Справа № 2о-44/09
м. Донецьк 17 квітня 2009 року
Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого судді : Тараньової В.С.,
при секретарі : Рачек А.В.,
за участю заявника: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Донецьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа - Управління пенсійного фонду України у Будьоннівському районі м. Донецька про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, мотивуючи тим, що 27 вересня 2006 року помер її чоловік - ОСОБА_2, з яким вона знаходилась у зареєстрованому шлюбі з 14 серпня 1979 року і з яким проживала однією родиною, вели спільне господарство і мали сумісний бюджет. Останні роки, вона не працювала, так як доглядала за хворим чоловіком, перебувала на утриманні чоловіка, який отримував значну за розміром пенсію.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги і послалася на обставини, викладені в заяві, пояснивши, що вони з чоловіком по день його смерті проживали разом, вели сумісне господарство, від шлюбу з ОСОБА_1 має дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Заявниця з листопада 2003 року не працює, за віком є непрацездатною, отримує невелику пенсію у розмірі 570, 47 грн. За останнім місцем роботи отримувала заробітну плату у розмірі 217 гривень. її чоловік ОСОБА_2 страждав на психічні розлади, вимагав постійного догляду з її боку. Останні роки основним джерелом її існування була пенсія її чоловіка ОСОБА_2, розмір якої складав 2782, 79 грн. Після смерті чоловіка вона звернулася до Управління пенсійного фонду України зі заявою про призначення пенсії з приводу втрати годувальника, однак їй було відмовлено, тому вона змушена звернутися до суду.
Представник Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заперечень проти задоволення заяви ОСОБА_1 не надійшло. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю заінтересованої особи на підставі наявних в ній даних, відповідно до положень ч.2 ст. 169 ЦПК України.
Вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи в межах заявлених вимог (ст. 11 ЦПК України), суд встановив наступне.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 14 серпня 1979 року у Пролетарському відділі ЗАГС міста Донецька, актовий запис № 1089.
ОСОБА_2 помер 27 вересня 2006 року, про що в книзі реєстрації смертей відділу реєстрації актів цивільного стану Будьоннівського районного управління юстиції м. Донецька зроблено відповідний актовий запис за № 1007.
З 14 серпня 1979 року ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 по день смерті останнього, проживали сумісно у квартирі АДРЕСА_1, де заявниця продовжує проживати по теперішній час, що
вбачається з даних паспорта заявниці, довідки обстеження факту спільного проживання комітету самоорганізації населення мікрорайону „Зелений" м. Донецька.
З наданих документів вбачається, що ОСОБА_1 народилась 26 серпня 1957 року, її чоловік ОСОБА_2М хворів на психоорганічний синдром та мав супутні захворювання.
Відповідно до довідки Управлінні пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька ОСОБА_1 перебуває на обліку і отримує пенсію в розмірі 570, 47 грн. за списком № 2. ОСОБА_2М, згідно довідки УПФУ в Будьоннівському районі м. Донецька отримував пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 2421 грн. 51 коп.
Згідно з довідкою виконкому Будьоннівської районної у м. Донецьку ради № 454 від 07.04.2009 року ОСОБА_1 проживала спільно з чоловіком ОСОБА_2 до дня його смерті, 27.09.2006 року, пенсія чоловіка була основним та постійним джерелом засобів існування.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - сусіди заявниці підтвердили пояснення заявниці, вказавші, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 жили разом, вели сумісне господарство, ОСОБА_2 отримував пільгову пенсію у значному розмірі, ОСОБА_6 знаходилась на утриманні свого чоловіка ОСОБА_2, останній хворів на психічні розлади та потребував постійного догляду, заявниця розпоряджалась його доходом.
У суда не має підстав ставити під сумнів правдивість фактів, повідомлених свідками, викладеними ними обставин про взаємовідношення між подружжям, оскільки вони не є зацікавленими особами, їх свідчення підтверджуються іншими об'єктивними доказами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Як роз'яснено у пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 (з відповідними змінами) «Про судову практику по справах про установлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно приймати до уваги, що встановлення факту перебування громадянина на утриманні померлого має значення для призначення пенсії, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_2 заявниці необхідно для призначення пенсії з приводу втрати годувальника
Перевіривши матеріали справи, оцінивши представлені в силу положень ст. 60 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2, яка є непрацездатною за віком, надавалась допомога її чоловіком ОСОБА_2 і ця допомога була для неї постійним і основним джерелом засобів для існування, а тому знаходилась на утриманні померлого чоловіка ОСОБА_7М, у зв'язку з чим заявлена вимога підлягає повному задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 10, 11, 60, 212, 213, 214. 215, 256 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утриманні ОСОБА_2, померлого 27 вересня 2006 року.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.