Справа № 141/945/16-ц
Провадження № 2/131/247/2019
2019 рік
01.08.2019 м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олексієнка О.Ю.,
за участю секретаря судових засідань Чех Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іллінці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , засновника газети «33 й КАНАЛ» Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей,
учасники провадження:
позивач ОСОБА_1
представник позивача ОСОБА_3
відповідач ОСОБА_2
представник відповідача Якименко О.О.
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому вказала, що у НОМЕР_2 номері газети «33-й КАНАЛ» від ІНФОРМАЦІЯ_2 опубліковано статтю автора ОСОБА_5 «ІНФОРМАЦІЯ_3», у якій екс-голова Оратівської райдержадміністрації ОСОБА_2 розповіла журналістам про свій погляд на ситуацію із своїм звільненням з посади 29 квітня згідно Указу Президента України.
Відповідаючи на запитання «У чому, на вашу думку, суть даного звинувачення, в абзаці 5 відповіді наведено слова відповідача:
«На сьогоднішній день ОСОБА_1 очолює бюджетну комісію районної ради, її колишня заступниця ОСОБА_19 працює радником нинішнього голови районної ради ОСОБА_20, і, як сказала ОСОБА_1 , "потихенько ми всі повернемося»...
Як вбачається з тексту та розстановки знаків пунктуації, відповідач процитувала (дослівно навела), ніби-то, сказане ОСОБА_1
Однак, ОСОБА_1 не говорила таких слів: «потихенько ми всі повернемося», ні в спілкуванні з відповідачем, ні в спілкуванні з будь-ким іншим. Таким чином, наведена відповідачем інформація не відповідає дійсності.
Неправдиві слова «потихенько ми всі повернемося» та підзаголовок статті "потихенько вони всі повернуться, бо вищій владі на місцях потрібні ті, що вміють красти і знають табличку ділення" створюють в очах читачів - членів територіальної громади уяву про позивача, як про нечесну людину з корисливими намірами, що заподіює шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача. Таке неправдиве висловлювання ставить під сумнів добропорядність та чесність ОСОБА_1 , в т.ч. як голови бюджетної комісії Оратівської районної ради.
Тому позивач, просить суд визнати такою, що не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача інформацію опубліковану у газеті «33-й КАНАЛ» № НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінці 6, а саме слова відповідача: «як сказала ОСОБА_1 «потихенько ми всі повернемось».
Крім того, позивач просить зобов'язати засновника газети " 33-й КАНАЛ" товариство з обмеженою відповідальністю "Регіна ЛТД" та редакцію газети " 33-й КАНАЛ" спростувати зазначену інформацію шляхом опублікування за рахунок ОСОБА_2 у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позов підтримали та вказали, що ОСОБА_1 є депутатом Оратівської районної ради та очолює в раді бюджетну комісію. Тому прочитавши у вказаній статті слова ОСОБА_2 про те, що ніби-то ОСОБА_1 були сказані слова «потихенько ми всі повернемось», це порушило її честь та гідність та вплинуло на її ділову репутацію, оскільки таких слів вона не говорила та громадянами Оратівського району такі слова можуть сприйнятись в негативному контексті.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник Якименко О.О. заперечили щодо позовних вимог та вказали, що ОСОБА_2 надававши інтерв'ю представнику газети «33-й КАНАЛ» чітко процитувала слова ОСОБА_1 «потихенько ми всі повернемось», які вона сказала на одній із нарад за участю Оратівської РДА та районної ради. Оскільки її погляди не співпадають з поглядами ОСОБА_2 . При цьому сторона відповідача не вбачає в цьому порушення честі та гідності ОСОБА_1
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 вказала, що вона проживає в Оратівському районі Вінницької області та є читачем газети «33-й КАНАЛ». Прочитавши в 2016 році статтю в якій ОСОБА_2 розповідала про причини її звільнення з посади голови Оратівської РДА, у неї склалось негативне враження від слів, які остання процитувала від ОСОБА_1 : «потихенько ми всі повернемось», оскільки під даною фразою вона розуміла «партію Регіонів». При цьому, чи казала дану фразу саме ОСОБА_1 , вона не знає.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_15 вказав, що раніше працював в Оратівській РДА та був звільнений головою РДА ОСОБА_2 Прочитавши в 2016 році статтю в якій ОСОБА_2 розповідала про причини її звільнення з посади голови Оратівської РДА, у нього склалось негативне враження від слів, які остання процитувала від ОСОБА_1 : «потихенько ми всі повернемось», оскільки під даною фразою він розумів «партію Регіонів».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 вказав, що з 2014 по 2018 рік він обіймав посаду заступника голови Оратівської РДА Вінницької області. Саме він звернув увагу на слова ОСОБА_1 , які вона сказала на одній із нарад за участі РДА та районної ради, а саме: «потихенько ми всі повернемось». Під даною фразою він розумів людей які раніше працювали з ОСОБА_1 та були членами «партії Регіонів». Тому, він та ОСОБА_2 обговорювали дану фразу ОСОБА_1 враховуючи, що вони мають різні політичні погляди.
При цьому, конкретизувати на якій нараді це було сказано свідок не зміг.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 вказав, що станом на 2015 рік він був головою Оратівської районної ради. Після зміни керівництва Оратівської РДА в 2014 році у ОСОБА_1 , як колишньої голови та ОСОБА_2 як нової голови РДА були різні політичні погляди. При цьому, свідок зазначив, що особисто на одній із нарад, яка проводилася за участю РДА та районної ради, чув що ОСОБА_1 сказала, що «потихенько ми всі повернемось». На запитання суду чому було приділено увагу даній фразі, свідок зазначив, що зрозумів це як повернення представників колишньої «партії Регіонів».
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 повідомив, що він є депутатом Оратівської районної ради. Перебуваючи на одній з нарад за участю Оратівської РДА та районної ради, яка проводилась на тему об'єднання територіальних громад, особисто чув, як ОСОБА_1 під час виступу, сказала «потихенько ми всі повернемось», оскільки у неї були різні політичні погляди з тодішнім керівником РДА ОСОБА_2 .
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їх представників, заслухавши та проаналізувавши покази свідків, дослідивши представлені докази приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до частини четвертої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Стаття 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Згідно із частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов'язане з обов'язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві, зокрема, для захисту репутації чи прав інших осіб.
У статті 201 ЦК України передбачено, що особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація.
Відповідно до статті 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Згідно зі статтею 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Так, судом установлено, що в газеті «33-й КАНАЛ» від ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_2 опубліковано статтю автора ОСОБА_5 під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_3». В даній статі екс-голова Оратівської РДА ОСОБА_2 розповіла журналістам про свій погляд на ситуацію із своїм звільненням з посади.
Відповідаючи на запитання «У чому, на вашу думку, суть даного звинувачення, в абзаці 5 відповіді наведено слова ОСОБА_2 :
«На сьогоднішній день ОСОБА_1 очолює бюджетну комісію районної ради, її колишня заступниця ОСОБА_19 працює радником нинішнього голови районної ради ОСОБА_20, і, як сказала ОСОБА_1: «потихенько ми всі повернемося»...
Згідно позовної заяви позивач вказала, що дана фраза, яка процитована ОСОБА_2 не відповідає дійсності та принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Позови про захист гідності, честі чи ділової репутації має право пред'явити, зокрема, фізична особа в разі поширення про неї недостовірної інформації, що порушує її особисті немайнові права.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Статтями 10, 60 ЦПК України 2004 року визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У ході судового розгляду справи позивачем надано до суду та судом досліджено ряд протоколів спільних нарад та засідань Оратівської РДА та Оратівської районної ради, де приймала участь ОСОБА_1 як депутат районної ради. Згідно доводів позивача, в жодному із зазначених протоколів не зафіксовано слова ОСОБА_1 - "потихенько ми всі повернемося».
Однак, доводи позивача, спростовуються показами свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , які суду показали, що особисто чули як ОСОБА_1 на одній із спільних нарад Оратівської РДА та Оратівської районної ради казала фразу «потихенько ми всі повернемося», оскільки між останньою та ОСОБА_2 є певний конфлікт, що пов'язаний з різними політичні поглядами.
При цьому, допитані свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_14 надали суду покази лише в частині сприйняття статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_3» в газеті «33-й КАНАЛ» від ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_2.
Крім того, до показів свідка ОСОБА_15 суд ставиться критично, оскільки він є потерпілим у кримінальному провадженні за обвинуваченням відповідача у справі - ОСОБА_2 .
Таким чином, доводи відповідача щодо недостовірних відомостей викладених в статті під заголовком «ІНФОРМАЦІЯ_3» в газеті «33-й КАНАЛ» від ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_2 не знайшли своє підтвердження за результатом розгляду справи.
Крім того, позивачем не доведено вимогу щодо встановлення порушень її гідності, честі та ділової репутації фразою, яка процитована з її слів «потихенько ми всі повернемося», викладеній в статті газети «33-й КАНАЛ» від ІНФОРМАЦІЯ_2 № НОМЕР_2.
Так, позивачем не використано право подати клопотання про проведення лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи з метою встановлення, чи містяться в тексті поширеної інформації висловлювання образливого характеру.
Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Пленум Верховного Суду України у пункті 15 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснив судам, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Так, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної істоти. З честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах суспільства, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло. А під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Таким чином, суд, повно та всебічно дослідивши, докази у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі у зв'язку з недоведеністю позивачем позовних вимог.
Питання судових витрат слід вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч.1, п. 1 ч.3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В підтвердження понесених відповідачем ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу суду було надано Акт, укладений між ОСОБА_2 та адвокатом Якименком О.О. від 15.05.2018, та довідку від 29.03.2018 з переліком послуг (т. 1 а.с. 207,250) та квитанції про отримання коштів від 01.06.2017 та 29.03.2018 (т. 1 а.с. 205,206), відповідно до яких загальна сума витрат становить 10000,00 грн.
Таким чином, сума витрачена на професійну правову допомогу адвокатом в розмірі 10000,00 грн., підлягає стягненню з позивача на користь відповідача - ОСОБА_2 .
На підставі наведеного, ст.ст. 10, 60, 201, 277, 297,299, ЦК України, Постанови Пленум Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1, ст.ст. 133, 137, 141, 263- 265 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , засновника газети «33-й КАНАЛ» Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» про спростування поширених засобами масової інформації недостовірних відомостей - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 10 000 (десять тисяч гривень) понесених нею на правову допомогу.
Повний текст рішення виготовлено 09.08.2019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники провадження:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , моб. тел.: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: засновник газети «33й КАНАЛ» товариства з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД», адреса: м. Вінниця, вул. Космонавтів, 23 тел.: (0432) 51-52-26.
Суддя: