15 березня 2010 р. № 22/86
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Шевчук С.Р.,
суддів:Владимиренко С.В. -доповідач,
Демидової А.М.,
розглянув
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веста Трейд"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2009р.
та рішеннягосподарського суду Донецької області від 29.09.2009р.
у справі№22/86
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веста Трейд"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора"
простягнення 26898,67грн. та розірвання договору №360 від 01.04.2008р.,
За участю представників:
- позивача: Макуха В.М., дов. б/н від 03.03.2010р;
- відповідача: не з'явилися.
У серпні 2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веста Трейд" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" про розірвання договору №360 від 01.04.2008р., укладеного між сторонами, про стягнення з відповідача 26898,67грн. та судових витрат.
Рішенням господарського суду Донецької області від 29.09.2009р. у справі №22/86 (суддя Іванченкова О.М.) у позовних вимогах відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. у справі №22/86 (колегія суддів у складі головуючого судді Акулової Н.В., суддів Колядко Т.М., Скакуна О.А.) рішення господарського суду Донецької області від 29.09.2009р. у справі №22/86 залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веста Трейд" -без задоволення.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати повністю рішення господарського суду Донецької області від 29.09.2009р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. у справі №22/86 та прийняти нове рішення, яким задовольнити всі вимоги позивача у повному обсязі.
Відповідач не скористався правом, наданим ст.1112 ГПК України та не надіслав до Вищого господарського суду України, відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає касаційному перегляду оскаржених судових актів.
В судове засідання представники відповідача не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи сторонами були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників відповідача.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 01.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТС Обжора" /продавець/ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веста Трейд" /покупець/ укладено договір №360 купівлі-продажу на умовах оплати за реалізований товар, предметом якого є зобов'язання продавця /позивача/ поставити та передати у власність покупця /відповідача/ та зобов'язання покупця прийняти та оплатити товар на умовах та у порядку, що передбачені договором, згідно замовленню на поставку та товаросупровідній документації, що є невід'ємною частиною вказаного договору.
Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями з видаткових накладних №№ВТ-0793 на суму 1199,52грн. від 24.04.2008р.; ВТ-0794 на суму 1199,52грн. від 24.04.2008р.; ВТ-0795 на суму 1199,52грн. від 24.04.2008р.; ВТ-0796 на суму 1199,52грн. від 24.04.2008р.; ВТ-0797 на суму 1199,52грн. від 24.04.2008р.; ВТ-0798 на суму 1199,52грн. від 24.04.2008р.; ВТ-0799 на суму 1199,52грн. від 24.04.2008р.; ВТ-1453 на суму 1215,36грн. від 01.08.2008р.; ВТ-1454 на суму 1685,52грн. від 01.08.2008р.; ВТ-1455 на суму 560,16грн. від 01.08.2008р.; ВТ-1456 на суму 1614,72грн. від 01.08.2008р.; ВТ-1457 на суму 771,36грн. від 01.08.2008р.; ВТ-1458 на суму 814,08грн. від 01.08.2008р.; ВТ-1451 на суму 801,84грн. від 01.08.2008р.; ВТ-2353 на суму 3169,01грн. від 11.12.2008р.; ВТ-2354 на суму 3169,01грн. від 11.12.2008р.; ВТ-2355 на суму 3169,01грн. від 11.12.2008р.; ВГ-2356 на суму 3169,01грн. від 11.12.2008р.; ВТ-2357 на суму 3169,01грн. від 11.12.2008р.; ВТ-2358 на суму 3169,01грн. від 11.12.08р.; ВТ-2359 на суму 3037,01грн. від 11.12.08р.; Т-2360 на суму 2989,85грн. від 11.12.08р. ТОВ "Торговий дім "Веста Трейд" поставив для реалізації ТОВ "ТС "Обжора" товари, що сторонами не заперечується. При цьому, судами попередніх інстанцій зазначено, що відповідач вважає поставку за вказаними накладними позадоговірною та заперечує її здійснення за договором №360 від 01.04.2008р.
Врахував положення частин 1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суди попередніх інстанцій встановили, що надані позивачем видаткові накладні в обґрунтування здійснення поставки товару за умовами договору №360 від 01.04.2008р. не містять посилання на цей договір, визначений в якості правової підстави заявлених позовних вимог, дійшли висновку, що ці видаткові накладні не є доказами передачі товару відповідачу в межах умов договору №360 від 01.04.2008р., внаслідок чого відмовили позивачу у стягненні з відповідача 26898,67грн. заборгованості за договором №360 від 01.04.2008р. за недоведеністю.
При цьому, суди попередніх інстанцій не прийняли як доказ наданий позивачем акт звірки розрахунків за 2008р., на який посилається позивач як на доказ здійснення поставки у рамках договору та визнання заборгованості за договором №360 від 01.04.2008р., із зазначенням, що акти звірки розрахунків є лише відображенням руху коштів в бухгалтерському обліку підприємств, і не може вважатися доказом наявності або відсутності заборгованості за відсутності належним чином складених первинних документів, на підставі яких складено акти, та в тексті акту звірки розрахунків за 2008 рік відсутнє посилання на договір №360 від 01.04.2008року, як на підставу здійснення поставки товару, наявне посилання виключно на дати та номери накладних.
Поряд з цим, судами попередніх інстанцій також вказано й про відсутність будь-яких інших доказів здійснення поставки товару на суму 26898,67грн. саме за умовами укладеного між сторонами договору №360 від 01.04.2008р.
З огляду на зазначене, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 26898,67грн.
Місцевий господарський суд, пославшись на приписи ст. 651 Цивільного кодексу України, вказав про недоведення позивачем в установленому законом порядку ані порушення договору з боку відповідача, ані обставин щодо завданої цим порушенням йому шкоди, внаслідок чого позивач значною мірою був позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору, відмовив позивачу у задоволенні й вимоги щодо розірвання договору №360 від 01.04.2008р.
З даним висновком суду першої інстанції погодився суд апеляційної інстанції, додатково зазнав, що позивач у відповідності до приписів ст.188 Господарського кодексу України направив відповідачу пропозицію №43 від 30.06.2009р. про розірвання договору №360 від 01.04.2008р., що підтверджується фіскальним чеком Укрпошти та повідомленням про вручення поштового відправлення, однак за відсутності відповіді відповідача на таку пропозицію, позивач скористався правом вирішити це питання в судовому порядку.
Водночас врахував положення ст.651 ЦК України, відсутність у матеріалах справи належних доказів здійснення поставки товару на суму 26898,67грн. саме за умовами укладеного між сторонами договору №360 від 01.04.2008р. та доказів порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманого за договором товару, апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність й доказів істотного порушення відповідачем умов договору №360 від 01.04.2008р. та, відповідно, й підстав для застосування ст.651 Цивільного кодексу України.
Проте колегія суддів касаційної інстанції не погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з наступних підстав.
Попередніми судовими інстанціями всупереч приписів ст.ст.38, 43 ГПК України не витребувано та не надано належної правової оцінки рахункам-фактурам, відсутнім в матеріалах справи, зазначеним у видаткових накладних, та не з'ясовано, чи направлялися (надавалися) позивачем відповідачу ці рахунки-фактури.
Крім того, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, що спірні правовідносини сторін є позадоговірними, без витребування у сторін передбачених умовами пунктів 1.1-1.5, п.2.2.2-2.2.3, 2.4.1, 2.5.1 договору документів та надання їм належної правової оцінки всупереч приписів ст.ст.38, 43 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, неповне встановлення судами обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог: ст.47 ГПК України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.38 ГПК України, яка зобов'язує суд у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору; ст.43 ГПК України, за якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскільки передбачені ст.ст.1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, прийняті у даній справі рішення та постанова підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції в іншому складі суду.
Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права до спірних правовідносин та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення у відповідності до норм процесуального права.
Відповідно до ст.11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веста Трейд" задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. та рішення господарського суду Донецької області від 29.09.2009р. у справі №22/86 скасувати.
Справу №22/86 передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.
Головуючий суддя:С. Шевчук
Судді: С. Владимиренко
А. Демидова