідок чого позивачем понесені збитки в розмірі 4 500 000 грн.
На виконання договору № 1 від 18.10.2006 року сторонами та третьою особою-2 "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" 04.06.2007 року укладено договір № 011п-7 на виконання проектно-вишукувальних робіт, за умовами якого третя особа-2 (виконавець) зобов'язався виконати розробку проекту житлового будинку (вставки) між будинками на просп. Академіка Глушкова, 13 та вул. Заболотного, 2 у Голосіївському районі м. Києва.
Апеляційним господарським судом встановлено, що будівельний майданчик був наданий позивачу у відповідності до умов договору № 1 від 18.10.2006 року, що підтверджується фактом його освоєння третьою особою-2 - проведенням вишукувальних робіт, розробкою проектно-кошторисної документації на виконання договору № 011п-7 на виконання проектно-вишукувальних робіт від 04.06.2007 року.
Судом також встановлено, що в матеріалах справи відсутні письмові докази того, що у позивача існували будь-які перешкоди у вільному доступі до будівельного майданчика, а також письмові докази того, що позивач звертався з вимогою до відповідача про усунення таких перешкод.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Пунктом 11.2 договору №1 від 18.10.2006 року передбачено, що сторона, яка прийняла в односторонньому порядку рішення про розірвання договору, повинна в місячний термін до набуття таким рішенням сили, попередити іншу сторону в письмовій формі, з поясненням та обґрунтуванням причин такого рішення.
Господарським апеляційним судом встановлено, що позивач не довів того, що він звертався до відповідача з вимогою про розірвання договору № 1 від 18.10.2006 року в порядку, передбаченому ст. 188 ГК України.
Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач наполягав на розірванні договору у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору. Вимоги про відшкодування збитків мають похідний характер.
При цьому позивачем в порушення п. 5 ст. 54 ГПК України не наведено посилань на норми законодавства, на підставі яких він просить розірвати спірний договір.
Розглядаючи цю позовну вимогу, суди першої та апеляційної інстанції обмежилися посиланням на норми розділу ІІ книги 5 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про договір.
Однак суди не надали правову оцінку спірному договору, не визначили його правову природу. Відповідно не застосовували спеціальні норми матеріального права, які б могли бути застосовані до спірних правовідносин.
Враховуючи складний природу взаємовідносин сторін за договором, для визначення правової природи договору не достатньо в даному випадку обмежитися лише змістом договору. На думку касаційної інстанції, судам слід було вислухати думку сторін договору щодо його правової природи, встановити обставини, пов'язані з його виконанням.
Оскільки встановлення обставин справи не входить до компетенції касаційної інстанції, прийняті у справі рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна майстерня" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2009 року по справі № 39/124 Господарського суду міста Києва та рішення Господарського суду міста Києва від 05.06.2009 року по справі № 39/124 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. М. Фролова