Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" серпня 2019 р.Справа № 922/1963/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Прохорова С.А.
при секретарі судового засідання Тютюник О.Ю.
розглянувши заяву ФОП Саржевська В.С. вх. № 18550 від 01.08.2019 по справі
за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н Конституції, 16, код 14095412
до Фізичної особи - підприємця Саржевська Вікторія Сергіївна, АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1
про та зустрічним позовом до про стягнення коштів, розірвання договору та звільнення приміщення. Фізичної особи - підприємця Саржевської В . С. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зарахування вартості ремонту
за участю представників:
позивача (стягувача) - Цуварев О.Ф. за довіреністю № 32 від 02.01.2019
відповідача (боржника) - не з'явився
17.07.2018 Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради звернулось до місцевого господарського суду з позовом до ФОП Саржевської В.С. з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 08.08.2018 про стягнення заборгованості за договором від 16.05.2016 №1945 у розмірі 65369,19 грн., пені у розмірі 17178,94грн, розірвання договору від 16.05.2016 №1945 та виселення відповідача з займаних приміщень.
Також, 29.08.2018 ФОП Саржевська В. С. звернулася із зустрічним позовом, в якому з урахуванням уточнень від 10.10.2018 просила зобов'язати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради зарахувати вартість здійсненого ремонту в орендованих нежитлових приміщеннях, в розмірі 18001,00 грн. в рахунок оплати орендної плати ФОП Саржевською В .С. за договором оренди комунального майна від 16.05.2016 №1945, здійснивши перерахунок заборгованості з орендної плати.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2018 у справі №922/1963/18 позовні вимоги Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задоволено частково.
Розірвано договір оренди від 16.05.2016 №1945, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем Саржевською Вікторією Сергіївною.
Стягнуто з ФОП Саржевської Вікторії Сергіївни на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди від 16.05.2016 №1945 у розмірі 55369,19грн та пеню у розмірі 17178,94грн.
Виселено ФОП Саржевську В. С . із займаних нежитлових приміщень 1-го поверху № 2-:-5 площею 40.2 кв.м в літ. "А-1", №16 площею 3,5 кв.м в літ. "Б-1" та 26/100 часток місць спільного користування приміщень № 1, 8-:-10 площею 12,4 кв.м в літ. "А-1" загальною площею 56,1 кв.м в нежитлових будівлях, розташованих за адресою: м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, 31, літ. "А-1", " Б-1" , та зобов'язано передати орендоване приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради.
Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10000,00грн заборгованості з орендної плати.
Витрати Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради по сплаті судового збору покладено на ФОП Саржевську В. С .
Стягнуто з ФОП Саржевської В. С. на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 5286,00грн судового збору.
У задоволенні зустрічного позову ФОП Саржевської В .С. до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради відмовлено повністю.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 Рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2018 скасовано в частині задоволення позову щодо стягнення пені у розмірі 2648,83 грн. та в частині закриття провадження у справі щодо стягнення 10000,00 грн. заборгованості з орендної плати. Прийнято в цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення пені у сумі 2648,83 грн. та закрито провадження у справі в частині стягнення 10 000 грн. пені.
Абзаци 3,5,7 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2018 у справі №922/1963/18 викладені в такій редакції:
"Стягнути з Фізичної особи - підприємця Саржевської Вікторії Сергіївни на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради заборгованість з орендної плати за договором оренди від 16.05.2016№ 1945 у розмірі 65 369,19 грн. та 4 530,11 грн. пені.
В частині позовних вимог про стягнення 10 000,00 грн. пені закрити провадження у справі.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Саржевської Вікторії Сергіївни на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради 5 015,88 грн. судового збору."
Виключено з резолютивної частини рішення господарського суду Харківської області абзац 6.
В решті рішення залишено без змін.
17.04.2019 на виконання Постанови Східного апеляційного господарського суду від 27.03.2019, господарським судом Харківської області було видано накази.
01.08.2019 до господарського суду Харківської області надійшла заява ФОП Саржевської В.С. вх. №18550 про відстрочення виконання рішення суду у справі №922/1963/18 щодо виселення ФОП Саржевської В.С. до розгляду справи за позовом ТОВ "ЮК "Право та справедливість" по суті.
Ухвалою суду від 02.08.2019 заяву ФОП Саржевської В.С. про відстрочення виконання рішення суду у справі №922/1963/18 прийнято до розгляду та призначено у судовому засіданні на 12.08.2019.
Представник боржника у судове засідання по розгляду заяви не з'явився.
Стягувач звернувся до суду з клопотанням (вх. № 19234 від 09.08.2019) про відкладення розгляду заяви, яке представник, присутній в судовому засіданні не підтримував, оскільки вже ознайомився з вимогами заяви про відстрочення виконання рішення.
Представник стягувача у судовому засіданні заперечував проти відстрочки виконання рішення.
Оскільки неявка сторін в судове засідання по розгляду заяви про відстрочення виконання судового рішення не є перешкодою для проведення відповідного судового засідання, та така явка не визнавалася судом обов'язковою, а тому з метою дотримання встановленого ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України десятиденного строку для її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви за наявними у справі матеріалами у відсутності заявника.
Розглянувши заяву про відстрочення виконання судового рішення, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані боржником до заяви матеріали, суд виходить з наступного.
Звертаючись до господарського суду із відповідною заявою, боржник обґрунтовує свої вимоги тим, що у нежитлових приміщеннях 1-го поверху, розташованих за адресою: м. Харків, м-н Героїв Небесної Сотні, 31 , з яких підлягає виселенню боржник, здійснює діяльність ТОВ "Юридичнакомпанія "Право та справедливість", а сам боржник на даний час ці приміщення не займає, а тому просить суд відстрочити виконання рішення щодо його виселення до розгляду справи за позовом ТОВ "ЮК "Право та справедливість" по суті.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав заяви про надання розстрочки виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, обов'язковість рішень суду відноситься до основних засад судочинства.
Відповідно до статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).
Згідно ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
З зазначених норм права, суд вбачає, що відстрочка рішення допускається при наявності обставин, які суттєво ускладнюють виконання рішення.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України").
Отже, в основу ухвали про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 14 "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до приписів ГПК України їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачеві, стихійне лихо, інші надзвичайні події). При цьому такі виняткові обставини визначаються судом з огляду на матеріали справи, у тому числі подані стороною докази на обґрунтування такої заяви. Аналогічні приписи містить п. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів".
З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов'язує відстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об'єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Господарський процесуальний кодекс визначає перелік обставин, які зазначалися вище в ч. 4 ст. 331 ГПК України, разом з тим, не обмежує їх перелік, оскільки можуть бути і інші обставини, які об'єктивно ускладнюють виконання рішення суду.
Згідно ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Заявником до суду не надано доказів на підтвердження доводів щодо наявності виключних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду, не надано доказів того, що в спірних нежитлових приміщеннях знаходиться інша юридична особа, в даному випадку ТОВ "ЮК "Право та справедливість" та на якій підставі та яким саме чином знаходження в цих приміщеннях ТОВ "ЮК "Право та справедливість", засновником та керівником якого є сама боржниця ускладнює виконання рішення суду щодо її виселення.
Крім того, заявляючи про відстрочення виконання рішення щодо виселення боржника до розгляду справи за позовом ТОВ "ЮК "Право та справедливість" по суті, заявник не зазначає до розгляду якої саме справи та яким судом та про який предмет спору слід відстрочити рішення.
Також, боржником не надано доказів, що ті обставини, які, на його думку, унеможливлюють виконання рішення суду на момент розгляду заяви про розстрочення виконання рішення, зміняться у наступному, та доказів здійснення заявником заходів для зміни таких обставин.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відстрочки виконання рішення суду у даній справі, тому судом не оцінюються обставини, на які посилається заявник, як такі, що ускладнюють виконання рішення та є підставою для відстрочення виконання рішення.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви ФОП Саржевської В.С. про відстрочення виконання судового рішення у справі № 922/1963/18 слід відмовити.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 73, 74, 77, 78, 79, 86, 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви ФОП Саржевської В.С. вх. № 18550 від 01.08.2019 про відстрочення виконання рішення по справі №922/1963/18 відмовити.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею. Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 12.08.2019
Суддя С.А. Прохоров