03 березня 2010 р. № 2/136-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК"
на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 29.10.2009 р.
у справі№ 2/136-06
господарського судуХерсонської області
за позовомВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК"
простягнення 9 439,24 грн.
та за зустрічним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК"
доВідкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії
простягнення 7 260,00 грн.
за скаргоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК"
на діїВідділу державної виконавчої службу Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача:- не з'явились;
відповідача:- не з'явились;
відділу ДВС:- не з'явились;
Рішенням господарського суду Херсонської області від 29.06.2006 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії (далі -Філія) задоволено частково: на її користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК" (далі -Товариство) стягнуто 10 577,34 грн. основного боргу, 418, 22 грн. збитків від інфляції та судові витрати у розмірі 228,00 грн.
18.07.2006 р. на виконання вказаного рішення господарським судом Херсонської області відповідний наказ.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.10.2006 р. рішення господарського суду Херсонської області від 29.06.2006 р. змінено: з Товариства на користь Філії стягнуто 6 485,06 грн. основного боргу та 314,72 грн. збитків від інфляції, при цьому у резолютивній частині постанови було зазначено, що наказ господарського суду Херсонської області від 18.07.2006 р. вважати таким, що не підлягає виконанню.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2007 р. постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 19.10.2006 р. та рішення господарського суду Херсонської області від 26.09.2006 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 18.05.2007 р. первісні позовні вимоги Філії задоволено частково: на її користь з Товариства стягнуто 9 670,00 грн. основного боргу та 323,38 грн. інфляційних збитків. В задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 14.11.2007 р. рішення господарського суду Херсонської області від 18.05.2007 р. залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду від 27.02.2008 р. залишено без змін постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 14.11.2007 р.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 13.06.2008 р. наказ від 18.07.2006 р. визнано таким, що не підлягає виконанню.
У липні 2008 р. Товариство звернулось до господарського суду Херсонської області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні (далі -Відділ), у якій, з урахуванням заяви № 123/1.08 від 01.09.2008 р. (т. 6, а. с. 119), просило:
- видати виконавчий документ про повернення стягнутих з нього на підставі наказу господарського суду Херсонської області від 18.07.2006 р. на користь Філії 4 041,88 грн. та на користь Відділу -618,98 грн. виконавчого збору;
- скасувати постанови Відділу про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2008 р. та про арешт коштів від 21.05.2008 р.
Викладені у заяві вимоги Товариство, посилаючись на норми Закону України "Про виконавче провадження", обґрунтовувало тим, що:
- оскільки наказ від 18.07.2006 р. було визнано таким, що не підлягає виконанню, то Відділ повинен був повернути йому стягнуті на виконання цього наказу грошові кошти, а також виконавчий збір;
- копія постанови Відділу про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2008 р. була направлена йому з порушенням встановленого строку, у зв'язку з чим його було позбавлено можливості добровільно виконати відповідне рішення суду.
Будь-яких мотивів щодо скасування постанови Відділу про арешт коштів від 21.05.2008 р. Товариство у скарзі та уточненнях до неї не навело.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.09.2008 р. (суддя Ємленінова З.І.):
- Товариству відмовлено в задоволенні скарги про визнання неправомірними дій Відділу при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2008 р. і постанови про арешт коштів боржника від 21.05.2008 р., та про скасування вказаних постанов;
- видано наказ на стягнення з Філії на користь Товариства 4 041,88 грн.;
- зобов'язано Відділ повернути Товариству 618,88 грн. виконавчого збору.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.10.2009 р. (колегія суддів: Кричмаржевський В.А., Мойсеєнко Т.В., Яценко О.М.) ухвалу господарського суду Херсонської області від 01.09.2008 р. залишено без змін.
Вказані ухвала та постанова мотивовані тим, що:
- підстави для визнання неправомірними дій Відділу при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2008 р. і постанови про арешт коштів боржника від 21.05.2008 р., та для скасування вказаних постанов відсутні;
- скарга на дії Відділу при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2008 р. і постанови про арешт коштів боржника від 21.05.2008 р. подана Товариством з порушенням строку, встановленого ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України;
- у відповідності до ст. 122 Господарського процесуального кодексу України Товариству мають бути повернуті грошові кошти, стягнуті з нього у ходів виконавчого провадження при виконанні наказу від 18.07.2006 р., оскільки цей наказ було визнано таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з скасуванням судового акту, на підставі якого його було видано, та відповідний виконавчий збір.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.10.2009 р. скасувати та передати справу на новий розгляд.
Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує тим, що апеляційним господарським судом при прийнятті оскаржуваного судового акту було порушено ст. ст. 42, 43, 77, 84, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Інші особи, які беруть участь у справі, не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що Відділом 15.04.2008 р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Херсонської області, виданого 03.04.2008 р., про стягнення з Товариства на користь Філії 10 213,38 грн.
Щодо вимоги Товариства про скасування постанови Відділу про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2008 р.
Згідно з частиною першою та п. 3 частини другої ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: судові накази.
Частиною першою ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:
1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;
2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону;
3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;
4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення;
5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;
6) у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону;
7) наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.
Між тим, оскаржуючи постанову Відділу про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2008 р., Товариство не надало доказів того, що Відділ прийняв вказану постанову з порушенням передбачених Законом України "Про виконавче провадження" вимог, а посилалось лише на те, що копія вказаної постанови була направлена йому з порушенням встановленого строку, у зв'язку з чим його було позбавлено можливості добровільно виконати відповідне рішення суду (наказ господарського суду Херсонської області, виданого 03.04.2008 р.).
Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що вказане порушення не може бути підставою для скасування постанови Відділу про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2008 р., про що правильно зазначили господарські суди попередніх інстанцій, оскільки не свідчить про те, що зазначена постанова була прийнята з порушенням норм Законом України "Про виконавче провадження вимог".
При цьому колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що Товариство не було позбавлено права звернутись до Відділу з заявою про поновлення строку для добровільного виконання рішення (наказу господарського суду Херсонської області, виданого 03.04.2008 р.) у відповідності до частини другої ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження вимог", якою передбачено, що у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Щодо вимог Товариства про скасування постанови Відділу про арешт коштів боржника від 21.05.2008 р.
У скарзі на постанову Відділу про арешт коштів боржника від 21.05.2008 р. Товариство не навело будь-яких підстав для скасування вказаної постанови.
Частинами першою -четвертою ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
Частинами першою та другою ст. 55 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема, винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
Враховуючи вказані положення Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками господарських судів першої та другої інстанції про те, що підстави для скасування постанови Відділу про арешт коштів боржника від 21.05.2008 р. відсутні.
Щодо вимог Товариства про видачу виконавчого документа про повернення стягнутих з нього на користь з Філії 4 041,88 грн. та на користь Відділу -618,88 грн. виконавчого збору.
У ході проведення виконавчих дій з виконання наказу господарського суду Хмельницької області від 18.07.2006 р., який у подальшому було визнано таким, що не підлягає виконанню у зв'язку зі скасуванням судових актів, на підставі яких його було видано, з Товариства на користь Філії було стягнуто 4 041,88 грн. Також з Товариства було стягнуто виконавчий з збір у розмірі 618,88 грн.
Згідно з частиною четвертою ст. 117 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Частиною першою ст. 122 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.
Відповідно до частини шостої ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закриття виконавчого провадження у зв'язку з скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.
Беручи до уваги зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що місцевий господарський суд, з яким погодився господарський суд апеляційної інстанції, обґрунтовано ухвалою від 01.09.2008 р. видав наказ на стягнення з Філії на користь Товариства 4 041,88 грн. та зобов'язав Відділ повернути Товариству 618,88 грн. виконавчого збору.
Касаційна скарга Товариства не містить посилань на порушення господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів норм Закону України "Про виконавче провадження", а відтак не спростовує викладеного вище. Посилання Товариства у касаційній скарзі на порушення місцевим та апеляційним господарськими судами норм процесуального права носять загальний характер та з них не вбачається, у чому полягає незаконність прийнятих по справі судових актів.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 29.10.2009 р. має бути залишена без змін як законна та обґрунтована.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-технічна фірма "РВіК" залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.10.2009 р. у справі № 2/136-06 господарського суду Херсонської області -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало