09 березня 2010 р. № 10/275/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Волковицької Н.О. -головуючого
Кравчука Г.А.,
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачаОСОБА_4 дов. від 22.02.2008 року
відповідачаТищенко О.Ю. дов. від 22.02.008 року
третьої особине з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_6
на постановувід 02.12.2009 року Запорізького апеляційного господарського суду
у справі№ 10/275/08 господарського суду Запорізької області
за позовомОСОБА_6
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_7
про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства
ОСОБА_6 звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг" про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Доповідач: Волковицька Н.О.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.12.2008 року позов задоволено.
Визнано недійсним рішення (оформлене протоколом б/н від 20.09.2004 року) загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум"Енергомашінжинірінг" в частині зменшення частки ОСОБА_8 в статутному фонді (капіталі) до 15%, прийому ОСОБА_9 до складу учасників товариства та набуття нею права на 15% статутного фонду (капіталу).
За апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум "Енергомашінжинірінг" та ОСОБА_9 судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року скасоване. У задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятою апеляційним судом постановою ОСОБА_6 звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року, а рішення господарського суду Запорізької області від 04.12.2008 року залишити в силі.
Скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваної постанови судом апеляційної інстанції було порушено приписи статей 100, 268 Цивільного кодексу України.
На думку заявника суд апеляційної інстанції помилково звузив зміст корпоративних прав до майнових прав, тоді які корпоративні права значно ширше поняття ніж майнові, і включає в себе окрім майнових прав, також і немайнові, зокрема, брати участь в загальних зборах товариства, на управління товариством, право обрати та бути обраним до органів товариства тощо.
Також заявник посилається на те, що право участі у господарському товаристві є особистим немайновим правом позивача, яке реалізується шляхом набуття і використання корпоративних прав (майнових і немайнових). Отже обмеження в майнових правах є також і обмеження права участі в господарському товаристві; зменшення частки в статутному фонді (капіталі) ТОВ ущемляється особисте немайнове право участі в товаристві -відповідача.
Крім того, на думку скаржника, апеляційний суд посилаючись на те, що на вимоги позивача поширюється трирічний строк позовної давності, не врахував положення статті 259 Цивільного кодексу України, зокрема, в тій частині, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
В матеріалах справи міститься договір про збільшення строку позовної давності, за яким сторони для захисту корпоративних прав учасника, пов'язаних з його участю в товаристві, включаючи, але не обмежуючись цим, майнові права, зміст яких передбачений чинним законодавством, статутними документами та локальними актами товариства, встановили позовну давність у десять років.
Заслухавши суддю -доповідача та присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом від 20.09.2004 року в частині зменшення частки ОСОБА_6 в статутному фонді (капіталі) до 5%, прийому ОСОБА_9 до складу учасників товариства та набуття нею права на 15% статутного фонду (капіталу) товариства.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із відсутності цивільно-правової угоди про відступлення частки в розмірі 15% статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Консорціум"Енергомашінжинірінг".
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний господарський суд встановив, що згідно протоколу зборів учасників ТОВ "Консорціум "Енергомашінжинірінг" від 20.09.2004 року в результаті прийняття до складу учасників Товариства ОСОБА_9 було здійснено перерозподіл статутного фонду товариства, при цьому прийнята до складу учасників товариства ОСОБА_9 отримала частку у статутному капіталі товариства вартістю 79575,00 грн. (або 15% статутного капіталу) за рахунок зменшення частки ОСОБА_6 з 106100,00 грн. (або з 20%) до 26525,00 грн. (або до 5%).
Позивач був присутній на загальних зборах товариства у вересні 2004 року, про що свідчить відповідний протокол зборів учасників, був обізнаний про прийняті рішення, мав змогу заперечувати проти прийняття таких рішень, але, як свідчить текст протоколу, голосування по всіх пунктах порядку денного відбувалось з позначкою "одностайно", тобто за ухвалені рішення голосували всі учасники товариства і ОСОБА_6 в тому числі. Більш того, судом встановлено, що ОСОБА_6 також підписаний оспорюваній протокол. Втім, будь-яких зауважень з боку ОСОБА_6 щодо прийнятих рішень на даних зборах, або його незгоди з ухваленими рішеннями загальними зборами Товариства 20.09.2004 року, а ні протокол зборів, ані інший документ, доданий до справи, не містять.
Крім того, судом встановлено, що в подальшому позивач приймав участь в управлінні товариством, як учасник товариства, із часткою у 5% статутного капіталу (протоколи зборів учасників від 21.10.2005 року, від 24.05.2006 року, 18.12.2006 року (т.1, а.с.87-89).
Згідно статті 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Стаття 53 Закону України "Про господарські товариства" передбачає, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який її відступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними розмірі.
Отже, Закон вимагає для прийняття рішення волевиявлення учасників товариства.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно зі статтею 6 Статуту ТОВ "Консорціум "Енергомашінжинірінг" в редакції 2003 року (чинній на момент прийняття оспорюваного рішення зборів учасників товариства) учасник має право при згоді зборів учасників поступитись своєю часткою одному або декільком учасникам цього ж товариства, або третім особам. При цьому учасники товариства мають переважне право придбання частки учасника, який поступається нею, а згідно протоколу зборів від 20.09.2004 року учасники товариства надали одностайну згоду на перерозподіл часток.
Спосіб же відступлення учасником товариства своєї частки обирається її власником, і прийняття загальними зборами рішення про перерозподіл часток у статутному капіталі ставиться в залежність від волевиявлення власника перерозподіленої частки, а не способу відступлення частки учасником товариства, оскільки закон допускає відступлення як шляхом укладення угод так і іншим чином.
Таким чином, встановивши наявність волевиявлення ОСОБА_6 на одностайну згоду всіх учасників товариства про перерозподіл часток у статутному капіталі та включення до складу товариства нового учасника апеляційний суд помилково застосував строк позовної давності, оскільки сплив строку позовної давності відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України позбавляє особу можливості захистити в суді своє порушене право. Відсутність порушення права на захист якого подано позов є підставою для відмови у позові.
За таких фактичних обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями, постанова апеляційного господарського суду підлягає залишенню без змін з мотивів, викладених у даній постанові.
Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі зводяться до намагань надати перевагу його доказам над іншими, що суперечить вимогам статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, тому судовою колегією до уваги не приймаються.
Таким чином, враховуючи фактичні обставини, встановлені попередніми судами, їх юридичну оцінку та підстави, викладені у даній постанові, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 2 статті 1119, статтями 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.12.2009 року у справі № 10/275/08 господарського суду Запорізької області залишити без змін.
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Головуючий суддя Н. Волковицька
С у д д і Г. Кравчук
Л. Рогач